Ігор Лоссовський » Придністровське врегулювання: внесок України та досвід для деокупації Донбасу
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Придністровське врегулювання: внесок України та досвід для деокупації Донбасу
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
25.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
25.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1017.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Стратегічна панорама. – 2021. – №1-2.
Висвітлено роль України в Придністровському врегулюванні. Зважаючи на агресію Росії, що триває, проаналізовано миротворчий досвід України, плани щодо подальших кроків у світлі національних інтересів держави. Розглянуто фактори інших країн – учасників миротворчого процесу. Зазначено, що Придністровський конфлікт не варто відносити до міжетнічних чи міжконфесійних, оскільки, як і російсько-український, він є конфліктом геополітичного типу з незначним етнічним компонентом. Позиції сторін принципово відрізняються не за етнічною чи конфесійною ознаками, а полягають у світоглядних розбіжностях, геополітичній орієнтації еліт і населення на різних берегах Дністра.
Росії, яка під час гарячої фази конфлікту була його фактичною учасницею, вдалося перебрати на себе роль миротворця-посередника. Україна і Молдова погодились із правовою суб’єктністю окупаційної влади Придністров’я. Але країнам, у яких зовнішніми силами спровоковані «сепаратистські конфлікти», не можна погоджуватися на ведення прямих переговорів з окупаційними адміністраціями «сепаратистських» районів. Їх необхідно вести безпосередньо з незалежними гравцями, які цей конфлікт спровокували, забезпечують і здатні приймати рішення. Важливим є проведення ефективної інформаційно-роз’яснювальної політики в Придністров’ї й на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей, створення високопрофесійних альтернативних ЗМІ, якісного інформаційного продукту. Продовження військової присутності Росії в Придністров’ї стає додатковим фактором безпекових загроз для України та Чорноморського регіону. Необхідно переформатувати та інтернаціоналізувати «миротворчий» механізм у спосіб виведення російського контингенту та розгортання Місії міжнародних цивільних спостерігачів. Такі операції мають проводитися за участі контингентів виключно нейтральних країн або якомога більшою кількістю національних контингентів, що гарантуватиме безсторонність цих операцій. Результати дослідження доцільно враховувати під час визначення стратегії України з протидії російській агресії, повернення тимчасово окупованих територій, у концептуальних зовнішньополітичних та безпекових документах Української держави. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Історико-географічний екскурс
Розвиток та актуальний стан Придністровського врегулювання. Український чинник
Проблема російської військової присутності в Придністров’ї
Поточний політичний розвиток у Молдові та його вплив на Придністровське врегулювання
Придністровські стратегії США та Євросоюзу
Актуальна позиція України щодо Придністровського врегулювання
Досвід Придністровського врегулювання. Висновки й рекомендації для Донбасу
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
