|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
04.12.2020 |
|
| Твір змінено: |
04.12.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Лахманюк А. М. Когнітивні аспекти малої прози Михайла
Коцюбинського. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 10.01.01 «Українська література» (014.01 –
Українська мова і література). – Тернопільський національний педагогічний
університет імені Володимира Гнатюка. Тернопільський національний
педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки
України, Тернопіль, 2020.
У дисертації досліджено малу прозу Михайла Коцюбинського з погляду
когнітивної наратології. Застосування пізнавального підходу сприяло виявленню
читацьких естетичних реакцій та емоційних станів у текстах письменника.
Виокремлено ефекти невирішеності, невизначеності, незавершеності,
розгубленості, невпевненості, а також ефект когнітивного дисонансу та
когнітивний ефект іронії. Увагу до пізнавальних аспектів тексту зустрічаємо ще в
«Поетиці» Аристотеля, де зазначалося, що наратив є репрезентацією дій, котрі
спрямовані на те, щоб викликати емоції. Сьогодні ж наратологічні дослідження
набули особливої популярності. Зокрема, когнітивна наратологія акцентує свою
увагу на дослідженні зв’язків між сприйняттям, мовою, знанням, пам’яттю і
світом. Актуалізуючи ці зв’язки, читач перебуває у повній єдності з текстом і це
дає йому змогу виявити свої стани.
У науковій роботі зауважено, що дослідники творчості М. Коцюбинського
(М. Грицюта, П. Колесник, Й. Куп’янський, Н. Калениченко, М. Костенко,
О. Черненко, Е. Крюба, Ю. Кузнецов, В. Агеєва, Г. Логвин тощо) здебільшого
зосереджувались на стилістиці, ідейно-художньому аналізі творів та спробах
літературного портрету. Натомість праці українських літературознавців 2004-
2018 рр. (О. Ковальчука, Ю. Кузнецова, Л. Мацевко-Бекерської, Я. Поліщука,
Г. Сохань, Ю. Тимченко, К. Хаддад, У. Ханас) презентують нові підходи
3
(культурну поетику, рецептивну історію та естетику, компаративний і
наратологічний аналіз, психоаналіз), аби зрозуміти естетичну концепцію митця.
Науковці стверджують, що індивідуальний стиль Михайла Коцюбинського – це
оригінальне поєднання засад української та європейської прози ХІХ ст.
Аналізуючи критичну думку дослідників, вважаємо, що творчість
письменника ще не достатньо розкрита з погляду когнітивної теорії. Наше
дослідження – це нова інтерпретація малої прози Михайла Коцюбинського з
позиції нового для українського літературознавства підходу – когнітивної
наратології. Цим і зумовлена актуальність теми наукової роботи. Дисертація
репрезентує вирішення таких завдань: окреслити теоретико-методологічні основи
наратології в сучасному літературознавстві; з’ясувати специфіку когнітивної
наратології, обґрунтувати її методи та основні поняття (фрейми і скрипти);
простежити рецепцію особливостей художньої майстерності Михайла
Коцюбинського в українському літературознавстві; обґрунтувати жанрову
специфіку творчості письменника; осмислити процес читання художнього тексту
з позиції пізнавальної теорії; простежити емоційно-психологічні реакції
персонажів та читача в малій прозі письменника; виявити естетичні ефекти в
текстах Михайла Коцюбинського.
Застосування літературних методів дослідження тексту (порівняльно-
історичного, наратологічного, методу когнітивного аналізу) дозволило розкрити
нові межі творчості Михайла Коцюбинського. Впродовж усієї роботи
акцентовано увагу на методологічних принципах когнітивної наратології, а також
використано метод інтерпретації тексту. Частково застосовано метод наративного
аналізу, герменевтичний підхід та рецептивну естетику.
У роботі обґрунтовано різницю між класичною і посткласичною
наратологіями, а також окреслено головні напрями розвитку останньої.
