Філософія наукових теорій. Нарис перший: назви та реалії

Подяки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Ч А с т И Н А  I. ВстУП
1 .1 . Замість передмови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
1 .2 . У чому специфіка нашої розвідки? . . . . . . . . . . . . . . . . 13
1 .3 . Кому цікава й корисна наша книжка? . . . . . . . . . . . . . . . 16
1 .4 . Деякі суб’єктивні міркування щодо викладання філософії студентам
і аспірантам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
1 .5 . Філософія як сукупність загальних та науко-центрованих
філософських наук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
1 .6 . Джерело єдності конкретних наук та відповідних філософій . . . . 23
1 .7 . Предметні галузі філософій конкретних наук . . . . . . . . . . . 24
1 .8 . Фізичні теорії як члени родини з назвою «теоретична фізика» . . . 25
1 .9 . Фізична lingua franca як спільна мова теоретичної фізики . . . . . 29
1 .10 . Гнучкість практичних теорій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
1 .11 . Наука та метанауки про неї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
1 .12 . Завойована наукою територія та передній край наукових
досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
1 .13 . Що таке об’єктивність природничої науки та як вона пов’язана
з матеріальністю світу? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
1 .14 . Складниково-атрибутивне занурення в наукову частину третього
світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
1 .15 . Філософія науки крізь призму філософсько-культуро

логічних
категорій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
1 .16 . Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
Ч А с т И Н А  II.  сИстЕмИ ЯК РЕКОНстРУКЦіЇ тЕОРіЙ
2 .1 . Наукові теорії та їх моделювання . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
2 .2 . Мета науки та мета її філософії . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
2 .3 . Змістове уявлення про моделі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
2 .4 . Системи як моделі наукових теорій . . . . . . . . . . . . . . . . 66
2 .5 . Системи як відображення складності світу та будь-якої його
частини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
2 .6 . Від системності теорій до моделювання їх як полісистем . . . . . . 70
2 .7 . Про системність наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . . 71
2.8. Системи та їхні різновиди й змістове уявлення про множини . . . 81
2.9. Неформальне уявлення про системи . . . . . . . . . . . . . . . . 83
2.9.1. Однорідні та неоднорідні системи . . . . . . . . . . . . . . . . 85
2.9.2. Неорганічні та органічні системи . . . . . . . . . . . . . . . . 86
2.9.3. Відкриті й закриті системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
2.9.4. Статичні, сталі, динамічні та змінювані системи . . . . . . . . . 87
2.9.4.1. Адаптивні системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
2.9.5. Полісистеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
2.9.6. Ієрархічні системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
2.9.7. Загальна схема побудови ієрархічної системи . . . . . . . . . . 92
2.9.8. Універсальні ознаки систем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
2.9.9. Відносність моделювання реалій як систем . . . . . . . . . . . 95
2.10. Системність наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.10.1. Підсистеми наукової теорії як системи . . . . . . . . . . . . . 98
2.10.1.1. Онтична підсистема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
2.10.1.2. Називна підсистема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
2.10.1.3. Модельно-репрезентативна підсистема . . . . . . . . . . . . 101
2.10.1.4. Мовна підсистема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
2.10.1.5. Номічна підсистема . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
2.10.1.6. Уявлення про решту підсистем . . . . . . . . . . . . . . . . 103
2.11. Наукові теорії в соціумі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104
2.12. Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Ч А С Т И Н А  III.  ОГЛЯД ДЕЯКИХ ПРОТОТИПНИХ ТЕОРІЙ
3.1. Поняття та теорії, поняття теорії та теорія понять . . . . . . . . . 131
3.2. Геометрія Евкліда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
3.3. Класична механіка у викладі Ньютона . . . . . . . . . . . . . . . 141
3.4. Небесна механіка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148
3.4.1. Мовні засоби небесної механіки . . . . . . . . . . . . . . . . . 154
3.4.2. Моделі небесної механіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
3.4.3. Методи небесної механіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156
3.4.4. Проблеми небесної механіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
