|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
17.01.2022 |
|
| Твір змінено: |
17.01.2022 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.2 МБ)
|
|
| Опис: |
ЛАДОНЯ К.Ю. Неологізми в українськомовному сегменті соціальної
мережі «Facebook» – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 035
Філологія (03 Гуманітарні науки). – Київський університет імені Бориса
Грінченка – Київ, 2021.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню неологізмів
українськомовного сегмента соцмережі Facebook.
Як неологізми у роботі розглядаємо одиниці (слова, словосполучення,
фразеологізми, окремі їхні значення), що з’явилися і функціонують у мові в
певний період її існування і позначають нові й актуалізовані реалії та поняття, а
також індивідуально-авторські інновації (оказіоналізми), новизна яких
усвідомлюється загалом.
Актуальність роботи визначається безпрецедентним поширенням
соціальної мережі Facebook серед мешканців України та світу протягом останніх
років, значною динамічністю лексичного й фразеологічного складу специфічної
мови спілкування у цій соцмережі та відсутністю спеціального комплексного
лінгвістичного дослідження неологічної лексики й фразеології та особливостей
комунікації в цьому контенті.
Мета роботи полягає у вивченні лексичних, словотворчих, семантичних,
графічних і фразеологічних неологізмів у соцмережі Facеbook початку ХХІ
століття, встановленні джерел їх походження та функціонально-стилістичних
особливостей.
Джерельною базою дослідження слугували українськомовні тексти
соціальної мережі Facebook за 2017-2021 рр.
Наукова новизна роботи зумовлена тим, що в ній уперше здійснено
комплексний аналіз неологізмів українськомовного сегменту Facebook;
закцентовано увагу на основних шляхах поповнення неологічної лексики й
фразеології; виявлено й схарактеризовано продуктивні способи та засоби
3
словотворення неологізмів у дискурсі вказаної соціальної мережі; з’ясовано
джерела зовнішніх новозапозичень і їх тематичні групи; розглянуто внутрішні
входження; визначено функційно-стилістичні особливості вживання нових
одиниць у соцмережі Facebook; поглиблено лінгвістичні знання про інтернет-
комунікацію загалом та про соціальну мережу Facebook як важливий її жанр
зокрема.
Теоретичне значення виконаного дослідження полягає в певному внеску
в сучасну лексикологію, зокрема в поглибленні відомостей про структурну,
семантичну, функційно-стилістичну спеціалізацію неологізмів, сфера вияву
яких – тексти соціальної мережі Facebook початку ХХІ століття, у розширенні
уявлення про їхні міжстильові зрушення та зміни, спричинені передусім
соціальною динамікою; у комунікативну лінгвістику завдяки встановленню ролі
лексичних і фразеологічних інновацій у забезпеченні структурної організації
дискурсу соцмережі Facebook.
Практичне значення. Матеріали й основні положення дисертації, її
висновки можуть бути використані під час вивчення курсів сучасної української
мови (розділи "Лексикологія", "Словотворення", "Стилістика", «Культура
мови»), медіакомунікації, медіалінгвістики, прагмалінгвістики,
соціолінгвістики; у підготовці спецкурсів і спецсемінарів, курсових,
кваліфікаційних робіт, під час написання підручників, навчальних посібників, а
також у лексикографічній практиці – для укладання різних видів лексиконів:
нових слів і значень, ідеографічних, тлумачних, перекладних та ін.
У Вступі дисертації наголошено на основних складниках: новизні,
теоретичному та практичному значенні, апробації дослідження тощо. У розділах
роботи поетапно подано аналіз неологічної лексики й фразеології
українськомовного сегмента соцмережі Facebook, проаналізовано причини їх
виникнення й значного поширення, особливості функціонування, що й було
передбачено завданнями.
Перший розділ присвячено теоретичним засадам дослідження. У другому
розділі представлено аналіз основних джерел походження неологізмів в
4
українськомовному сегменті соцмережі Facebook. Третій розділ присвячено
висвітленню основних стилістичних функцій, які виконують неологізми в
українськомовному сегменті соцмережі Facеbook.
Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки.
