|
| Написано: |
2013 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
22.02.2026 |
|
| Твір змінено: |
22.02.2026 |
|
| Завантажити: |
doc
див.
(3 МБ)
doc.zip
(724.7 КБ)
|
|
| Опис: |
Досліджено формування системи військової безпеки у республіках пострадянського простору. Здійснено військово-історичний, хронологічно-порівняльний та критичний аналізи стану військової безпеки п’ятнадцяти новостворених держав у період 1991 – 2011 рр. Проаналізовано історичну роль військово-політичного керівництва зазначених країн, значення державних концептуально-стратегічних, доктринальних та законодавчо-нормативних підходів до вирішення проблеми військової оборони. Охарактеризовано історичні обставини взаємовідносин республік з міжнародними та регіональними військово-політичними організаціями (ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ, ОДКБ, СНД, ШОС та ін.). Розглянуто діяльність державних інститутів (парламенту, президента, ради національної безпеки, уряду, міністерства оборони, армії) та їх роль у формуванні системи військової безпеки і оборони країни, тотожності і відмінності, різноманітність підходів до проблеми у межах конституційних вимог.
Для державних службовців органів влади, науковців, військових, консультантів-експертів з питань безпеки і оборони, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться сучасною військовою історією пострадянського простору.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Передмова
Список умовних позначень ВСТУП
Розділ 1. Теоретичні витоки, обґрунтування напрямів та основи методології дослідження військової безпеки на пострадянському просторі Історіографічний огляд основних наукових публікацій з теми та джерела дослідження
1.1. Теоретико-методологічні основи дослідження національної та військової безпеки
1.2. Пострадянська історіографія та джерельна база з питань військової безпеки
Розділ 2. Державні заходи із забезпечення військової безпеки колишніх радянських республік після розпаду СРСР
2.1. Розпад СРСР. Проголошення незалежності радянських республік
2.2. Проголошення незалежності Росії, України, Білорусі, Молдови та їх репрезентація на міжнародній арені
2.2.1. Воєнний потенціал Російської Федерації
2.2.2. Формування військово-оборонного комплексу незалежної України
2.2.3. Білоруська система військово-політичної захищеності після 1991 р.
2.2.4. Молдова та Придністровська республіка – 20-річний невирішений конфлікт на фоні військово-політичного протистояння.
2.3. Роль Прибалтійських республік у формуванню єдиного безпекового простору.
2.3.1. Литовський приклад побудови військової безпеки у пострадянський період.
2.3.2. Естонська державна військова безпека і оборона
2.3.3. Латвійський військово-оборонний потенціал
2.4. Військово-політичне протистояння на Кавказі та пошук компромісу
2.4.1. Азербайджан – військова безпека за принципом достатньої оборони
2.4.2. Вірменія – член ОДКБ, що гарантує її військову безпеку
2.4.3. Грузія на шляху до НАТО
2.5. Забезпечення військової безпеки республіками Центральної Азії в умовах вибору між Сходом та Заходом (Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан)
2.5.1. Казахстан – регіональний лідер Центральної Азії
2.5.2. Узбекистан перед стратегічним вибором
2.5.3. Таджикистан – маленька країна, яка протистоїть глобальним проблемам
2.5.4. Туркменістан – нейтральна держава
2.5.5. Киргизстан – повернення на російську орбіту
Розділ 3. Ефективність сучасних міжнародних військово-політичних безпекових організацій у боротьбі з сучасними загрозами
3.1. Організація Північноатлантичного договору (НАТО) як запорука ефективнсті військової безпеки країн-учасниць
3.2. Міжнародні, європейські, євроазійські та регіональні колективні системи безпеки (ООН, ЄС, РЄАП, ЄОА, РЄ, ОБСЄ, ОДКБ, СНД, ГУАМ, ШОС, Організація Чорноморської військово-морської співпраці, ОЧЕС, КІС, ЛІС, ОІК) та участь у них пострадянських республік.
ВИСНОВКИ
Список літератури
ДОДАТКИ
|
|
|
