|
| Написано: |
2016 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у
відтворенні історичної хронології, змісту, тенденцій, закономірностей
формування, розвитку, трансформації, з’ясуванні місця та ролі військової
політики (безпеки) у структурі національної безпеки колишніх республік
СРСР.
Мета визначила конкретні дослідницькі завдання та вмотивовану
послідовність їх розв’язання. Досягнення мети передбачає вирішення
наступних задач:
- провести критично-порівняльний аналіз сучасної історіографії та
джерельної бази за обраною темою, проаналізувати стан наукової розробки
теми, перспективи її подальшого вивчення;
- всебічно дослідити історичні умови створення національних збройних
сил, визначити основні фактори, які впливали на стан формування та
трансформації військової безпеки у цей період;
- здійснити історичний аналіз причин розпаду СРСР та з’ясувати
особливості процесу створення нових незалежних держав;
- виконати історичне дослідження процесу розподілу радянського
військового потенціалу між колишніми радянськими республіками та його
значення для подальшого застосування, окреслити значення добровільної
відмови від ядерної зброї України, Білорусії та Казахстану;
14
- визначити особливості формування військової політики кожної з нових
незалежних держав пострадянського простору, охарактеризувати регіональні
особливості для Прибалтики, Закавказзя, Центральної Азії та європейської
частини колишнього СРСР, згрупувавши їх за напрямками зовнішньої
політики;
- проаналізувати військово-технічне оснащення національних збройних
сил, їх організаційно-структурний розподіл, перспективи трансформації,
відповідність до міжнародних вимог;
- розкрити характерні риси та особливості діяльності сучасних
міжнародних і регіональних військово-політичних організацій,
охарактеризувати перспективи співпраці з ними пострадянських республік;
- проаналізувати участь пострадянських республік у міжнародних
колективних системах безпеки (ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ, ОДКБ) та їх вплив
на питання регіональної безпеки;
- сформулювати висновки і розробити практичні рекомендації стосовно
удосконалення системи національної безпеки і оборони незалежної України у
сучасних умовах, особливо на регіональному рівні;
- дати авторське визначення термінів «військово-політична» та
«військова безпека», визначити їх роль та місце в системі національної
безпеки;
- запропонувати критерії оцінки стану військової безпеки та авторську
методику її оцінювання:
- показати закономірність переростання існуючих загроз етно-
територіального і внутрішнього характеру у військові конфлікти при умові їх
невирішення у превентивній фазі;
- показати закономірності геополітичного вибору проаналізованими
країнами. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………………..4
ВСТУП…………………………………………………………...........................10
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА …...……..……….20
1.1. Історіографія………………………………………………………….21
1.2. Джерела……………………………………………………………….43
РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ….............................................................................................51
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИБІЧНИКИ ПРОРОСІЙСЬКОГО ОРІЄНТИРУ У
ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ…………………………………………………….71
3.1. Передумови та історичні наслідки розпаду СРСР. «Парад
суверенітетів»……………………………………………………………………73
3.2. Військово-політичний потенціал Російської Федерації .................88
3.3. Оборонна та безпекова політика Республіки Білорусь ………..118
3.4. Співпраця Вірменії з Російською Федерацією – гарантія
національної безпеки…………………………………………………………...143
3.5. Узбекистан у пошуку геополітичної стратегії…………………….158
3.6. Співробітництво Таджикистану з РФ – провідний напрям її
безпекової політики ……………………………………………………………176
3.7. Геополітичні пріоритети Киргизстану в безпековій політиці …..193
РОЗДІЛ ІV. ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ВЕКТОР ПРИБАЛТІЙСЬКИХ
РЕСПУБЛІК І ГРУЗІЇ………………………………………………………..211
4.1. Литва – регіональний лідер у військово-політичному будівництві та
безпековій політиці.............................................................................................212
4.2. Особливості забезпечення національної безпеки Республіки
Естонія…..............................................................................................................230
4.3. Латвія у системі регіональної безпеки …………………………...244
3
4.4. Євроатлантичний шлях Грузії……………………………………..259
РОЗДІЛ V. ПОЗАБЛОКОВИЙ СТАТУС УКРАЇНИ І МОЛДОВИ,
ПОСТІЙНИЙ НЕЙТРАЛІТЕТ ТУРКМЕНІСТАНУ…………………… 278
5.1. Формування і сучасний стан національної безпеки незалежної
України.…………………………………………......................................278
5.2. Республіка Молдова у пошуку свого оборонного і безпекового
статусу…………......……………………………………………………………317
5.3. Постійний нейтралітет Туркменістану – запорука національної
безпеки …………………………………………………………………..333
РОЗДІЛ VІ. КРАЇНИ-ПРИХИЛЬНИИ БАГАТОВЕКТОРНОГО
ЗОВНІШНЬОГО КУРСУ…………................................................................ 350
6.1. Казахстан – лідер Центральної Азії…………..................................352
6.2. Особливості національної системи безпеки Азербайджану……..370
ВИСНОВКИ…………………………………………………....………………385
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...400
|
|
|