1. Інтернет-середовище спричинило появу нової форми спілкування –
соціальної мережі Facеbook, що засвідчує свою стрімку динаміку поширення як
у світовому вимірі, так і в Україні. На сьогодні користувачами Facebook є
представники всіх соціальних верств і вікових груп. Свої сторінки мають ЗМІ,
установи, організації, торговельні структури, діячі політики й культури,
пересічні громадяни. Соціальні мережі надзвичайно швидко проникають у
комунікативний простір сучасного соціуму. Щоденне життя і мова громадян
зазнають потужного впливу соцмереж, який постійно посилюється. Виявлено,
що в аналізовану добу соціальні мережі, будучи об’єднаннями осіб із спільними
інтересами й уподобаннями, усе більше втрачають свою дотеперішню
розважальну спрямованість, а інтенсивніше набувають характеру своєрідних
осередків соціалізації, самопрезентації, політизації, почасти реклами й розвитку
бізнесу. На значному фактичному матеріалі засвідчено, що новітня соцмережа
Facеbook набула статусу важливого засобу спілкування. Комунікування в
соцмережах, що є основними платформами для міжособистісного спілкування в
інтернеті, є різновидом обміну інформацією специфічної природи зі своїми
засобами реалізації, інструментарієм і формами вираження.
2. Наявність виразних особливостей мережевого комунікування, глобальне
поширення нових інформаційних технологій, залучення до інтернет-спілкування
значної кількості мовців приводить до трансформацій мови, що обслуговує ці
комунікації, майже на всіх лінгвальних рівнях. Засвідчено, що найбільших змін
зазнають лексичний, фразеологічний, словотвірний і графічний рівні
(виникнення інтернет-неологізмів, новозапозичень, калькувань, неологізмів-
фразем, нових способів і засобів нетрадиційного словотвору; об’єднання різних
графічних знакових систем тощо). Відбувається значне розширення словника
для номінування нових понять, реалій, явищ, ознак, дій і станів, що постійно
5
виникають у мережевому світі, і технічних можливостей обслуговування
інтернету, а також використання графічних засобів вираження й опису емоцій.
Неологізми, здебільшого оказіонального характеру, з’являються через бажання
мовця презентувати себе через власне висловлення, по-іншому номінуючи певні
реалії та поняття, що вже мають назву, надаючи висловленню додаткової
експресії.
3. У результаті проведеного дослідження констатовано, що неологія – це
наукова галузь, завдання якої полягають у фіксації та класифікації нових слів і
фразеологізмів, а також у спостереженні за їх адаптацією й здійсненні їх
лексикографічного розроблення й кодифікування. Переважна більшість
лінгвістів предметом вивчення неології вважають нове слово, словосполучення,
фразеологізм (неологізм), проте з чіткою параметризацією цього поняття
виникають певні проблеми. Динамічна природа нової одиниці часом стоїть на
перешкоді визначенню межі перебування новоутворення в статусі неологізму. Зі
стилістичного погляду неологізмами є слова, значення слів, словосполучення і
фразеологізми, що мають стилістичну маркованість і наділені конотацією
новизни, яку відчуває носій мови і наявність якої залежить від його мовної
компетентності. Відповідно до психолінгвістичної теорії неологізм – це мовна
одиниця, що раніше не опинялася в межах мовленнєвого досвіду мовця. Згідно з
лексикографічною теорією неологізми – це мовні одиниці, що не потрапили до
словників. За денотативною теорією, неологізм – це слово, яке позначає новий
об’єкт позамовної дійсності (денотат). Структурна теорія кваліфікує як
неологізми тільки структурно і формально абсолютно нові слова, оскільки
створені з використанням відомих у мові морфем одиниці через можливість бути
будь-коли відтвореними мовцями зрозумілі для них, через що не можуть
сприйматися як неологізми. Конкретно-історична теорія спирається на
уточнення сутнісної новизни неологізму в просторі й часі.
