Павло Леньо » Меморіалізація «визволителів» у період превентивної радянізації Закарпаття (1944–1946 рр.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Меморіалізація «визволителів» у період превентивної радянізації Закарпаття (1944–1946 рр.)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
21.06.2023 |
|
| Твір змінено: |
21.06.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(551 КБ)
|
|
| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2021. – Вип. 2 (45).
У 1944–1946 рр. у ході превентивної радянізації Закарпатської України місцева комуністична влада ініціювала радикальні зміни її символічного ландшафту з метою впливу на колективну пам'ять населення. Наслідком цієї політики стала поява в регіоні у 1945 році пам’ятників на честь Героїв Карпат (загиблих бійців Червоної Армії), що полягли на території майбутньої радянської області внаслідок активних бойових дій у жовтні 1944 року. Офіційно меморіалізація загиблих червоноармійців відбувалася як вияв народної ініціативи місцевого населення на знак вдячності за звільнення від фашизму, а в тому числі від «вікового угорського рабства». Однак архівні матеріали та усно-історичні дослідження доводять, що цей процес був елементом традиційної для Радянського Союзу політики пам’яті, який розпочався з ініціативи командування 4-го Українського фронту. У результаті, впродовж короткого терміну, було прийнято низку меморіалізаційних постанов Народної Ради Закарпатської України. Як наслідок в регіоні відбулося укрупнення могил червоноармійців, організовано збір коштів серед населення, розпочато й успішно завершено будівництво пам’ятників на честь загиблих воїнів-визволителів у всіх окружних центрах краю. Особливістю було те, що зведення монументів на честь Героїв Карпат відбувалося задовго до закінчення Великої вітчизняної/Другої світової війни, чого не спостерігалося на інших територіях Української РСР. Одним із інших парадоксів стало те, що, таким чином, вдячність за своє «звільнення від угорського панування» продемонстрували навіть представники угорської національності краю. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
