Юрій Кисельов » Суспільно-географічні основи теоретичних та прикладних геософічних досліджень в Україні
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Суспільно-географічні основи теоретичних та прикладних геософічних досліджень в Україні

Дисертація
Написано: 2012 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 07.09.2024
Твір змінено: 07.09.2024
Завантажити: pdf див. (7.1 МБ)
Опис:
найбільшою мірою інтеґровані в природне (ландшафтне) середовище. У своїх
поглядах ми спираємося на уявлення А. Піскозуба про людський простір
(„przestrzeń ludzka”) та положення Л. Ґумільова про роль ландшафту як
„вмістилища” для етносу.
Значний відбиток на сучасну Ойкумену наклала низка детермінованих
суспільними чинниками ґлобальних явищ, таких як власне ґлобалізація,
урбанізація, інформатизація, екологічна криза тощо, з різних позицій
інтерпретованих сучасними географами [14; 183; 272 та ін.]. Відповідно,
однією зі складових змісту геософічних досліджень є вивчення впливу
зазначених явищ на духовні аспекти буття геопростору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми „Суспільно-
географічні проблеми західноукраїнського прикордоння” (НДР
0111U008013), в розробленні якої автор брав участь на кафедрі економічної і
соціальної географії Львівського національного університету імені Івана
Франка (довідка № 3899–Н від 08.10.2012 р.; автором здійснено геософічну
інтерпретацію аналізу акад. Степаном Рудницьким етнічних меж України та
запропоновано схему геософічної диференціації України), та наукової теми
кафедри філософії та соціології Луганського національного університету
імені Тараса Шевченка „Стосунки Сходу та Заходу України: пошуки
історичного компромісу” (НДР 0108U007931 – довідка №1/40/2/1 від
21.09.2012 р.; автором визначено місце південно-східного реґіону України в
людському просторі та схарактеризовано роль ландшафтно-етнічного
чинника в організації українського національного геопростору).
Мета й завдання дослідження. Мета роботи – розробити й
обґрунтувати концепцію людського простору як продукту ландшафтно-
етнічної взаємодії. Виходячи зі сформульованої мети, ми поставили наступні
завдання:

10

• окреслити місце геософічних досліджень у загальному контексті
„софійності” в науці;
• обґрунтувати геософічний підхід у суспільній географії;
• визначити об’єктно-предметну сферу геософії;
• уточнити трактування низки фундаментальних наукових понять,
а саме: „Ойкумена”, „геопростір”, „часопростір”, „етноландшафт” тощо,
наповнивши їх геософічним змістом, та започаткувати формування
поняттєво-термінологічної системи геософії;
• удосконалити методологічну основу і розробити систему методів
геософічних досліджень;
• обґрунтувати історію розвитку геософічних ідей, починаючи з
найдавніших часів, незалежно від форми, якої набували геософічні за своєю
суттю та змістом дослідження;
• окреслити міждисциплінарні зв’язки геософії відповідно до засад
класифікації міжнаукових зв’язків;
• сформулювати наукові основи геософічної диференціації
Ойкумени, розробити українськомовну термінологію її таксономічних
структур та скласти її схеми на ґлобальному й національному рівнях;
• проаналізувати ймовірні перспективні шляхи розвитку Ойкумени
та окремих її фрагментів;
• з’ясувати особливості формування людського простору на
реґіональному рівні (на прикладі південно-східного реґіону України);
• обґрунтувати геософічні основи періодизації історичного
розвитку реґіонів;
• з геософічних позицій осмислити просторову диференціацію
української національної території та визначити пов’язані з нею духовні,
психологічні й культурні риси окремих субетнічних спільнот українців, а
також реґіональні особливості ландшафтно-етнічної взаємодії.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.