Лариса Левченко » Дипломатичні архіви Давнього світу 
                
                                                            
                    
    | 
            [додати інший файл чи обкладинку цього твору]
        [додати цей твір до вибраного]
         | 
    
        
        Дипломатичні архіви Давнього світу
                
        
        
        Стаття 
        
     | 
     | 
    
        
                        
             | 
         
        
            | Розділ: | 
            Наукова | 
         
                
             | 
         
        
            | Твір додано: | 
            03.06.2019 | 
         
        
             | 
         
                
            | Твір змінено: | 
            20.04.2025 | 
         
        
             | 
         
                
            | Завантажити: | 
                                            pdf
                                див.
                                (545.7 КБ)
                                 | 
                     
        
             | 
         
                    
                | Опис: | 
                Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2017. – Число 28. 
 
 
На Стародавньому Сході дипломатичні документи відкладалися в державних архівах, які зберігалися в царських палацах. Тому неможливо стверджувати існування спеціалізованих дипломатичних архівів у Давньому Світі. Відкриття архівів Стародавнього Сходу належить археологам. Перша фундаментальна праця з історії архівів Давнього Світу написана видатним американським істориком-архівістом Е.М.Познером (1972). На сьогодні вченими виявлена й описана значна кількість архівів Стародавнього Сходу. Найстарішим із виявлених археологами державних архівів (близько 2500 р. До н.е.) є архів міста-держави Ебла (сучасна Сирія), в якому збереглося понад 17 тисяч глиняних «таблеток». Архів Ебли відомий першим в історії людства міжнародним торговим договором між Еблою та Абарсалом. Для історії дипломатії та дипломатичних архівів, безумовно, значущим є вивчення корпусу епістолярних документів з Тель-ель-Амарни (Єгипет) часів Аменхотепа ІІІ, Аменхотепа IV та Тутанхамона (друга половина ІІ тис. до н.е.). Документи надають уявлення про першу в світі систему міжнародного порядку, за якої світ був поділений між членами «Клубу Великих Держав» (Єгипет, Мітанні, Вавилонія, хетська імперія, Ассирія), дипломатичну службу, церемоніал і етикет. Встановлено, що древні люди добре розумілися на способах забезпечення збереженості використову ваних носіїв інформації; в архівах застосовувалася експертиза цінності і систематизація документів; створювався довідковий апарат для забезпечення інте лектуального доступу; приділялася увага підготовці кваліфікованих писарів, 70% яких обіймали адміністративні посади, у т.ч. в архівах. На Стародавньому Сході закладено наукові основи організації архівної справи, близькі за своїми поняттями до сучасних. Завдяки цьому до наших часів дійшли й дипломатичні документи, збережені в архівах Стародавнього Сходу. | 
             
            
                 | 
             
                                 
     | 
     | 
    |   | 
    | 
        
         Відгуки читачів: 
     | 
    |   | 
    | 
             Поки не додано жодних відгуків до цього твору. 
         | 
    |   | 
    | 
        
     | 
    |   |