|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
28.01.2024 |
|
| Твір змінено: |
28.01.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.8 МБ)
|
|
| Опис: |
АНОТАЦІЯ
Лобанова К. О. Концепт парадигмальності у постмодерній філософії Дж.
Урі (J. Urry). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 033 “Філософія” (03 – Гуманітарні науки). Київський
національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2023.
Концепція парадигмальності Джона Урі зосереджена на дослідженні
мобільності – ключової складової сучасного глобалізаційного світу, яка
відображає його рухомість, мінливість та динамічність. Дослідження Урі
вплинули на формування “мобільного повороту” в соціальних та гуманітарних
науках. Філософія мобільностей Джона Урі стала логічним розвитком філософії
процесизму та філософії руху ХХ століття та спричинила трансформацію у
європейській науковій традиції доби Постмодерну. Завдяки цьому філософія
відкрила для себе нові напрями досліджень, пов’язані з рухом, швидкістю,
пришвидшенням, плинністю та іншими динамічними процесами. Все це
дозволило філософії проводити аналіз соціального та культурного світу, що
змінюється, охоплюючи однією теорією як рух, так і розвиток технічного
прогресу й екологічних змін.
Метою дисертації було філософське дослідження мобільної парадигми
Джона Урі та її впливу на розвиток сучасної філософії. Для досягнення
поставленої мети, були сформовані наступні завдання:
1) дослідити поняття парадигмальності у постмодерній філософії Дж. Урі,
концептуальні засади та передумови її розвитку;
2) розглянути поняття “мобільностей”, їх форм і видів;
3) класифікувати парадигмальні виміри філософії руху ХХ – ХХІ століття
і визначити в них місце філософії мобільностей Дж. Урі;
3
4) дослідити історико-філософські витоки парадигми процесизму та
еволюційно-прогресивної парадигми в контексті їх впливу на концепцію Джона
Урі;
5) визначити взаємозв’язок між класичною соціально-філософською
парадигмою мобільностей та концепцією Урі;
6) дослідити поняття “швидкості” та “плинності” у трансформативному
вимірі парадигми мобільностей та визначити їх антагоністів у непроцесуальних
філософських концепціях ХХІ століття;
7) сформувати відношення філософії мобільностей та філософії місця;
8) дослідити дискурси щодо розвитку парадигми мобільностей Дж. Урі у
філософії ХХІ століття.
Об’єкт: система мобільностей в постмодерній концепції Дж. Урі.
Предмет: історико-філософська генеза парадигмальної концепції
мобільностей Джона Урі.
Методологія дисертації включала такі методи: методи історикофілософського аналізу, компаративний метод, аналіз статистичних даних, метод
відкритого дослідження, методи термінологічного аналізу та ретроспективного
аналізу ідей, метод інтердисциплінарного аналізу, метод контекстуального
аналізу.
Основною джерельною базою для дослідження були публікації Дж. Урі, а
також праці філософів ХХ та ХХІ століття. Історико-філософські витоки
концепції Урі досліджені на основі порівняння його концептів з основними
положеннями філософії руху А. Бергсона, А. Вайтгеда, Г. Зіммеля, Ж. Дельоза,
Е. Тоффлера тощо. Серед філософів ХХІ століття розглянуті такі дослідники як
А. І. Енгебрігстен, Ж.-Л. Нансі, Дж. Мальпас, Е. Кейсі, Т. Нейл тощо.
Вперше було:
1) Продемонстроване соціальне та інформаційне розширення концепції
руху в парадигмі мобільностей Джона Урі та його послідовників порівняно з
класичними процесуальними філософськими системами ХХ століття, що
4
знаходить вияв у включенні в дослідницьке поле філософії мобільностей понять
руху інформації, ідей, грошей, товарів, технологій тощо.
2) Показано зміщення фокусу концептуального визначення руху від
досліджень феноменологічного “перебування-в-русі” у концепції Бергсона та
“руху-як-процесу” в концепції Вайтгеда до дослідження телеологічного “рухудо-соціальної-мети” у парадигмі мобільностей Джона Урі при спільній концепції
динаміки плинності в еволюційно-прогресивній парадигмі та філософії
мобільностей.
3) Сформовано вплив філософії життя Георга Зіммеля та його бачення ідей
шляху, великого міста, туристичних практик та руху на створення парадигми
мобільностей Джоном Урі.
4) Доведено, що філософська система Урі, через критику її прогалин при
дослідженні світу виключно як рухливості, стимулювала переосмислення
філософами кінця ХХ – початку ХХІ століття концепції місця.
Уточнено:
1) Поняття “парадигмальності” у системі мобільностей Дж. Урі, визначено,
що парадигма мобільностей ґрунтується на концепції парадигмальності Т. Куна
та теоретично відображена у працях Урі не лише в соціальному, але й в
технологічному, економічному та екологічному вимірах.