Зауважено, що когнітивна наратологія належить до постклачичної і є галуззю
науки, котра працює над вирішенням таких питань: що є наративом, як когнітивні
процеси допомагають розуміти наратив, що є основою наративних репрезентацій,
які стани та реакції охоплюють читача при сприйманні наративного тексту.
4
Знайти відповіді на ці запитання намагався Девід Герман у працях «Когнітивна
наратологія», «Логіка історії / розповіді. Проблеми та можливості наративу»,
«Скрипти, послідовності та історія: елементи посткласичної наратології»,
«Переосмислення наратології: вивчення наративно організованих систем
мислення», «Поза голосом і баченням: когнітивна граматика і теорія фокалізації».
Основні спостереження науковця викладені в першому розділі (у параграфі 1.1.)
нашого дослідження.
У ході роботи виявлено, що Михайло Коцюбинський проявив себе як
талановитий літератор з майстерністю художника та віртуозністю музиканта. Це
засвідчує жанрове розмаїття малої прози письменника: оповідання, новела, казка,
етюд, акварель, образок, нарис, шкіц. Стиль письма у текстах тонко продуманий
та філігранно оброблений з урахуванням найдрібніших деталей (метафори,
контрасти, символи, алюзії, кольори, тони, напівтони, звуки, ритми тощо). Синтез
літератури з малярством та музикою наблизили мистецьку спадщину автора до
вершин української літератури. Авторське жанротворення додало текстам
переосмислення. Реципієнт Коцюбинського-митця – людина з тонким естетичним
смаком, яка здатна в невеликому безсюжетному творі відчитати естетичний код.
У параграфі 1.3. акцентовано увагу на жанрі етюду, котрий засвідчив
новаторство стилю Коцюбинського з пізнавальної точки зору. Зазвичай етюд
трактують як безсюжетний твір настроєвого характеру. Аналіз текстів у цій роботі
доводить, що, окрім безсюжетності, настроєвості та фрагментарності, етюдові
властива певна естетична функція: проникати у внутрішній стан читача та
викликати відповідний емоційний ефект.
У другому розділі дисертаційної роботи детально проаналізовано такі
етюди Михайла Коцюбинського: «Цвіт яблуні», «Невідомий», «Лялечка». У
«Цвітові яблуні» простежено реакції читача на основі наративних сфер (відчуття,
пам’ять, мислення, рецепція), майстерно змодельованих автором. В стан напруги
читача вводять контрасти (кольору і звуку), а також постійна боротьба реального
з фікційним (розповідач батько / розповідач-митець). Кожен колір є окремою
частиною доби та зміною простору. Градаційна кольористика зумовлює
5
подвійний ракурс уявлення: розповідач виходить за межі суб’єктивного – стає
об’єктом (сам себе бачить зі сторони і фіксує свої стани). Одночасне градаційне
застосування кольору та звуку, уміння синтезувати одне з іншим – свідчить про
багатогранне мислення Коцюбинського-художника та його імпресіоністичну
техніку. Завдяки когнітивному аналізу виявлено реакції читача: катарсис
(емоційне потрясіння, що супроводжує очищення) та естетичний ефект
невирішеності.
Імпресіоністична техніка Коцюбинського для створення задуманого ефекту
в етюді «Невідомий» побудована за допомогою таких прийомів: чергування
контрастів; нанизування образів; вкраплення малярства; одночасне нашарування
звуку і кольору; «потік свідомості» ліричного героя; використання ретроспекції;
недомовленість, уривчастість і фрагментарність фраз; використання пунктуації як
поетичних фігур. Виявлення таких особливостей сприяло розумінню структури
внутрішнього ритму твору та емоційної наснаженості мови в ньому. Нашими
спостереженнями зафіксовано ефект невизначеності, котрий читач усвідомлює ще
на початку етюду.
