| Опис: |
потенціалу стратегічного партнерства України та США. Констатовано на: неком-
петентність, відсутність уміння працювати з україномовними аналітичними дослі-
дженнями, заангажованість, упередженість в американських аналітичних дослі-
дженнях. Виявлено, що окремі аналітичні дослідження носять: маніпулятивний,
сугестивний, та антиукраїнський характер; щодо останньої категорії встановлено
та оприлюднено прізвища таких американських авторів. Висновується про відсут-
ність консенсусних та науково розроблених засад здійснення аналітичних досліджень
щодо України з боку американської школи аналітики.
Із позицій публічної дипломатії як елемента стратегічних комунікацій, виділено дії
Росії проти США, які впливають на стратегічне партнерство України та США:
1) відкрита дипломатія; 2) пропаганда та лобіювання; 3) громадська дипломатія;
4) культурна дипломатія. Проаналізовано кожний напрям. Здійснено аналіз артику-
льованих в американських аналітичних дослідженнях п’яти видів змінних для аналізу
військової могутності України та РФ в разі активізації збройного конфлікту і його
переростання у відкриту війну. Встановлено, що у чисельних американських публіка-
ціях безпідставно і без належної наукової експертизи відбувалося фактичне тиражу-
вання та реклама, масштабування потрібних РФ ідей, брендинг.
Встановлено, що неправильна і завищена оцінка рівня російського військового мис-
лення, порівняно із заниженням рівня військового мислення і військової думки в Україні
унеможливили правильно визначити американським дослідникам формат війни, що
також вплинуло на інтенсивність та потенціал розвитку стратегічного партнер-
ства України та США у воєнній сфері. Аналіз американських досліджень свідчить
про поверховість у наукових підходах, бажання пристосувати факти до наперед під-
готовлених висновків, надмірне захоплення методом case study із подальшою його
некоректною екстраполяцією на інші театри бойових дій та інших геостратегіч-
них акторів. До 2022 року виявлено достатньо незначну кількість наукових джерел,
в яких принаймні порушувалося б питання щодо більш коректного та обережного
ставлення до формулювання оцінок щодо „могутності” армії РФ та ефективності
проведених реформ.
Констатовано на відверту упередженість та зверхність американських авто-
рів як до українського досвіду, так і до української військової та геостратегічної
думки. Визначено пул псевдоекспертів, які навмисно спотворювали інформацію щодо
справжньої військової могутності України, надавали необґрунтовані висновки, що
суттєвим чином вплинули на інтенсивність військової допомоги України щодо про-
тидії збройній агресії РФ.
Науково необґрунтована діяльність окремих псевдоекспертів з України в США ціл-
ком негативно вплинула на песимістичні прогнози щодо шансів України у війні проти
Росії. Через суттєвий брак агентурної розвідки і як наслідок первинної агентурної
інформації, непроведення власних активних заходів, фактичну бездіяльність ODNI
щодо запобігання війни проти України, спотворені негативні оцінки підтримувалися
на рівні Державного департаменту США, Пентагону, а також окремими європей-
ськими політиками та аналітичними центрами, які переважно розглядали зовнішню
політику України лише в контексті зовнішньої політики РФ, і фактично в реальній
політиці не зважали на міжнародну суб’єктність України. А такі впливові журнали,
як: 1) Foreign Affairs; 2) Foreign Policy; 3) Politico; 4) RUSI Journal – стали хабом форму-
вання антиукраїнської доктрини на науковому рівні із подальшою екстраполяцією на
реальну зовнішню політику.
Ключові слова: аналітичні дослідження, аналітичний наратив, стратегічне парт-
нерство, стратегічна політика, провал американських аналітичних досліджень,
стратегічний курс держави, зовнішня політика, міжнародна безпека, геостратегія
Української Держави, українська цивілізаційна ідентичність, війна РФ проти України. |
