| Опис: |
Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2019. – Число 29-30.
У статті розкрито повсякденне життя сільського лікаря приватної безкоштовної лікарні св. Бориса, заснованої бароном Ф.Штейнгелем у с. Городок Волинської губернії. Наукова розвідка побудована на епістолярній спадщині, яка оприлюднюється вперше. Вона являє собою листи Ф.Ріхтера до Ф.Штейнгеля, під час проживання останнього з родиною у Варшаві. Листи є певними звітами про побут лікаря у період з 1893 по 1898 рр. Доповненням до листування є офіційні звіти Городоцької лікарні за 1894–1899 рр.
Прослідковано всі етапи існування закладу, від заснування амбулаторії 1893 р. (стаціонарну лікарню було засновано 19 вересня 1895 р.) до еміграції Ф.Штейнгеля у Німеччину 1939 р.
Найбільша увага зосереджена на функціонуванні Городоцької лікарні під час роботи Ф.Ріхтера. Вона стала першим місцем роботи молодого лікаря, де він почав працювати одразу по закінченню медичного факультету Київського університету св. Володимира з осені 1893 р. до своєї смерті 1907 р.
З’ясовано, що персонал закладу складався з головного лікаря, медичної сестри, фельдшера та хірурга, який запрошувався з міста для допомоги під час тяжких операцій. Хворі та медичний персонал повністю забезпечувався Ф.Штейнгелем безкоштовним харчуванням. При лікарні функціонував колодязь для забезпечення хворих питною водою, функціонувала лазня.
Ф.Ріхтер окрім прийому пацієнтів у лікарні та виїзду на виклики самостійно проводив легкі хірургічні втручання, виконував функції акушера, дантиста, здійснював вакцинацію населення, що було на той час доволі прогресивним явищем. Не стояв осторонь новинок в галузі медицини, постійно вдосконалюючи та поглиблюючи свої знання в медичній галузі приймав участь у медичних з’їздах.
Городоцька лікарня стала однією з перших на Волині медичних закладів, утримання якої власник барон Ф.Штейнгель повністю фінансував протягом всіх років її існування. Лікар Ф.Ріхтер надавав тут не лише безкоштовну медичну допомогу всім бажаючим, але й поряд з цим боровся з селянськими забобонами, пересторогами, провадив широку освітню програму серед селян, про що свідчать періодичні народні читання з використаннях інноваційних на той час туманних картинок. За роки свого життя та праці в Городку лікарю вдалося справитися з епідеміями холери, дифтериту, тифу, ввести вакцинацію населення, змінити ставлення простих селян до лікарів, привчити їх до гігієни та охайності, що було надзвичайно важливою справою, адже від цього часом залежала вся результативність лікування.
Про результати роботи цього закладу красномовно свідчать наступні статистичні дані, знайдені нами у записнику Ф.Штейнгеля. Барон занотував, що з кінця з кінця 1896 по 1906 рр. лікарню відвідали: «амбулаторно – 126 093 хворих, відвідин – 166 160 хворих, стаціонарно – 2 539 хворих, лікарняних днів – 51 708». |