В «Лялечці» досліджено ефект, що властивий практично усім різновидам
етюдів у різних мистецтвах, – незавершеність. Адже кожен недомовлений
(прихований) епізод забезпечує динаміку у тексті. Актуалізується теорія
заповнення лакун (пропусків): під час неочікуваного перериву читання реципієнт
має змогу застосувати власні здібності (домислити, дофантазувати хід подій). Так,
щоразу текст набуває чимало рецептивних інтерпретацій. До того ж, В. Ізер
вважає інтерпретацію основоположним елементом процесу читання. Отже,
незавершеність в етюді «Лялечка» досягається вибором різних життєвих сценаріїв
головної героїні. Послідовно, крок за кроком вона приміряє на себе нову роль в
надії стати щасливою, реалізувати себе, розквітнути, так би мовити, «стати
метеликом» (звідси символіка назви). Проте читач розуміє, що нічого не вдається,
в результаті – моральна розтоптаність, самотність, пригнобленість,
нереалізованість. Чуттєвий світ персонажа в авторському баченні досягається
використанням таких прийомів: кольористики, контрастів, образів-символів,
6
художніх деталей та засобів, наскрізних мотивів тощо. Сприйняття
навколишнього світу відбувається шляхом селекції і трансформації в своїй уяві
певних речей і передачі від них вражень. Когнітивний підхід допомагає зрозуміти,
що розповідач маніпулює емоціями читача, спрямовуючи його щоразу в хибний
бік (читач передбачає одне, а розповідач представляє інше). Так, нами виявлено
читацький когнітивний дисонанс.
В практичному розділі досліджено новели та оповідання Михайла
Коцюбинського («Дебют», «Що записано в книгу життя», «Хвала життю»,
«Подарунок на іменини», «Дорогою ціною», «Intermezzo»), котрі репрезентують
ще більш динамічну взаємодію з читачем. У новелі «Дебют» ефект розгубленості
досягається ігровим контекстом (головний герой грає почуттями та емоціями;
розповідач грає з читачем). Автор майстерно моделює кожен етап спілкування
персонажа з іншими у формі окремої гри (наприклад, взаємини молодих героїв –
гра «Стосунки», політичні справи господаря дому – гра «Апостол», награне
бажання героя піти з життя – гра «Самогубство» тощо). Зауважено, що
сконструйовані моделі фреймів (педагогічний, сімейний, любовний, соціально-
політичний) та залучення ігрового контексту змоделювали конкретні пізнавальні
процеси в свідомості читача.
Накладання двох ефектів – когнітивного дисонансу та ефекту жалю –
реалізовано в новелі «Що записано в книгу життя». Особливість тексту: побудова
наративної структури таким чином, щоб тримати читача в постійній напрузі, не
дозволяючи йому обрати чиюсь позицію. Вербальне та невербальне мовлення із
вплітанням спогадів, снів, уявлень засвідчує наративну стратегію митця задля
досягнення бажаного ефекту.
Авторське маніпулювання читачем простежено у новелах «Хвала життю» та
«Подарунок на іменини». Обидві вводять читача в оману, підсилюючи стан
напруги. Ефект іронії в першому тексті виявлено на основі зіставлення двох
часопросторів (уявного та реального), в другому – на основі зіставлення тексту та
паратексту (заголовка). Фрагментарні епізоди і наративний монтаж в «Хвалі…» та
7
когнітивні рівні і деталі-індекси в «Подарунку…» доповнюють розуміння
естетики творів.
У пригодницькому оповіданні «Дорогою ціною» естетичні реакції
імпліцитного читача зумовлені фреймовою структурою текстової канви. Кожен
фрагментарний епізод репрезентує окремий фрейм, а очікування читача
репрезентують скрипт. Динаміку та драматизм наративу підсилює ефект пригоди,
присутній в переодяганні головної героїні, у втечі, блуканнях та виживанні
персонажів, в описах природи. Авторська недомовленість тримає реципієнта в
когнітивній невизначеності, змушує його переживати, сподіватись, вагатись,
змінювати свої припущення. Завдяки такій моделі аналізу із застосуванням
фреймового підходу виявлено естетичні ефекти: здивування, когнітивна
невпевненість, когнітивна невизначеність.
