Юлія Лівінська » Воєнні конфлікти Російської Федерації з незалежними державами на пострадянському просторі в українському та російському історіографічних дискурсах
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Воєнні конфлікти Російської Федерації з незалежними державами на пострадянському просторі в українському та російському історіографічних дискурсах

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 06.08.2023
Твір змінено: 07.08.2023
Завантажити: pdf див. (2.1 МБ)
Опис: Лівінська Ю.Г. Воєнні конфлікти Російської Федерації з незалежними державами на пострадянському просторі в українському та російському історіографічних дискурсах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 – історія та археологія. – Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Львів, 2023.


У дисертації здійснено теоретичний аналіз української та російської історіографій, присвячений розгляду воєнних конфліктів Російської Федерації (РФ) з незалежними державами на пострадянському просторі.

Головна ідея роботи полягає у відтворенні сюжетів, які стосуються відображення передумов, причин, особливостей та наслідків російсько-молдовського, російсько-грузинського конфліктів та сучасної російсько-української війни в українській та російській історіографіях, для чого використані праці провідних дослідників відповідних тематик в Україні та РФ (Російській Федерації).

Актуальність обраної теми зумовлена тим, що попри вже наявні дослідження, присвячені вивченню та реконструкції розпочатих на території колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) низки етнополітичних конфліктів, до кожного з яких десь безпосередньо, а десь гібридно долучилася РФ, та які призвели до виникнення самопроголошених державних утворень і надалі залишаються джерелом постійної потенційної небезпеки та дестабілізації системи міжнародних відносин у регіоні, досі вважається важливою та нагальною для вивчення підходів українського та російського історіографічних дискурсів.

Наголошуємо, що праця є своєчасною і з огляду на те, що комплексної роботи щодо цього наукового аспекту досі немає, попри наявний факт тривалої російської агресії проти України з 2014 р., тож вивчення подібних аспектів є цінним і з точки зору інформаційного убезпечення українських громадян.

Уперше зроблено комплексний аналіз українського та російського історіографічних дискурсів щодо військових конфліктів РФ з незалежними державами на пострадянському просторі, зокрема: з’ясовано висновки та роздуми українських та російських дослідників щодо передумов та причин російсько-молдовського конфлікту; прослідковано основні візії української та російської історіографії щодо періодизації основних етапів перебігу протиборства довкола Придністровського регіону; комплексно розглянуто оцінки, надані українськими та російськими істориками щодо причин та передумов російсько-грузинського воєнного конфлікту в серпні 2008 р.; досліджено оцінки українських аналітиків та російських авторів щодо причин, передумов та основних етапів сучасної російсько-української війни, яка триває досі.

Удосконалено: аналіз стану дослідження, джерельної бази та методологічної основи, які стосуються вивчення українського та російського історіографічних дискурсів про воєнні конфлікти РФ з незалежними державами на пострадянському просторі; підходи до вивчення концепцій так званого (т.зв.) «русского мира» та «русской весни», як частини зовнішньополітичної стратегії сучасної РФ та гібридної війни, яку вона активно веде проти нашої держави.

На новий рівень розвитку вийшли проблеми: розвитку російсько-молдовських, російсько-грузинських та російсько-українських відносин після 1991 р. і до сьогодні; бачення українського та російського історіографічних дискурсів як системи, що складається з різних частин, часто ідейно протилежних, що варіюються від проєвропейського до проросійського вказівників.

У дисертації проаналізовано та систематизовано стан наукової розробки теми, джерельну базу, методологічні засади роботи. Констатовано, що дослідження та його джерельна база на сучасній стадії перебувають у процесі становлення, періодичного перегляду вже існуючих напрацювань та постійного моніторингу щоразу нових позицій літератури, джерел, вдосконалення методологічної основи дослідження. Методологічну основу дисертації складають загальнонаукові принципи історизму, наукової об’єктивності, переходу від абстрактного до конкретного, системності, термінологічний принцип.

