|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
14.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
14.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Лебедівна О. Я. Розвиток праслов’янської тенденції до внутріскладової гармонії в
криворівнянській говірці гуцульського говору. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03
«Гуманітарні науки» за спеціальністю 035 «Філологія». – Національний університет
«Києво-Могилянська академія», Київ, 2023.
У дисертаційній роботі розглянуто праслов’янську тенденцію до внутріскладової
гармонії у зв’язку з окремими фонологічними явищами в криворівнянській говірці
гуцульського говору української мови. Поняття внутріскладова гармонія вперше
проінтерпретовано в стосунку до фонологічної ознаки бемольності (огублення)
голосного на зовнішньому (поверхневому; синхронному) рівні репрезентації; на
внутрішньому (глибинному; абстрактне уявлення про звук) рівні розрізнювальною
ознакою голосного в праслов’янській мові була дієзність. Внутріскладову гармонію
потрактовано як фонологічне обмеження – один із об’єктів фонології, що є частиною
граматики мовця. Після остаточного закріплення фонологічної опозиції за м’якістю в
різних позиціях із занепадом єрів дієзність як розрізнювальна ознака приголосних і
бемольність як розрізнювальна ознака голосних перейшли з рівня зовнішньої
репрезентації на рівень внутрішньої репрезентації для тих південноукраїнських
діалектів, що стали основою для криворівнянської говірки. Аналіз обмеження за
тенденцією до внутріскладової гармонії в праслов’янську, прото-, давньо-, середньо- та
сучасну українську добу, зокрема на матеріалі криворівнянської говірки показує, що
слов’яно-алтайські контакти не могли стати першопричиною появи цього обмеження в
мові, адже, як вдалося припустити, під впливом обмеження за тенденцією до
внутріскладової гармонії відбулася зміна *ē > *eā, або праслов’янський переголос
(орієнтовно VII ст. до н.е.). Архаїчна тенденція до внутріскладової гармонії, що не
залежить від наголосу, яскраво проявлена пізніше в криворівнянській говірці.
Фонологічну систему криворівнянської говірки, чиї акустичні дані зібрано
впродовж 2019 і 2022 років й опрацьовано в програмі «Praat», розглянуто головно з
2
погляду діахронії. Проаналізовано, зокрема, метричні книги 1775–1944 церкви Різдва
Пресвятої Богородиці с. Криворівні, записані в цій місцевості етнографічні тексти та
написані говіркою твори початку ХХ–ХХІ ст. Звернуто пильну увагу на кілька
типологічно релевантних фонологічних явищ мікросистеми говірки, які стали
результатом дії внутріскладової гармонії, а саме: діалектний переголос ’а > і, четверту
палаталізацію велярних, зміну етимологічного *o перед складом зі зредукованим єром,
збереження м’якої артикуляції псл. *r’ (розглянуто також причини її цілковитого
усунення перед суфіксом -uk- із 1871 року в метриках, якщо не зважати на поодиноку
форму з м’яким r’ за 1923 рік). Для встановлення хронології та територіальних
особливостей деяких мовних явищ залучено молдавські грамоти ХІV–XV ст. і
«гарвардський» Псалтир ХІІ ст.
У цій праці вперше висловлено думку про брак морфологізації а > i у
криворівнянській говірці, а отже, про зв’язок континуантів е, ɪ, і з фонемою /а/ в
синхронії. Нову інтерпретацію запропоновано для переходу *o > крив. ɪ, і перед
складом із редукованим, зокрема зазначено, що до появи цих змін спричинилася
четверта палаталізація велярних, а криворівнянські рефлекси *o входять до складу
фонем /о/ та /і/ відповідно. Збереження м’якого рефлекса *r’ вперше пояснено
процесами, активними в мікросистемі говірки, а давніший перехід [ʉ] > [i] після
велярного пояснено хибним рішенням щодо пом’якшених лабіальних, що поділяли з
велярними задню артикуляцію відповідно до роботи язика.
Ключові слова: історія української мови, фонетика, гуцульська говірка,
внутріскладова гармонія, палаталізація, діалектний переголос, морфологізація, іменник,
флексія, давньо- і староукраїнські писемні пам’ятки, метричні книги, власні назви,
мовна норма. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ........................................................................................ 8
ВСТУП ....................................................................................................................................... 11
РОЗДІЛ 1 .................................................................................................................................... 22
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ВНУТРІСКЛАДОВОЇ ГАРМОНІЇ ......................... 22
1.1. Методологічне підґрунтя дослідження ............................................................. 22
1.2. Характеристика терміна ..................................................................................... 31
1.3. Теорія алтайського впливу ................................................................................. 37
1.3.1. Слов’янсько-алтайські контакти .................................................................... 39
1.3.2. Праслов’янська фонологічна система і тюркський вплив ........................... 46
1.4. Висновки до розділу 1 ........................................................................................ 58
РОЗДІЛ 2 .................................................................................................................................... 60
ФОНОЛОГІЧНА СИСТЕМА КРИВОРІВНЯНСЬКОЇ ГОВІРКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ
ОБМЕЖЕННЯ ЗА ТЕНДЕНЦІЄЮ ДО ВНУТРІСКЛАДОВОЇ ГАРМОНІЇ ....................... 60
2.1. З історії досліджень гуцульського говору ........................................................... 62
2.2. Обмеження за праслов’янською тенденцією до внутріскладової гармонії в
криворівнянській говірці .............................................................................................. 64
2.3. Тенденція до внутріскладової гармонії крізь факти криворівнянської говірки в
етнографічних, лексикографічних і художніх записах ............................................. 92
2.3.1. Свідчення кінця XIX – початку ХХ ст. ......................................................... 92
2.3.2. Джерела другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст................................... 108
2.4. Висновки до розділу 2 ...................................................................................... 117
РОЗДІЛ 3 .................................................................................................................................. 119
ТИПОЛОГІЧНО РЕЛЕВАНТНІ ЯВИЩА КРИВОРІВНЯНСЬКОЇ ГОВІРКИ ................. 119
3.1. Проблема діалектного переголосу ’а > ’е ....................................................... 119
3.1.1. Умови й наслідки переголосу ’а в криворівнянській говірці: фонологічний
і морфологічний аспекти ......................................................................................... 123
3.1.2. Стосункова хронологія. Переголос ’а в молдавських грамотах XIV–XV ст.
та зв’язок із гуцульським говором ......................................................................... 139
3.2. Четверта палаталізація велярних ........................................................................ 158
3.2.1. Умови для постання четвертої палаталізації в криворівнянській говірці 165
3.2.2. Акустичні дані та розвиток четвертої палаталізації в криворівнянській
говірці ........................................................................................................................ 170
3.2.3. Проблема еволюції історичного *о .............................................................. 180
3.3. Розвиток псл. r’ в особових назвах на -uk- ........................................................ 184
3.3.1. Хронологія, умови, наслідки ........................................................................ 185
3.3.2. Суфікс -uk- в українській мові...................................................................... 188
3.3.3. Дані криворівнянських метричних книг...................................................... 189
3.4. Висновки до розділу 3 ...................................................................................... 196
ВИСНОВКИ ............................................................................................................................ 199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................................... 202
А. Умовні скорочення назв джерел і словників ....................................................... 202
Б. Література ................................................................................................................ 206
|
|
|