4. З’ясовано, що екстралінгвальними чинниками появи нових слів в
українській мові останнього періоду є: а) демократизація суспільного життя; б)
державний статус української мови; в) істотне послаблення цензури й
6
самоцензури; г) зміни в політичниму житті та соціальній структурі українського
суспільства; ґ) задоволення практичних потреб мовців; д) глобалізаційні
процеси; е) поширення моди на певні мовні форми; є) військовий конфлікт на
сході країни; ж) пандемія Covid-19 тощо. Інтральнгвальними чинниками, що
детермінують появу неологізмів, є: а) денотативний (потреба в позначенні
(«ословленні») нового об’єкта); б) системна організація мови – тиск мовної
системи (освоєння нових входжень і формування потенційно можливих слів на
основі наявних у мові словотворчих типів і моделей); в) тенденція до надання
переваги більш експресивним мовним формам (пошук і розширення
неординарних стилістично маркованих позначень із відмінним емоційно-
експресивним значенням); г) принцип економії мовної енергії, лінгвальних
засобів; ґ) дія аналогії (особливо в словотворчих інтенціях). Процес номінування
ґрунтується на низці основних принципів: принципі мотивованості, принципі
парадигматичності, принципі модельності й зразка.
У кожного новотвору є автор, хоч носіям мови він, як правило, не відомий,
і кожне нове слово чи фразема є засобом самовираження. У процесі
функціонування мовної одиниці в статусі неологізму вона здатна пройти етап
соціалізації (її може прийняти мовна спільнота), а також – етап лексикалізації
нове слово або фразеологізм має змогу бути закріпленим у мовній системі).
Звичайно соціалізація нової одиниці відбувається через сприйняття мовцями, для
яких мова є інструментом професійної діяльності (журналісти, письменники,
науковці, релігійні діячі та ін.) і які, уживаючи неологізм, доносять його до решти
носіїв мови. Сприйняття і використання такої мовної одиниці більшою частиною
мовної спільноти приводить до її лексикалізації, у результаті чого неологізм
опиняється в реєстрі словника, де зафіксована загальновживана лексика.
5. Значний корпус зібраного фактичного матеріалу дав змогу виявити
основні джерела неологізмів в українськомовному сегменті соцмережі Facеbook.
Засвідчено, що найбільш потужним і дієвим із-поміж них є словотворення (понад
80% новотворів). Встановлено, що продуктивними способами деривації нових
одиниць у студійованій мережі слугували: суфіксальний (47%), префіксальний
7
(17%), композиція (15%), юкстапозиція (5%), абревіація (4%), усічення (2%),
лексико-синтаксичний спосіб (1%), семантична деривація (9%).
Ще одним джерелом збагачення неологізмами соцмережі Facеbook є
зовнішні запозичення (біля 8%). Виявлено, що серед них чисельно переважають
англіцизми (понад 68%). Другу позицію посідають входження з російської мови
(біля 30%). Нові етранжизми з інших мов є незначними і становлять усього 2% в
соцмережі Facеbook. Окрім того, джерелом поповнення неологізмами
аналізованої соціальної мережі є внутрішні запозичення – некодифіковані
розмовні слова, жаргонізми, арготизми (12%).
Виявлено, що виразною рисою мовного оформлення комунікативних
процесів у мережі Facebook є поява й використання графічних неологізмів. Вони
можуть утворюватися в результаті субституції компонентів слова (у базовій
лексичній одиниці користувач замінює певний структурний складник) і
графічної деформації слова (дериваційний прийом полягає в цілеспрямованому
графічному спотворенні плану вираження твірної бази).
6. Виявлено й проаналізовано основні стилістичні функції, які виконують
неологізми в соцмережі Facеbook.
З’ясовано, що значна частина зібраних неологізмів є носіями конотації
зневаги, яка висловлюється до популярних концептів інформаційного простору.
Магістральне функційне навантаження цих новотворів з’являється для реалізації
комунікативних інтенцій і настанов користувачів українськомовного сегмента
Facebook.
Окрім того, неологізми, виявлені в мовному просторі аналізованої
соціальної мережі, є носіями конотації підсилення образу, конотації комічності
та конотації розмовності. Основне функційне призначення неологізмів,
виявлених у процесі дослідження полягає у варіативному передаванні
інформації, експресивізації та графічній евфемізації.
