|
Написано: |
2024 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
24.08.2024 |
|
Твір змінено: |
24.08.2024 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(1 МБ)
|
|
Опис: |
АНОТАЦІЯ
Лоза А.М. Дворянські опіки Волинської губернії: створення та діяльність. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 032 «Історія та археологія». — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2024.
На основі аналізу наявної історіографічної та джерельної бази у кваліфікаційній роботі розкривається історія створення та функціонування дворянських опік на території Волинської губернії як корпоративного органу, що представляв особливі, колективні інтереси стану, також на прикладі окремо взятої губернії розглядається характер стосунків між центральною владою імперії та дворянським станом.
Історіографія проблеми представлена українськими дослідженнями, які умовно можна поділити на три тематичні групи. Перша група складається з переважно історичних та історико-правових праць, у яких опіки розглядаються в контексті розвитку відповідного законодавства (Н. Рудий, О. Малишев, Г. Корогод, О. Кравченко). Друга об’єднує дослідження, присвячені вивченню сутності опік як одного зі станових корпоративних органів (О. Барвінок, І. Кочергін, С. Корф). До третьої входять наукові розвідки, у яких дворянські опіки є самостійним об’єктом вивчення (Ю. Константинова, Н. Гончарова, В. Шандра). Основу джерельної бази дисертаційного дослідження становлять архівні матеріали та опубліковані актові документи, які дозволяють розглянути нормативно-правову базу та практичну діяльність дворянських опік Волинської губернії, простежити локальний та імперський рівень їх інституційного функціонування.
Під час дослідження було встановлено, що дворянські опіки в Російській імперії були створені згідно з «Установами для управління губерніями Всеросійської імперії», а на території українських земель постали після 1817 року. Вони були не лише виконавчими органами соціального захисту сиріт та вдів дворян, але й мали яскраво виражені контрольні та каральні функції, що були покладені на них
центральною владою імперії задля державного нагляду за етосом стану та регулювання його економічного становища, бо від цього залежала стабільність самої монархії. Важливою складовою об’єкту дисертаційного дослідження є соціальні аспекти, а саме нормативно-правовий та реальний образи «зразкового» дворянина-опікуна, розуміння змісту та особливостей стосунків між привілейованим станом та імперською центральною владою, адже дворянські опіки виступали в ролі своєрідних охоронців станової елітарності та замкненості привілейованої верстви тогочасного суспільства. Водночас вони були покликані контролювати поведінку дворян відповідно до усталених і чинних норм тогочасного соціуму.
Дослідження змісту, характеру та особливостей функціонування дворянських опік у дисертації здійснено на основі порівняльного аналізу з діяльністю інституцій опіки та піклування, що існували на українських землях раніше (періоду Русі. Великого князівства Литовського, Річ Посполитої, Гетьманщини), а також із тими, що виконували аналогічні соціальні завдання стосовно інших станів імперії. У дослідженні встановлено, що дворянські опіки Волині багато в чому еволюційно продовжували попередні традиції та практики опіки й піклування, що існували на українських теренах. Водночас за своєю суттю вони відрізнялися елітарною, становою спрямованістю діяльності та поєднанням соціальних, виконавчих, економічних, контрольних та каральних функцій стосовно дворянства. Це вирізняє дворянські опіки серед інших органів опіки та піклування, що існували на українських теренах як раніше, так й одночасно з ними.
Дворянські опіки відрізнялися також від інших станових корпоративних органів, адже вони, на відміну дворянських зібрань чи посади предводителя дворянства, не мали повноважень, які б дозволяли безпосередньо впливати на політичні процеси, а тому не становили потенційної загрози імперським порядкам. Практика функціонування дворянських опік Волинської губернії показує, що від початку створення означених інституцій вони швидше були черговими виконавчими органами імперії, ніж суто виразниками станових інтересів, адже не стільки
висловлювали та відстоювали вигоди дворянства безпосередньо, скільки обслуговували їх лише в одній із соціальних сфер, що абсолютно відповідало інтересам імперії. Водночас порівняння дворянських опік Волинської губернії з іншими становими корпоративними органами — посадою предводителя дворянства та дворянськими зібраннями — дозволило чітко визначити місце опік у системі бюрократичних виконавчих органів Російської імперії, простежити ті зміни і трансформації, що відбувались у їх діяльності.
