| Опис: |
Стратегічна панорама. – 2017. – №2.
Проблематика досліджень економічної свободи привертає увагу дослідників різних галузей науки – від економічних до правничих. Поліаспектність змісту економічної свободи сформувалася внаслідок успадкування ознак багатогранності наукової категорії свободи й тенденцій, які прямо чи опосередковано характеризують різноманітні економічні процеси. Тому наявні дослідження економічної свободи здебільшого присвячуються перевагам обрання економічно вільного типу розвитку і, отже, демонструють його результати, як-от: що більш економічно вільною є країна, то вищими є темпи зростання ВВП, доходів на душу населення, рівня, якості і тривалості життя громадян країни; навіть бідні країни, політику яких скеровано на дотримання принципів економічної свободи, розвиваються швидше, ніж інші країни з аналогічними стартовими макроекономічними показниками тощо. Водночас такі висновки є занадто узагальненими й переважно не торкаються питання «внутрішніх механізмів» економічної свободи. Частково проблема полягає в тому, що індекси економічної свободи The Heritage Foundation і The Fraser Institute здебільшого використовуються для геоекономічних ілюстрацій лідерів і аутсайдерів серед економічно вільних і невільних країн та віднаходження подібностей і розбіжностей у їхньому розвитку, тоді як внутрішні взаємозв’язки між складовими елементами економічної свободи практично не досліджуються.
Автором зроблено наукове припущення, що, залишаючи поза межами дослідження недосконалість наявних індексів економічної свободи, слід, по-перше, здійснити наукову розвідку щодо рівномірності (нерівномірності) трендів складових одного з цих індексів, а, по-друге, спробувати з’ясувати, як зміна однієї складової впливає на іншу або залежить від неї. Підставою для такого припущення слугували позиції України у рейтингах економічної свободи за 2017 р., відповідно до яких, посідаючи одну з найнижчих сходинок, за окремими показниками вона не поступається країнам-лідерам.
Мета статті полягає у виявленні ознак дисгармонії економічної свободи України шляхом оцінювання взаємозв’язків і залежностей між елементами відповідного індексу.
Виявлено ознаки структурної дисгармонії параметрів економічної свободи України.
За результатами дослідження трендів Індексу економічної свободи України за версією The Heritage Foundation (1995–2017 рр.) встановлено, що найсуттєвіший вплив на загальне значення такого Індексу справляють податкова, фінансова, «розмір держави», грошова, свобода торгівлі і свобода трудових відносин, тоді як, наприклад, показник «Свобода від корупції» має мінімальний та обернений вплив. Структурна дисгармонія обмежує зміцнення і зростання економічної свободи країни, відтак, аби її уникнути, необхідно досягти «однакової швидкості» здійснення реформ і мультифакторного оцінювання впливу їх наслідків на економічну свободу країни, її національну безпеку і стійкість. |