Отже, для дискурсу українськомовної соцмережі Facеbook, зокрема нової
лексики й фразеології, характерна низка особливостей, які вказують на
винятковий характер цього мовного матеріалу та є важливими складниками
8
сучасної соціальної комунікації. Названі одиниці засвідчують істотний
лексичний, стилістичний і словотвірний потенціал цієї мережі, демонструють
широкі перспективи використання та збагачення загальнонародної мови.
Ключові слова: неологізми, соцмережа Facebook, українськомовний
сегмент, інтернет-дискурс.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП.......................................................................................................................19
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ В
УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ СЕГМЕНТІ СОЦМЕРЕЖІ
FACEBOOK...............................................................................................................25
1.1. Соціальні мережі – потужний засіб комунікації інформаційного
суспільства………………………………………………………………………….25
1.2 Особливості інтернет-комунікації в соцмережі Facebook……………………32
1.3. Неологізми: сутність, визначення, принципи класифікації………………….39
1.4. Фактори й тенденції впливу на динаміку лексичного складу в інтернет-
дискурсі…………………………………………………………………………..…46
1.5. Причини утворення неологізмів в українськомовному сегменті Facebook....50
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ………………………………………………………53
РОЗДІЛ 2. ДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ НЕОЛОГІЗАЦІЇ В
УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ СЕГМЕНТІ СОЦМЕРЕЖІ FACEBOOK …….56
2.1. Словотворення – найбільш дієвий засіб поповнення лексикону в
українськомовному сегменті Facebook…………………………………………....56
2.1.1. Морфологічний спосіб творення неологізмів ………………………..59
2.1.1.1. Суфіксація ……………………………………………………….59
2.1.1.2. Префіксація ……………………………………………………...70
2.1.1.3. Творення складних неологізмів ………………………………..73
2.1.1.4. Неологізми-усічення ……………………………………………87
2.1.2. Лексико-синтаксичний спосіб виникнення неологізмів……………..89
2.1.3. Морфолого-синтаксичний спосіб деривації…………………………..91
2.1.4. Неузуальні способи словотвору оказіоналізмів українськомовного
сегменту Facebook………………………………………………………….…91
2.1.4.1. Графічні неологізми…………………………………………..…91
2.1.4.2. Субституція компонентів слова……………………………..….92
2.1.4.3. Графічна деформація слова …………………………………….96
2.1.4.4. Багаторазове повторення певної літери в слові………………101
18
2.1.5. Вторинний семіозис у дискурсі українськомовного сегменту
Facebook………………………………………………………………………102
2.2. Збагачення лексичного складу українськомовного сегменту соцмережі
Facebook шляхом запозичень ……………………………………………………111
2.2.1. Запозичення з англійської мови………………………..…………….113
2.2.2. Запозичення з російської мови……………………………………….116
2.2.3. Входження з інших мов ……………………..……….……………….120
2.2.4. Тематичні групи запозичень…………………...……………………..126
2.2.5. Внутрішні запозичення …………………………………..…………..129
2.3. Неологізми фразеологічної природи……………………..………………….133
2.3.1. Неоперифрази……………………………………………….…………133
2.3.2. Сталі вислови………………………………………………………….142
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2……………..………………………………………144
РОЗДІЛ 3. СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ НЕОЛОГІЗМІВ У СОЦМЕРЕЖІ
FACEBOOK…………………………………………………..…………………..146
3.1. Функційно-стилістичні особливості неологізмів в українськомовному
сегменті Facebook…………………………………..…………………..…………146
3.2. Неологізми як засоби трансляції конотації зневаги (негативної
оцінки)………………………………………………………………….……….…152
3.3. Втілення неологізмами конотації підсилення образу……….……….…….176
3.4. Реалізація неологізмами конотації комічності …………….……….………180
3.5. Неологізми як носії конотації розмовності………………….………………184
3.6. Передача варіативності в межах одного слова………………………………186
3.7. Експресивізаційна функція неологізмів…………………………….……….188
3.8. Функція графічної евфемізації……………………………………….………189
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3……………………………………………………..190
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………193
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………..…………..202
|
|
|
