|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
29.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
29.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(5 МБ)
|
|
| Опис: |
Кисленко Г. О. Скляне та кам’яне намисто пізніх сарматів Дунайсько-
Донського степу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.04 «Археологія». – Одеський національний університет
ім. І. І. Мечникова, Київ, 2020.
Дисертаційне дослідження має джерелознавчий характер і присвячується
систематизації та узагальненню такої категорії поховального інвентарю, як
намистини, що походять з жіночих пізньосарматських поховань Дунайсько-
Донського степу.
В дисертаційній роботі узагальнено наукові доробки, що присвячені
систематизації намистин. Викладається історія вибору дослідниками
типоутворюючих ознак для систематизації. Продемонстровано, що
дореволюційні систематики базувалися на емпіричних ознаках. В 1930-х рр.
А. В. Арциховським започатковується «морфологічний» напрям систематизації.
В противагу йому виникає «технологічна археологія». І вже в 1950 році була
запропонована перша «технологічна» класифікація. Не зважаючи на наявний
досвід систематизації намистин в 50-60-х рр. ХХ ст. з’являються роботи, які не
містять класифікаційних схем. Дотримуючись вектору «технологічної
археології» вже наприкінці 50-х рр. ХХ ст. виникають перші досвіди синтезу
«технологічної» та «морфологічної» систематик. Паралельно з технікою
виробництва починає вивчатись і хімічний склад скляних виробів. На
сучасному етапі дослідження намистин співіснують як «морфологічні», так і
«техніко – морфологічні» систематизації.
Аналіз досліджень виявив, що в радянській та пострадянській традиції
вивчення намистин укорінився примат матеріалу та технології виробництва, як
ознак групування та типоутворення. Однак для розробки питань хронології
побутування намистин в культурі вони є ледь значущим. Адже в більшості
випадків намистини є предметом імпорту і потрапляння їх в культуру-
3
реципієнт навряд чи корелюється з ознаками технології виробництва.
Вірогідним є те, що носія культури при виборі намистин цікавили їх колір та
форма. Які, здається, можуть грати головну роль типоутворюючих ознак. Дана
теза була покладена в основу запропонованої в роботі систематизації.
В дисертації викладається обґрунтування критеріїв для побудови
типологічних рядів намистин, як найчисельніших знахідок у жіночих
пізньосарматських похованнях. Кінцеві типологічні ряди мають градаційний
характер і вибудовуються в залежності від подібностей та відмінностей форм
намистин. Роль типоутворюючої ознаки відіграла форма. Типи позначаються
арабськими цифрами та поєднуються в класи (позначаються римськими
цифрами), які вибудовувалися на основі кольорів сучасного колірного спектра.
Усього виділено 10 класів: І. Безбарвні (Б); ІІ. Білі (Біл); ІІІ. Чорні (Чор); IV.
Червоні (Чер); V. Помаранчеві (П); VI. Жовті (Ж); VII. Зелені (З); VIII. Блакитні
(Блак); IX. Сині (С); X. Фіолетові (Ф). В результаті серед монохромних
намистин було виділено 93 типи (п’ять типів безбарвних намистин, шість типів
намистин білого кольору, дев’ять типів – чорного, дев’ять типів – червоного, 15
типів – помаранчевого, 12 типів – жовтого, 12 типів – зеленого, дев’ять типів –
блакитного, 12 типів – синього, чотири типи – фіолетового), які було датовано
спираючись на супутній поховальний інвентар та об’єднано в хронологічні
ланцюжки.
Описується процес створення хроноланцюгів, який складався з декількох
етапів. На першому етапі дослідження з загальної кількості поховань були
відібрані комплекси, в кожному з яких були присутні мінімально два типи
намистин. На другому етапі були відібрані ті типи намистин, котрі представлені
як мінімум у двох комплексах вибірки. Наступний етап дослідження полягав у
порівнянні з відібраних поховань наборів типів намистин у парах поміж собою.
Це дозволило виокремити дві групи ланцюжків: ланцюжки другої половини ІІ –
першої половини ІІІ ст. та ланцюжки другої половини ІІ – ІV ст. Що доводить
спроможність намистин відігравати роль регіонально-хронологічних маркерів в
жіночих пізньосарматських похованнях.