3.4.5. Деякі історико-епістемологічні питання . . . . . . . . . . . . . 160
3.5. Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162
Ч А С Т И Н А  IV.  НАЗВИ
4.1. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168
4.2. Наука як визначальна частина сучасної культури . . . . . . . . . 171
4.3. Назви та названі сутності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
4.4. Чим насамперед оперує мислення науковця? . . . . . . . . . . . 176
4.5. Багатоликий електрон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176
4.6. Різні картини досліджуваних предметів . . . . . . . . . . . . . . 178
4.7. Деякі види назв реалій, їх складників та атрибутів . . . . . . . . . 180
4.8. Наукові та буденні назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181

4 .9 . Різні словесні назви, але однакові символічні позначення . . . . . 183
4 .10 . Окрема назва як тригер інших назв та ментальних дій із ними . . 184
4 .11 . Походження деяких назв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
4 .12 . Мінімальні вимоги до наукових назв . . . . . . . . . . . . . . . 186
4 .13 . Ототожнення наукових назв з позначеними реаліями . . . . . . . 188
4 .14 . Типи наукових назв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
4 .15 . Що раніше: назва або позначений елемент системи знання? . . . 191
4 .16 . Розмаїття називних підсистем називної підсистеми системи
наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191
4 .17 . Деякі тлумачення назв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193
4 .18 . Необхідність, але недостатність назв реалій предметної галузі
для виконання системою наукового знання її пізнавальних
функцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 194
4 .19 . Метаморфози філософських розумінь відношення назв
до позначених реалій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195
4 .20 . Назви елементів системи наукового знання як умова її існування 201
4 .21 . Типи назв в називних підсистемах систем наукового знання . . . 202
4 .22 . Мова вимірювань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
4 .23 . Типи онтичних назв реалій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206
4 .24 . Онтично-називні підсистеми систем хімічного знання . . . . . . 207
4 .24 .1 . Дії з назвами залежать від їх типу . . . . . . . . . . . . . . . . 211
4 .24 .2 . Склад і будова загальної онтично-називної системи хімії . . . . 213
4 .24 .3 . Персоніфіковані назви (епоніми) . . . . . . . . . . . . . . . . 214
4 .24 .4 . Фізично та хімічно обумовлені назви . . . . . . . . . . . . . . 215
4 .24 .5 . Вимога інформативності назв . . . . . . . . . . . . . . . . . . 216
4 .24 .6 . Назви на ґрунті періодичної системи . . . . . . . . . . . . . . 217
4 .24 .7 . Структурні назви хімічних сполук . . . . . . . . . . . . . . . 219
4 .24 .8 . Проблематика назв органічних речовин . . . . . . . . . . . . . 220
4 .24 .9 . Просторові багатомірні назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222
4 .24 .10 . Валентні та орбітальні назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . 223
4 .24 .11 . Однобічність деяких складних назв . . . . . . . . . . . . . . 224
4 .24 .12 . Динамічні назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225
4 .24 .13 . Назви номенклатурного походження . . . . . . . . . . . . . 227
4 .24 .14 . Модельно-називні та операційно-називні (або комп’ютерно-
називні) підпідсистеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 228
4 .24 .15 . Деякі висновки щодо хімічних назв . . . . . . . . . . . . . . 230
4 .24 .16 . Попереднє резюме щодо функцій назв у системах природничого
знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230
4 .25 . Кількісні результати спостереження або експериментального
дослідження — верховні судді істинності тверджень систем
природничого знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232
4 .26 . Репрезентативні та формальні моделі онтичних реалій та назви . . 234
4 .27 . Презумпція матеріальності фізичних реалій та їх атрибутів . . . . 237
4 .28 . Роль назв у математиці як утворенні чистого розуму . . . . . . . 239
4 .28 .1 . Зауваження щодо використаних назв . . . . . . . . . . . . . . 241
4 .28 .2 . Чи завжди мають рацію висловлювання видатних математиків
про їх науку? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242
4 .28 .3 . Самокритичні застереження математиків . . . . . . . . . . . . 246
4 .28 .4 . Гасла та досягнення програми аксіоматизації практичних
наукових теорій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250
4 .28 .5 . Абрис функціональної дискурсивної реконструкції систем
наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 252
4 .28 .6 . Типи дискурсу в науці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253
4 .28 .7 . Уявна інтерпретація предметних галузей систем математичного
знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 254
4 .28 .8 . Чи є прості числа «простими»? . . . . . . . . . . . . . . . . . 256
4 .28 .9 . Переваги та вади ототожнення чисел з їх назвами . . . . . . . . 260
4 .28 .10 . Роль назв чисел у розвитку уявлень про числа . . . . . . . . . 262
4 .28 .11 . Предметні галузі систем математичного знання . . . . . . . . 266
4 .28 .12 . Деякі тлумачення взятих окремо математичних реалій . . . . . 268
4 .28 .13 . Математичні реалії та їхні назви . . . . . . . . . . . . . . . . 271
4 .28 .14 . Матеріальність назв та ментальність позначених ними
математичних реалій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 272
4 .28 .15 . Щодо пізнання суто математичних реалій . . . . . . . . . . . 273
4 .28 .16 . Оперування свідомості з назвами як спосіб отримання знання
про позначені ними реалії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 274
4 .28 .17 . Залежність уявлень про математичні реалії та їх назв від
систем математичного знання та їх розвитку . . . . . . . . . . . . . . 277
4 .28 .18 . Різновиди математики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 279
4 .28 .19 . Сценарії математизації науки . . . . . . . . . . . . . . . . . 280
4 .28 .20 . Три основні онтично-називні підсистеми систем математичного
знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 284
4 .28 .21 . Підсумковий погляд на онтично-називну систему математичного
знання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285
4 .28 .22 . Значення опанування назвами для вивчення математики . . . . 290
4 .28 .23 . Декілька побіжних зауважень стосовно онтичної проблематики на
рівні систем знання з різних наук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 291
4 .29 . Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 295
Ч А с т И Н А  V.  РЕАЛіЇ
5 .1 . Предметна спрямованість свідомості та знання . . . . . . . . . . 344
5 .2 . Стоячи на плечах попередників . . . . . . . . . . . . . . . . . . 352
5 .3 . Візуальна репрезентація реалій деяких предметних галузей
сучасної науки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 355
5 .4 . Довіра до науки та дії, які її підривають . . . . . . . . . . . . . . 357
5 .5 . Непорушні онтичні положення сучасної науки . . . . . . . . . . 358
5 .6 . Часові параметри предметної галузі сучасної науки . . . . . . . . 363
5 .7 . Від відкриття реалій до виокремлення та дослідження їх
атрибутів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 366
5 .8 . Типи атрибутів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 377
5 .9 . Зауваження про відносність онтичного протиставлення
реалій та відношень між ними . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 382
5 .10 . Моделювання атрибутів абстрактними властивостями . . . . . . . 383
5 .11 . Атрибути різних порядків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 389
5 .12 . Монадні (одномісні) та багатомісні атрибути . . . . . . . . . . . 391
5 .13 . Одномірні та багатомірні атрибути . . . . . . . . . . . . . . . . 394
5 .14 . Елементарність та складеність як відносні атрибути
реалій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 394
5 .15 . Атрибутивний цикл переходу від елементарного до складеного . . 397
5 .16 . Деякі філософські та методологічні проблеми циклу
«елементарність/цілісність-складеність» . . . . . . . . . . . . . . . . 399
5 .17 . Визначення онтичної підсистеми . . . . . . . . . . . . . . . . . 406
5 .18 . Чи виправдане уявлення про постнекласичну науку? . . . . . . . 408
5 .19 . Реалії/атрибути versus їх назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . 408
5 .20 . Програми вивчення предметної галузі . . . . . . . . . . . . . . 410
5 .21 . Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 414
Ч А с т И Н А  VI.  істОРИКО-ФіЛОсОФсЬКИЙ АНАЛіз ДЕЯКИХ 
НАУКОВИХ і НЕНАУКОВИХ АсПЕКтіВ РОзВИтКУ ФізИКИ В 
РАмКАХ ПОЛісИстЕмНОЇ РЕКОНстРУКЦіЇ НАУКОВИХ тЕОРіЙ
6 .1 . Політика, космологія та плазма . . . . . . . . . . . . . . . . . . 460
6 .2 . Конкретність істини: важливість доречних апроксимацій . . . . . 463
6 .3 . Неминучість помилок при застосуванні моделей за межами сфери їх
придатності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 466
6 .4 . Нестабільність як характерна риса складних явищ . . . . . . . . . 472
6 .5 . Політичне підґрунтя наукової критики в тоталітарній державі . . . 475
6 .6 . Сучасні порушення наукового етосу . . . . . . . . . . . . . . . . 480
6 .7 . Деякі висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 482
6 .8 . Бібліографія та коментарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 483
ПІСЛЯМОВА . ПРО ДЕЯКІ ПЕРЕВАГИ ПОЛІСИСТЕМНОЇ
РЕКОНСТРУКЦІЇ НАУКОВИХ ТЕОРІЙ . . . . . . . . . . . . . . . 505
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 508