2) Класифікацію процесуальних та непроцесуальних парадигм філософії
ХХ століття за допомогою їх поділу на еволюційно-прогресивну (Бергсон,
Вайтгед), соціально-філософську (Тоффлер, Зіммель) та трансформативну
(Віріліо, Дельоз, Бауман) у їх взаємодії з філософією Урі.
3) Поняття “швидкості” і “плинності” в трансформативному вимірі
парадигми мобільностей. Зазначається, що поняття “швидкості” для Віріліо та
“плинності” для Баумана є тотожними поняттю “мобільності” Урі.
Набуло подальшого розвитку:
1) Дослідження ідеї руху серед обраних філософів ХХ століття (Бергсон,
Вайтгед, Бауман, Зіммель, Мерло-Понті тощо).
5
2) Дослідження дискурсів щодо парадигми мобільностей в філософії ХХІ
столітті на основі аналізу праць сучасних дослідників (Shaw & Graham, J. Malpas,
T.Nail, A.I. Engebrigtsen, T. Shields, Appadurai etc.) в контексті філософії місця,
філософії руху, ритмології, соціальної антропології, глобалізації, віртуальності
тощо.
3) Дослідження мобільностей Джона Урі в контексті зв’язку із сучасними
світовими явищами.
Теоретичне значення полягає у першому філософському дослідженні
Джона Урі та його парадигми мобільностей в Україні. Сформовано його зв’язок
з історією філософії. Також ідея мобільності набуває нового, більш широкого
значення.
Практичне значення результатів дозволяє розширити і доповнити вже
існуючі робочі програми на Кафедрі історії філософії КНУ імені Тараса
Шевченка, а саме: “Сучасна світова філософія”, “Постсучасна філософія: Pro et
contra”, “Сучасна філософія”. Проведене дослідження потенційно відкриває
можливості для подальшого дослідження як Джона Урі, так і парадигми
мобільностей в українській науковій спільноті. Також дослідження дозволяє поіншому поглянути на філософів ХХ століття, які вплинули на ідею мобільності
Урі, і завдяки іншому ракурсу до їх досліджень доповнити наукові програми.
Важливим практичним наслідком також є те, що з такими сучасними темами та
підходами, філософія ширше заявляє про себе сучасним науковим
мультидисциплінарним дослідженням, що дозволяє залучати філософські
здобутки до майбутніх потенційних місцевих або закордонних досліджень
практично в будь-якій сфері, адже закордонні дослідження мобільності носять
мультидисциплінарний характер.
Ключові слова: мобільність, мобільний поворот, філософія місця,
філософія руху, парадигма мобільностей, інтеркультурна філософія, історія
філософії, філософія ХХ століття, Дж. Урі, філософія ХХІ століття, глобалізація,
постмодерн, сучасна філософія |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….12
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПАРАДИГМАЛЬНОГО
ПОВОРОТУ ДЖ.УРІ……………..………………………………….……….19
1.1. Поняття парадигмальності у постмодерній філософії Дж. Урі………...19
1.2. Концепція Дж. Урі в контексті “мобільного повороту”: передумови
розвитку сучасних парадигм мобільностей…………………………………..36
1.3. Форми і види руху в концептуальній системі мобільностей Дж. Урі….60
Висновки до Розділу 1………………………………………………...………101
РОЗДІЛ 2. ВІД ФІЛОСОФІЇ РУХУ ДО ФІЛОСОФІЇ МОБІЛЬНОСТЕЙ:
ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ВИТОКИ ПАРАДИГМИ ДЖ. УРІ……..104
2.1. Парадигми процесизму в історії філософії ХХ століття………………..104
2.2. Еволюційно-прогресивна парадигма мобільностей: вплив Бергсона та
Вайтгеда на концепцію Дж.Урі……………………………………………….114
2.3. Становлення соціально-філософської парадигми мобільностей: вплив
Зіммеля та Тоффлера на концепцію Дж. Урі………………………………...122
Висновки до Розділу 2………………………………………………………...138
РОЗДІЛ 3. ФІЛОСОФІЯ УРІ У КОНТЕКСТІ
ТРАНСФОРМАТИВНОГО ВИМІРУ ПАРАДИГМ МОБІЛЬНОСТЕЙ
НАПРИКІНЦІ 20- НА ПОЧАТКУ 21 СТОЛІТЬ…………………………141
3.1. Трансформативний вимір парадигми мобільностей: поняття “швидкості”
та “плинності” у філософії 20-21 століття…………………………………...141
3.2. Антитези трансформативним парадигмам мобільностей в
непроцесуальних філософських концепціях 21 століття: система мобільності
contra “філософія місця”…………………………………….………………..149
3.3. Контроверсії мобільності: дискурси щодо парадигми мобільностей
Дж.Урі у філософії 21 століття………………………………………...……..160
Висновки до Розділу 3………………………………………………………...173
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ…………………..183
|
|
|