4
Спираючись на схему розташування намистин щодо скелета були
виокремлені три групи поховань, де намистини були знайдені в області грудної
клітки, зап’ясть, ніг. Аналіз місць розташування намистин у похованнях
виявив, що найпоширенішою схемою є розташування намистин в області
грудної клітки. Менш поширеним виявилось місцезнаходження намистин в
області ніг. Такими, що зустрічаються рідко, є схеми розташування намистин в
області зап’ясть.
Прослідковуються колірні гами композицій намистин у жіночих
пізньосарматських похованнях, для чого були підраховані в кількісному та
відсотковому співвідношенні намистини кожного кольору сучасного колірного
спектра. В результаті підрахунків серед поховань утворились чотири групи, які
розрізняються характером колірних композицій намистин: а) монохромія, б)
двоколірна, в) триколірна, г) поліхромія.
Хронологічні та географічні закономірності поширення намистин за
окремими кольорами виявити не вдалось. Інша ситуація вийшла при аналізі
колірних сполучень, які дозволили виокремити регіонально-хронологічні групи
колірних композицій намистин у похованнях.
Результати дисертаційного дослідження можна використовувати для
підготовки спецкурсів та лекцій, написання спеціальних й узагальнюючих
праць з археології, створення тематичних експозицій музеїв та реконструкцій
традиційного пізньосарматського костюма. Розроблена типологія та система
хронологічних ланцюжків типів намистин допоможе датувати жіночі
пізньосарматські поховання та співвідносити їх з хронологічними періодами
існування пізньосарматської культури.
Ключові слова: пізньосарматська культура, намистини, особисті
прикраси, колір, колірні гами, маркери, датування.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП………………………………………………………………………..12
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИ………..………..17
1.1. Типологічні ознаки намистин (огляд історіографії)…………18
1.2. Джерельна база дослідження……………………………….…31
1.3. Методичні засади та методика дослідження…………………33
РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЧНІ РЯДИ ТА ПОШИРЕННЯ ТИПІВ СКЛЯНОГО
ТА КАМ’ЯНОГО НАМИСТА……………………………………………...38
2.1. Типологічні ряди…………………………………………………38
2.2. Локальні та міжрегіональні типи………………………………..52
2.2.1. Локальні типи намистин………………...……………………..53
2.2.2. Міжрегіональні типи намистин……………………………….54
2.3. Намистини як предмет імпорту…………………………………60
РОЗДІЛ 3. ХРОНОЛОГІЯ ТИПІВ НАМИСТИН..………………………...69
3.1. Датування комплексів……………………………………………69
3.1.1. Поховання другої половини ІІ – першої половини ІІІ ст……69
3.1.2. Поховання ІІІ ст………………………………………………...79
3.1.3. Поховання другої половини ІІІ – IV ст……………………….82
3.1.4. Поховання IV ст…………………………………………….…..84
3.2. Датування типів намистин………………………………………87
3.2.1. Поодинокі типи………………………………………………...87
3.2.2. Типи з двох та більше комплексів…………………………….88
3.3. Хронологічні ланцюжки типів намистин……………………….95
3.3.1. Ланцюжки другої половини ІІ – першої половини ІІІ ст……97
3.3.2. Ланцюжки другої половини ІІ – ІV ст………………………...99
РОЗДІЛ 4. КОМПОЗИЦІЇ НАМИСТИН: МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА
КОЛІРНІ ГАМИ……………………………………………………………108
4.1. Місце розташування намистин в жіночому костюмі…………108
4.2. Колірні гами композицій намистин у похованнях…................126
11
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...141
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………...148
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..165
Додаток А. Перелік пізньосарматських поховань, що відповідають
зазначеним методичним вимогам…………………………………………165
Додаток Б. Пізньосарматські поховання з намистинами, залучені до
дослідження………………………………………………………………...168
Додаток В. Таблиці………………………………………………….……...169
Додаток Г. Ілюстрації ………………………………………………….…..194
|
|
|
