Опис: |
Ґілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2015. – Вип. 94 (3).
Мета даної статті детально проаналізувати кадрове забезпечення військово-повітряних сил Західно-Української Народної Республіки у 1918–1919 рр.
При написанні статті використано такі методи дослідження: методи дедукції та індукції, методи аналізу та синтезу, метод екстраполяції, історико-порівняльний метод, метод узагальнення. При дослідженні застосовано проблемно-хронологічний підхід та принцип історизму. В результаті проведеного дослідження зроблено такі основні висновки:на підставі документів досліджено:в результаті проголошення ЗУНР в цей самий день, 13 листопада 1918 р., у розпорядженні, опублікованому у Вістнику Державного Секретаріяту Військових Справ, вказувалось про створення в межах ЗУНР трьох військових областей: Область Львів, котра включала 4 округи, 19 повітів, Область Тернопіль – 4 округи,19 повітів, Область Станиславів – 4 округи, 21 повіт.
Досліджено, що військові округи очолювали військові окружні команданти. До окружної команди входили: Командант, Прибічник Команданта, Референт мобілізаційний, інтендантський, а) харчовий, б) наборовий, в) оружний, г) рахунковий, д) обозний. Санітарний, Командант Запасного Коша. Області очолювали обласні військові команданти.
Виявлено, що 13 листопада 1918 р. видано мобілізаційне розпорядження, що передавалось до окружних команд повітових комісарів та громад.
Встановлено, що згодом через дані окружні команди проходила мобілізація осіб, придатних до служби в авіації Галицької армії.
Досліджено, що зголошення до авіаційного відділу окружні команди і команданти відділів мали терміново передавати до Секретаріату Військових Справз встановленими документами.Виявлено, що дані військовослужбовці вносились у відповідний формуляр встановленого зразка. Встановлено, що фахівців механіків запорошували із закордону. Допомагали людськими фаховими ресурсами і надніпрянці.
Досліджено, що кадровий склад військово-повітряних сил ЗУНР складали військовослужбовці австро-угорської та російської армій, для яких характерна багатонаціональність, різний ступінь авіавишколу, відповідно і різні фахові напрямки.
Звання особового складу фігурували від стрільців до полковників. Проаналізовано на підставі документів деякі нюанси кадрової політики командування, що спочатку спрямовувались на залучення немуштрових стрільців (призовники без належного вишколу) для проведення різноманітних робіт. Проте, згідно виявлених архівних даних, встановлено, що кадрова політика в 1-шій і 2-гій авіасотні згодом поступово спрямовувалась на збільшення кількості професійних підготовлених військових, а кількість невишколених командування зменшувало. В той же час, наприклад, направча сотня кількість вишколених і невишколених нарощувала паралельно, проте невишколені значно переважали вишколених стрільців. Особовий склад не був сталий, постійно коливався. Дані коливання диктувала ситуація на фронті. |