Наголошено, що новаторською з погляду стилістики є новела «Intermezzo».
Літературознавці традиційно вважають твір вершиною українського
імпресіонізму. Та зазвичай залишається поза увагою те, що у творі вправно
поєднано два стилі: імпресіонізм та експресіонізм. Зовнішній світ персонажа – це
експресіоністична картина, а внутрішній світ – імпресіоністична. Очевидно, що
душа героя вагається, обираючи для себе правильний шлях. Він інтерпретує те,
що надходить з його свідомості. Реакції читача зауважено в завершальному
фрагменті: душа головного персонажа (імпресіоніста) прилаштувалася до умов
дисгармонійної дійсності (експресіоністичного світу). У ході аналізу простежено
ефекти невпевненості та невизначеності.
У висновках узагальнено, що когнітивна теорія аналізу пропонує таку
поетапну концепцію для дослідження наративних текстів: нарація передбачає
комунікацію, комунікація передбачає сприймання, а сприймання – пізнання.
Когнітивний аналіз з урахуванням даної концепції дозволив простежити реакції
імпліцитного читача та виявити естетичні ефекти в малій прозі Михайла
Коцюбинського: невирішеність, невизначеність, незавершеність, невпевненість,
розгубленість, ефект когнітивного дисонансу та когнітивний ефект іронії.
8
Вважаємо, що Михайло Коцюбинський значно розширив межі української
малої прози. Лаконічність вислову та довершеність кожної фрази; фіксація
деталей та їх значуще смислове навантаження; майстерність пейзажу, особливо
фрагментарного та настроєвого; синтез мистецтв: література-малярство,
література-музика; уміння моделювати прихований підтекст та інтригувати
читача з метою створення естетичних ефектів – усі ці ознаки притаманні
вартісному та неоціненному письму Михайла Коцюбинського, котре з
упевненістю можна вважати одним із зразків світових вершин літератури.
Ключові слова: наратологія, когнітивна наратологія, фрейм, скрипт, процес
читання, естетичний ефект, невизначеність, незавершеність, етюд, читач, стиль,
жанр, рецепція, імпресіонізм.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ........................................................................................................................... 19
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ
МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО .......................................................................... 26
1.1.Теоретико-методологічні основи когнітивної наратології в сучасному
літературознавстві ......................................................................................................... 26
1.2. Новаторство Михайла Коцюбинського: методи і підходи до вивчення
творчості ......................................................................................................................... 40
1.3. Жанрова специфіка творчості Михайла Коцюбинського .................................. 52
Висновки до Розділу 1 .................................................................................................. 69
РОЗДІЛ 2. КОГНІТИВНІ ВИМІРИ МАЛОЇ ПРОЗИ МИХАЙЛА
КОЦЮБИНСЬКОГО: ПАРАДИГМАТИКА ЕСТЕТИЧНИХ ЕФЕКТІВ ....... 72
2.1. Ефект невирішеності (етюд «Цвіт яблуні»)......................................................... 79
2.2. Ефект невизначеності (етюд «Невідомий») ........................................................ 93
2.3.Ефект незавершеності (етюд «Лялечка») ........................................................... 106
2.4 Ефект розгубленості (новела «Дебют») .............................................................. 122
2.5. Ефект когнітивного дисонансу (новела «Що записано в книгу життя») ....... 127
2.6. Когнітивний ефект іронії (новели «Хвала життю», «Подарунок на
іменини») ...................................................................................................................... 136
2.7. Ефект невпевненості (оповідання «Дорогою ціною», новела
«Intermezzo») ................................................................................................................ 150
Висновки до Розділу 2 ................................................................................................ 161
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................. 172
ДОДАТКИ ................................................................................................................... 196
|
|
|
