Рената Луканинець » Фразеологізми античного походження в українській мовній картині світу: лінгвокультурологічний аспект
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Фразеологізми античного походження в українській мовній картині світу: лінгвокультурологічний аспект

Дисертація
Написано: 2024 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 16.08.2025
Твір змінено: 16.08.2025
Завантажити: pdf див. (5.6 МБ)
Опис: Луканинець Р.В. Фразеологізми античного походження в українській мовній картині світу: лінгвокультурологічний аспект. Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за
спеціальністю 10.02.01 – українська мова. Державний вищий навчальний заклад
«Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України.
Ужгород, 2024. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана
Франка. Дрогобич, 2024.
Дисертацію присвячено лінгвокультурологічному аналізу фразеологізмів
античного походження в українській мовній картині світу.
Актуальність теми зумовлена необхідністю цілісного дослідження
особливостей запозичення фразеологізмів античного походження на власне
українському мовному ґрунті. У дисертації вперше в українському мовознавстві
описано еволюцію асоціативного поля цих утворень; динаміку зміни значень
фразеологічних одиниць та вплив суспільно-політичних кризових зрушень на
асоціативне поле фразеологізмів античного походження.
Матеріалом для дослідження слугували фразеологічні одиниці античного
походження, відібрані зі словників, довідників, збірників української, польської,
англійської та німецької мов; 51 200 реакцій, які надали 1600 респондентів на
32 стимульні матеріали в 2016 р. та 44 896 реакцій, які надали 1403 інформанти
на 32 фраземи та міфологеми-стимули в 2022 р. Усього – 96 096 реакцій, які
надали 3003 респонденти віком від 10 до 22 років.
У роботі застосовано порівняльний аналіз українських фразеологізмів із
подібними у близькоспорідненій польській та віддаленоспоріднених
англійській та німецькій мовах; лінгвокультурологічний аналіз фразеологізмів як
мовних знаків культури; дискурс-аналіз, який дав змогу простежити вживання
фразеологізмів в межах як художніх, так і публіцистичних текстів;
психолінгвістичний метод вільного асоціативного експерименту з метою
виявлення актуалізації фразем у свідомості мовців та динаміки асоціативного
3
поля; застосовано методику кількісного аналізу для з’ясування відсоткового
співвідношення лексико-семантичних груп асоціатів.
Практичне значення дисертації полягає в можливості застосування її
результатів у викладацькій діяльності, у читанні лекцій для студентів із
лексикології, фразеології та стилістики української літературної мови, у
дисциплінах спеціалізації з лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики,
порівняльно-зіставної фраземіки тощо. Зібраний та проаналізований у
дисертації емпіричний матеріал може бути покладений в основу укладання
словника фразем української мови античного походження з відповідними
лінгвокогнітивними та лінгвокультурологічними коментарями та започаткувати
підготовку серій багатомовних словників на новітніх засадах. Емпіричний
матеріал дисертації може бути використаний зокрема для укладання
асоціативного словника, аналогів якому немає нині в українській лексикографії.
Підтверджено, що лінгвокультурологія як новітня лінгвістична парадигма
дозволяє простежити акумулювання культурних надбань у мовних вираженнях,
розшифрувати закладену інформацію, дослідити внутрішню форму мовних
знаків.
Виявлено, що людина є носієм і транслятором певної лінгвокультури
латентно, не усвідомлюючи цього, адже зростає в ній, вбирає культуру та
традиції свого народу, зберігає, трансформує та передає її в мовних формах,
зокрема, наступним поколінням. Тому специфічно унікальне найкраще
виявляється у зіставленні та порівнянні.
Зʼясовано особливості фразеологізації античних сюжетів засобами
української мови, виявлено етнічно-специфічне в зіставленні з подібними
утвореннями в польській, англійській та німецькій мовах.
Досліджено, що ментальність як особливе психічне явище створює сітку
культурно значущих для певної спільноти уявлень, вірувань, через які індивід
сприймає та категоризує світ, даний йому в безпосередньому сприйнятті.
Проаналізовано фразеологізми витати в емпіреях, метати громи і
блискавки, повернутися до рідних пенатів, мов фенікс з попелу та ін. На
4
прикладі досліджуваних фразем простежено такі риси ментальності українців,
як емоційність, кордоцентризм, антеїзм, волелюбність тощо.
Виявлено, що кожна лінгвокультура має свою концептосферу, яка
допомагає систематизувати та описати світ навколо себе.
Сформульовано та описано такі базові концепти української ментальності,
як ДОЛЯ, НАТХНЕННЯ, СЛАВА, НЕБЕЗПЕКА, СОН і СМЕРТЬ, ЧАС,
ЦІННІСТЬ, ПРАЦЯ, які відображають особливості світосприйняття української
етноспільноти, реалізуються запозиченими фразеологізмами античного
походження. Зʼясовано, що, ставши частиною української мовної картини світу,
фразеологізми зазнають трасформаційних змін, мають варіанти з
культурнозначущими лексемами та сприяють творенню нових ФО на основі
запозичених.
Доведено, що ментальні риси українців знаходять своє відображення не
тільки у власних, а й у запозичених фразеологізмах. Ставши частиною
української мовної картини світу, фраземи античного походження проникають у
культуру мови-реципієнта, насичують її символікою античності, але водночас
набувають і виразних українських національних рис.
Досліджено, що вільний асоціативний експеримент є одним з методів, який
використовується для вивчення когнітивних процесів, що відображаються в
мовленні. Він дозволяє простежити, як мовці організовують свої знання про
світ, як повʼязують між собою різні концепти, які відмінності у сприйнятті
одного й того ж стимульного матеріалу виявляють реципієнти різних вікових та
гендерних груп на конкретному часовому відрізку.
Проаналізовано загальні тенденції результатів опитування, виділено
основні типи асоціативних реакцій. Простежено співвідношення асоціативного
поля та лексичного значення на прикладі міфонімів лабіринт та муза.
Виявлено, що загальні кризові зрушення, будь-які суспільно-політичні
зміни, як-от війна, змінюють систему координат цінностей лінгвоспільноти,
впливають на особливості світосприйняття та мовну картину світу загалом.
Простежено динаміку та вплив російсько-української війни на асоціативне
поле фразем скриня Пандори, яблуко розбрату, Ахіллесова пʼята, золотий
5
вік,Дамоклів меч, мертве царство, піти через Стікс, канути в Лету та колесо
Фортуни на основі отриманих даних від 3003 респондентів на обох етапах
експерименту.
Доведено результатами вільного асоціативного експерименту, що
фразеологізми античного походження активно функціонують у мовленні
представників української лінгвокультури, а різноманітне наповнення
смислових зон вказує на актуальність та індивідуальність розуміння
стимульного матеріалу.
Актуалізація тих чи тих античних образів, відбір міфологем та
фразеологізмів, їх трансформації, варіації та створення на основі запозичених
нових, власне українських фразем – усе це засвідчує засвоєння античних
мотивів українською мовою.
Ключові слова: фразеологічна одиниця античного походження,
лінгвокультурологічний аспект, мовна картина світу, ментальність, концепт,
міф, асоціативний експеримент, асоціативне поле, стимул, реакція.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.