Святослав Лаба » Кримінальна відповідальність за пропаганду комуністичного та нацистського тоталітарних режимів
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Кримінальна відповідальність за пропаганду комуністичного та нацистського тоталітарних режимів

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 12.11.2023
Твір змінено: 12.11.2023
Завантажити: pdf див. (4.6 МБ)
Опис: Лаба С. В. Кримінальна відповідальність за пропаганду
комуністичного та нацистського тоталітарних режимів. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
(081 «Право»). – Львівський державний університет внутрішніх справ, 2023.
Досліджено кримінально-правову охорону миру та безпеки людства від
кримінальної протиправної ідеології тоталітаризму щодо недопущення
повторення злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.
Запропоновано збільшити обсяг символіки націонал-соціалістичного
(нацистського) тоталітарних режимів, передбачивши у п. 5 ст. 1 ЗУ «Про
засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського)
тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»
від 9 квітня 2015 р. відповідальність за поширення або публічне
використання: зображень, написів, присвячених подіям, пов’язаним з
діяльністю підрозділів НСДАП (СС (Schutzstaffeln)); нацистських вітань
«Heil Hitler», «Зіґхайль»; зображень, пам’ятників, пам’ятних знаків, написів,
присвячених особам, які обіймали керівні посади у вищих органах державної
влади Німеччини та які, відповідно до рішення Міжнародного військового
трибуналу, визнані винними у злочинах проти людяності.
Обґрунтовано необхідність розширити межі кримінально-правової заборони
пропаганди комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, передбачивши
відповідальність за публічні заклики до розбудови комуністичного та націонал-
соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, публічне заперечення чи
виправдання злочинів комуністичного чи націонал-соціалістичного (нацистського)
тоталітарних режимів, які визнані на державному та (або) міжнародному рівні.
Найбільш значущі результати окресленої розвідки спрямовані на те, щоб
слугувати теорії кримінального права та правозастосовній діяльності.


3
У розділі 1 здійснено аналіз стану теоретичного дослідження питань
кримінальної відповідальності за пропаганду комуністичного та
нацистського тоталітарних режимів, що надало змогу висвітлити положення,
які є загальновизнаними, а також ті, які отримали належну увагу з боку
поодиноких авторів. Коротко окреслено питання, що досі невирішені,
зокрема: ознаки понять «комуністичний тоталітарний режим» та «націонал-
соціалістичний тоталітарний режим»; яка відмінність між злочинною
пропагандою та публічними закликами до вчинення суспільно небезпечних
дій; чи є доцільною криміналізація виготовлення символіки тоталітарних
режимів; чи є потреба у розширенні меж кримінально-правової заборони
пропаганди комуністичного та нацистського тоталітарних режимів; чи є
публічне виконання гімнів різновидом публічного використання символіки,
чи належить мережа Інтернет до ЗМІ, вчинення пропаганди з використанням
яких визнається кваліфікуючою обставиною.
Проаналізувавши зарубіжний досвід кримінально-правової протидії
пропаганді комуністичного та нацистського тоталітарних режимів,
виокремлено положення, які є вартими для наслідування (заперечення
(оспорювання, виправдання) злочинів нацистів, а також фактів геноциду, які
є офіційно визнаними), а також ті, які не слід запозичувати українському
законотворцю (встановлення загальної кримінально-правової заборони
заперечення, виправдання чи схвалення фашистських, нацистських та інших
тоталітарних режимів; передбачення надмірно суворої міри покарання
за заперечення злочинів націонал-соціалізму).
Виокремлено ознаки комуністичного (наявність ідеалізованої фігури
вождя, який здійснював одноосібну владу, тобто виступав
загальнонаціональним лідером; єдина ідеологія, яка мала виражений
класовий характер та виступала об’єктом фанатичної віри; встановлення
тотального контролю за усіма сферами життя суспільства та кожної людини;
проголошення «великої» мети, окресленої перед суспільством; використання
терору, що полягав у застосуванні насильницьких методів у широких


