Ксенія Кузіна » «Чекістський календар»: святкування пам’ятних дат ВЧК–ОГПУ–НКВД у СРСР у 1920–1930-ті рр.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
«Чекістський календар»: святкування пам’ятних дат ВЧК–ОГПУ–НКВД у СРСР у 1920–1930-ті рр.
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
12.08.2022 |
|
| Твір змінено: |
12.08.2022 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(384.3 КБ)
|
|
| Опис: |
"З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" №1 (53) 2020
Метою дослідження є спроба проаналізувати процес меморіалізації подій, дотичних до діяльності радянських органів держбезпеки у 1920–1930-х рр. Основні питання, що розглядаються: які цілі переслідували владні структури, ініціюючи запровадження та святкування роковин ВЧК–ОГПУ–НКВД; у який спосіб створювалися нові ритуали; яке місце посіли «чекістські свята» у святковому радянському календарі і як взаємодіяли із іншими святами «патріотичного циклу»; яку роль вони відіграли у репрезентації легітимності та авторитету політичного режиму, що вдавався до терору.
Концепції хронотопу (часо-простору) М.Бахтіна та «режиму нового часу» А.Ассман виявилися корисними інструментами для дослідження радянських комеморативних практик, присвячених ВЧК–ОГПУ–НКВД.
«Чекістський календар» – це умовна назва сукупності дат та подій, що були пов’язані із карними органами СРСР у 1920–1930-ті рр. і відзначалися в СРСР як пам’ятні роковини. До них відносилися дні народження та смерті Фелікса Дзержинського, а також день створення ВЧК. Зазначені дати актуалізувалася через проведення урочистостей (святкова хода та збори), публікації у радянських ЗМІ, зміну топоніміки та інші заходи, приурочені до річниць. За двадцятирічний період був сформований відповідний святковий ритуал.
У рамках радянської патріотичної традиції відбувалося конструювання героїчного наративу каральних органів. Образ Ф.Дзержинського відіграв провідну роль у героїзації ВЧК–ОГПУ–НКВД. Цей пропагандистський образ набув міфологізованих рис. Святкування пам’ятних дат переслідували кілька цілей. Зокрема, демонстрація авторитету та легітимності радянських органів держбезпеки; мобілізація населення на боротьбу із уявним ворогом; стигматизації ворогів, як дисциплінарна функція свят. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
