Ігор Ліхтей » Висунення кандидатури чеського володаря Пршемисла Отакара ІІ на німецький трон та його пасивна участь у виборчих перегонах 1256–1257 рр.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Висунення кандидатури чеського володаря Пршемисла Отакара ІІ на німецький трон та його пасивна участь у виборчих перегонах 1256–1257 рр.
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
09.09.2020 |
|
| Твір змінено: |
09.09.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(427.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип. 28: Міжвідомчий збірник наукових праць. – К.: Інститут історії України НАН України, 2019.
У статті простежуються перипетії, що точилися довкола висунення кандидатури чеського володаря Пршемисла Отакара ІІ на німецький трон, та з’ясовується його роль у виборчих перегонах 1256–1257 років. Автор відзначає, що невдовзі після того, як 1253 р. Пршемисл Отакар ІІ успадкував владу в Чеському королівстві, зріс його авторитет серед можновладних князів Священної Римської імперії. Деякі з них перебували в опозиції до німецького короля Вільгельма Голландського й вирішили висунути на трон чеського володаря. Однак той, орієнтуючись на Папську курію, не скористався цією можливістю, а після смерті Вільгельма Голландського вже ніхто не висував його кандидатуру. А тому Пршемисл Отакар ІІ як курфюрст пасивно поставився до виборів нового німецького правителя й за посередництвом послів та уповноважених осіб підтримав обох претендентів – і Річарда Корнуельского, і Альфонса Х Мудрого. Їхнє обрання засвідчило, що у Священній Римській імперії продовжився період безкоролів’я – interregnum, що було на руку Пршемислові Отакарові ІІ. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