4
масштабах щодо так званих противників системи (інакодумців) і надуманих
«ворогів» народу) тоталітарного режиму. Охарактеризовано поняття
нацистського тоталітарного режиму (наявність беззаперечного лідера
(фюрера) в особі Гітлера; єдина злочинна ідеологія, яка зводилась до
встановлення «нового расового порядку»; використання пропаганди для
укріплення кримінально-протиправної ідеології; масовий терор).
У розділі 2 здійснено юридичний аналіз складу пропаганди
комуністичного та нацистського тоталітарних режимів. Здобуто аргументи,
що безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 436-1 КК
України, слід вважати суспільні відносини, спрямовані на охорону миру та
безпеки людства від кримінальної протиправної ідеології тоталітаризму щодо
недопущення повторення злочинів комуністичного та нацистського
тоталітарних режимів. Здійснено аналіз предмета складу злочину, яким,
відповідно до ч. 1 ст. 436-1 КК України, виступає символіка комуністичного
та нацистського тоталітарних режимів.
Виокремлено форми злочинного діяння, передбаченого ст. 436-1
КК України, а саме: «виготовлення», «поширення», «публічне використання»
та «публічне виконання». Продемонстровано, що законодавець дещо
обмежено сформулював відповідний припис, залишивши поза увагою інші
форми пропаганди символіки. Запропоновано розширити межі кримінально-
правової заборони злочинної пропаганди, передбачивши відповідальність
за публічні заклики до розбудови комуністичного та нацистського
тоталітарних режимів або за публічне заперечення чи виправдання злочинів
комуністичного чи нацистського тоталітарних режимів, які визнані
на державному та (або) міжнародному рівнях.
Розглянуто зміст загальних і спеціальних ознак суб’єкта складу
пропаганди комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.
Констатовано, що законодавцем наразі унеможливлено застосування
інституту заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи
за вчинення її уповноваженою особою пропаганди комуністичного та


5
нацистського тоталітарних режимів, оскільки у переліку складів
кримінальних правопорушень, які можуть бути вчинені від імені юридичної
особи (ст. 96-3 КК України),немає посилання на ст. 436-1 КК України.
Водночас у ст. 96-9 КК України передбачена ліквідація юридичної особи як
найбільш суворий захід у разі вчинення злочину, передбаченого ст. 436-1
КК України, що свідчить про внутрішньогалузеву колізію. З огляду на це,
обґрунтовано необхідність унести зміни до п. 4 ч. 1 ст. 96-3 КК України,
доповнивши перелік складів кримінальних правопорушень, за вчинення яких
від імені юридичної особи можуть бути застосовані заходи кримінально-
правового характеру, складом злочину, передбаченого ст. 436-1 КК України.
Відображено, що для аналізованого посягання характерна умисна
форма вини у виді прямого умислу, що зрозуміло з аналізу інтелектуальної
ознаки умислу, а також того, що відповідний злочин описаний як такий, що
має формальний склад. Констатовано, що якщо особа не усвідомлювала того,
що здійснює поширення символіки, то її дії не вважатимуться кримінально
караними.
Виокремлено групу суміжних складів кримінальних правопорушень зі
складом злочину про пропаганду комуністичного та нацистського
тоталітарних режимів. Сформульовано їхні спільні та розмежувальні ознаки.
Аргументовано, що таке відмежування загалом не повинно створювати
труднощів для правозастосовних органів завдяки чіткості законодавчих
конструкцій розглядуваних складів кримінальних правопорушень.
Завдяки аналізу караності пропаганди комуністичного та нацистського
тоталітарних режимів засвідчено законодавчі непослідовні рішення. Зокрема,
під час побудови кримінально-правових санкцій були порушені правила їх
конструювання, а саме: 1) необґрунтовано в основному та кваліфікованому
складі злочину передбачений додатковий вид покарання у виді конфіскації
майна, чим порушено вимоги ст. 59 КК України, оскільки злочин,
передбачений ст. 436-1 КК України, не входить до переліку таких, за
вчинення яких передбачається відповідне покарання; 2) не узгоджені санкції,


6
які передбачають однорідні за характером і ступенем суспільної небезпеки
діяння; 3) законодавець невиправдано «ставить в один ряд» злочин
пропаганди комуністичного та нацистського тоталітарного режимів із такими
посяганнями, які значно перевищують ступінь його суспільної небезпеки.
Обґрунтовано, що санкція ст. 436-1 КК України не відповідає типовій
суспільній небезпеці та повинна бути менш суворою. Запропоновано шляхи
удосконалення КК України щодо регламентації кримінально-правової
заборони пропаганди тоталітаризму.
Ключові слова: тоталітарна ідеологія, комуністичний тоталітарний
режим, націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим,
пропаганда, символіка, виготовлення, поширення, публічне використання,
кримінальна відповідальність, злочин.

Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.