Віра Лебедєва » Інституційні механізми диверсифікації, спеціалізації та агропромислової інтеграції: теорія, методологія, практика
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Інституційні механізми диверсифікації, спеціалізації та агропромислової інтеграції: теорія, методологія, практика
Дисертація
|
|
|
Написано: |
2017 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
19.09.2025 |
|
Твір змінено: |
19.09.2025 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(4.8 МБ)
|
|
Опис: |
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
розробка теоретико-методологічних положень, методичних основ і науково-
практичних рекомендацій щодо функціонування інституційних механізмів
диверсифікації, спеціалізації та агропромислової інтеграції.
Досягнення сформульованої мети зумовило необхідність вирішення
таких завдань:
7
– дослідити концептуальні основи та розкрити економічну природу
диверсифікації, спеціалізації та агропромислової інтеграції;
– визначити і поглибити понятійно-категоріальний апарат теорій
економіки та управління національним господарством і теорії інституційного
регулювання процесів диверсифікації;
– сформувати концептуальні засади формування та розвитку мережевих
інтегрованих структур аграрної сфери;
– репрезентувати складові інституційного механізму управління
розвитком агропромислової інтеграцій;
– систематизувати та узагальнити теоретико-методологічні положення
щодо функціонування сучасних процесів диверсифікації, спеціалізації та
агропромислової інтеграції;
– здійснити системний аналіз стану та проблем розвитку механізмів
диверсифікації, спеціалізації та агропромислової інтеграції;
– визначити інституційні інструменти участі у корпоративно-
інтегрованій системі;
– запропонувати науково-методичні підходи до оцінки ефективності
диверсифікації та агропромислової інтеграції;
– ідентифікувати та охарактеризувати базові елементи концепції
інституційного регулювання диверсифікації, спеціалізації та агропромислової
інтеграції;
– обґрунтувати практичні рекомендації щодо процесу прийняття рішень
з диверсифікації аграрного виробництва;
– розробити структуру комплементарного інституційного механізму
ефективного функціонування диверсифікації, спеціалізації та
агропромислової інтеграції;
– визначити алгоритм розробки стратегії диверсифікації територіально-
локалізованого аграрного виробництва. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП 4
3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
ІНСТИТУЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ,
СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА АГРОПРОМИСЛОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
15
1.1. Еволюція парадигми структурних перетворень аграрного
виробництва у контексті диверсифікації, спеціалізації та інтеграції
15
1.2. Критичні проблеми стратегічного управління процесами
диверсифікації, спеціалізації та інтеграції в аграрному виробництві
31
1.3. Організаційно-правові засади формування й функціонування
інтеграційних агропромислових структур
51
1.4. Принципи формування й розвитку мережних інтегрованих
структур аграрної сфери
63
Висновки до розділу 1 87
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ІНСТИТУЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ,
СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА ІНТЕГРАЦІЇ У АГРАРНІЙ СФЕРІ
90
2.1. Методологічні принципи інтеграційної взаємодії виробничих
суб’єктів аграрної й переробної сфер
90
2.2. Інституційні передумови диверсифікації, спеціалізації та
агропромислової інтеграції
118
2.3. Економічні моделі диверсифікації й агропромислової інтеграції 129
2.4. Інструментальна база оцінки ефективності інтеграційних
процесів у аграрній сфері
151
Висновки до розділу 2 169
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ
ДИВЕРСИФІКАЦІЇ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА АГРОПРОМИСЛОВОЇ
ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ
171
3.1. Роль аграрної сфери у формуванні показників ефективності
національної економіки
171
3.2. Трансформація механізмів інституційного регулювання
аграрної економіки та використання потенціалу агропромислової
інтеграції
192
3.3. Суперечності та тенденції розвитку аграрної сфери на засадах
диверсифікації, спеціалізації та агропромислової інтеграції
218
3.4. Пріоритети та стимули диверсифікації та агропромислової
інтеграції
242
Висновки до розділу 3 254
РОЗДІЛ 4 ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ
ПРОЦЕСІВ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА
АГРОПРОМИСЛОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
257
4.1. Адаптація організаційно-економічних форм диверсифікації,
спеціалізації та агропромислової інтеграції до умов глобалізації
257
4.2. Пріоритети національної аграрної політики у контексті
агропромислової інтеграції та диверсифікації виробництва
276
4.3. Механізми розвитку кооперативної моделі вертикальної
агропромислової інтеграції
295
4
4.4. Напрями й алгоритми трансформації систем управління
інтегрованими агропромисловими структурами
318
Висновки до розділу 4 343
РОЗДІЛ 5 СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ
ІНСТИТУЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ,
СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА АГРОПРОМИСЛОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
345
5.1. Стратегія диверсифікації діяльності виробничих суб'єктів
аграрної сфери
345
5.2. Механізми мережної взаємодії інтегрованих структур аграрної
сфери
358
5.3. Інтеграційний механізм соціального партнерства сфер
аграрного виробництва й підготовки аграрних кадрів
375
5.4. Механізм інтернаціоналізації процесів формування
територіально-галузевих інтегрованих агропромислових структур
384
Висновки до розділу 5 399
ВИСНОВКИ 402
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 409
ДОДАТКИ 447
|
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|