У дисертації проаналізовано виконання опіками покладених на них повноважень з точки зору відповідності нормативно-правовим вимогам. Йдеться про наступні інституційні функції опік: встановлення опіки над сиротами та вдовами дворян, забезпечення механізму відшкодування боргів державі, приватним особам та інституціям, нагляд за дотриманням дворянами прийнятної станової поведінки тощо.
Також у дисертаційній роботі на основі законодавчих документів реконструйовано образ «зразкового» дворянина-опікуна. Відповідно до нормативно-правових вимог опікун мав бути головною рольовою особою для малолітнього сироти: мати достойний рівень освіти, вести помірний спосіб життя, бути лояльним до влади, не проявляти жорстокості до підданих, дотримуватися православної віри та бути схильним до ощадливого та раціонального способу життя, уміло і відповідально вести справи власного маєтку. Звичною та навіть бажаною практикою, як свідчать джерела, було долучення до опікунства родичів малолітніх. Та, навпаки, уникання призначення рідні та наближених осіб на роль адміністраторів до маєтків боржників.
Узагальнення конкретного фактологічного матеріалу свідчить про невисоку ефективність діяльності дворянських опік Волинської губернії. Підтвердженням цьому була велика кількість скарг щодо невиконання ними обов’язків у сприянні стягненню боргів із дворян, постійні проблеми із поданням звітності як опікунами так й самими інституціями, наявність численних скарг від вищих виконавчих органів та осіб, які знаходились під опікою або ж їх представників на факти зловживання з боку чиновників. Така ситуація, попри певну чіткість та урегульованість механізмів та
правил діяльності дворянських опік, значною мірою визначалася складністю бюрократичної системи Російської імперії, а також недбалістю, недобросовісністю окремих посадовців, байдужістю та поширеним небажанням дворян долучатися до опікунської та адміністративної справи.
Під час дослідження було встановлено, що сподівання центральної влади імперії на активне долучення дворянства до опікунства як вияву ними корпоративної солідарності не втілились у життя, зокрема через відсутність належних фінансових стимулів та брак відчуття єдності між представниками стану, що дбали насамперед про власні приватні інтереси.
Фактичний матеріал, результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення політичної та соціально-економічної історії українських земель у складі Російської імперії, історії повсякдення, а також для підготовки узагальнених праць та посібників, довідкових видань з історії України. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі на історичних факультетах у закладах вищої освіти: на семінарських та практичних заняттях, для розробки лекційних курсів і спецкурсів з історії України.
Ключові слова: дворянська опіка, дворянство, XVШ-початок XX століття, земський суд, українські губернії, маєтки, освіта, Волинська губернія, Річ Посполита, Російська імперія, Правобережна Україна, економічна історія України, органи місцевого самоврядування, Гетьманщина, історична політика.
|
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП 13-23
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 24-44
1.1. Стан наукової розробки теми 24-33
1.2. Джерельна база дослідження 33-44
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ ОПІКУНСТВА 45-96
2.1. Формування нормативно-правової бази опікунства та спадкування в Україні: історичний контекст 45-66
2.2. Організаційне становлення дворянських опік Волинської губернії в системі станових органів дворянства 66-86
2.3. Дворянські опіки Волинської губернії та всестанові органи опіки та піклування
Російської імперії 87-96
РОЗДІЛ 3. ІНСТИТУЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДВОРЯНСЬКИХ ОПІК ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ 97-185
3.1. Практика реалізації повноважень дворянських опік та опікунів у Волинській губернії 97-127
3.2. Зразковий опікун та дворянин у нормативно-правовому контексті та практиках дворянських опік Волинської губернії 127-139
3.3. Дворянські опіки та контроль імперської влади над економічною сталістю дворянства 139-145
3.4. Дворянські опіки через призму колективної солідарності та ефективності діяльності: реалії життя 145-185
ВИСНОВКИ 186-173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 174-182
|
|
|