Під час опрацювання джерельного матеріалу дисертантка застосовувала загальнонаукові методи аналізу та синтезу, абстрагування, узагальнення, системно-структурний, історико-генетичний, хронологічний, компаративний, синхронний методи, спеціально-наукові, конкретно-наукові методи розгляду, опису, аналізу побаченого, історичної герменевтики та семіотичного аналізу. Для кращого розуміння суті предмету дослідження визначено ключові поняття: «збройна агресія», «воєнний конфлікт», «війна», «збройний конфлікт», «пострадянський простір», «історіографія», «історіографічний процес».

Розглянуто передумови, причини та шляхи розв’язання російсько-молдовського воєнного конфлікту в українській та російській історіографіях. Вказано, що до основних причин, які сприяли розгортанню російсько-молдовського воєнного конфлікту, українські історіографи відносять такі: історичні, ідеологічні, етнічні, в тому числі етнополітичні (мовний фактор), політико-правові, політичні, воєнно-політичні, геополітичні, культурні, соціально-економічні, економічні, національні. Натомість, представники російської історіографії, передусім, наголошують на історичних, політичних, геополітичних, етнонаціональних, мовних та економічних причинах продовження існування конфлікту. Єдності в думках українських і російських історіографів щодо періодизації конфлікту також не спостерігається.

Проте, можна виокремити такі наступні хронологічні етапи виникнення та дії російсько-молдовського конфлікту: 1989-1992 рр. – передумови та розпал конфлікту, які посприяли початку збройного протистояння; березень-липень 1992 р. – фактично перебіг воєнного конфлікту, який закінчився жертвами з обох сторін; 1992–2006 рр. – етап спроб ведення переговорів, виникнення самопроголошеної Придністровської Молдовської Республіки, за яких міжнародна співпраця, консультаційні перемовини знову не змогли допомогти у припиненні протистоянь; після 2006 р. – до сьогодні – «замороження» конфлікту.

Відстежено оцінки причин, ходу і особливостей російсько-грузинського воєнного протистояння в українській та російській історіографіях. Зауважено, що серед українських дослідників виокремлюються політичні, економічні та етнічні першопричини російсько-грузинського конфлікту.

Серед російських історіографів найпопулярнішою є думка про те, що протистояння, передусім, виникло через етнонаціональні чинники, рідше – через стан економіки Абхазії, Осетії та Грузії. Зазначено, що етапи російсько-грузинського конфлікту окремо не розглядались ані українськими, ані російськими дослідниками. Умовно їх визначено наступним чином: сутички Грузії з Абхазією та Осетією; спроби підписання документів, які містять характер примирення та залагодження проблем; фаза воєнного протистояння РФ і Грузії («п’ятиденна війна») з подальшим її «замороженням». Цей етап хронологічно не завершений, його розпочато ще у 2008 році і триває він досі.

Досліджено відображення передумов, ходу, шляхів розв’язання російсько-української війни в українському та російському історіографічних дискурсах. Зроблено висновок, що в українській історіографії передумови та причини пов’язані в тому числі із проросійськими виступами, проголошенням сепаратистами псевдореспублік та спробами реалізації «проєкту Новоросія», пояснювалися безпосереднім впливом РФ, яка спочатку шляхом «гібридної», а потім – власне війни намагалася перешкодити євроатлантичним інтенціям України, втримавши її у російській сфері впливу.

У той же час представники російської історіографії, вслід за офіційною позицією владної верхівки РФ, заперечували будь-яку участь російської сторони у подіях на Донбасі (як, зрештою, в анексії Криму), наголошуючи, що в Україні розпочалася «громадянська війна», як відповідь на «державний переворот», який, мовляв, відбувся внаслідок перемоги Євромайдану та приходу до влади «націоналістичного» та «антиросійського» уряду, що не сприйняли на Сході та Півдні України.

Практичне значення отриманих результатів дисертації полягає у тому, що матеріали, висновки та рекомендації дослідження можуть використовуватися у діяльності відповідних інституцій державної влади, експертних центрів, науково-дослідних установ, а також для написання узагальнюючих праць з воєнної історії та історії міжнародних відносин для вищих навчальних закладів.

Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.