| Опис: |
Подорож, описана в «Щоденнику» Станіслава Освєнціма, маршалка двору великого гетьмана коронного Станіслава Конєцпольського, розпочалася 21 вересня 1643 р. із м. Бар (суч. райцентр Вінницької обл.) – столиці подільських володінь магната. Вояж проходив із заходу на схід, а потім у зворотному напрямку територією Подільського, Брацлавського і Київського воєводств (просторами сучасних Вінницької, Київської, Черкаської, Полтавської, Житомирської областей). Тривала поїздка майже три місяці, за цей час було подолано 1300 км. Значна частина шляху (понад 800 км) пролягала теренами Київського воєводства: через Корсунське, Черкаське, Переяславське та Білоцерківське староства. Подорож відбулася в період, названий Десятиліттям «золотого спокою» в Речі Посполитій (1638–1648), коли не велися війни ні всередині держави, ні з сусідніми країнами. Це створило сприятливі умови для розвитку економіки, а також дало новий поштовх для колонізації «пустинних» земель на південному сході Польського королівства (на Лівобережжі Дніпра та поблизу межі з Диким Полем).
Опис інспекційної подорожі Станіслава Конєцпольського, містить важливу інформацію про «українні» землі Речі Посполитої. Зокрема, маємо свідоцтва про майнову належність земель Київського воєводства, які розподілялися на королівські (староства, «Адміністрація селітряних маєтків») та приватні магнатські (власність Конєцпольського, Вишневеччина та ін.). Завдяки цим нотаткам фіксуємо дані про історичну географію та топоніміку краю, шляхи комунікацій. Окрім самого гетьмана великого коронного С. Конєцпольського, знаходимо згадки про інших історичних осіб, сучасників подорожі: полковників Чигиринського полку Війська Запорозького реєстрового панів Закшевського і Кшечовського, корсунського полковника пана Жабокрицького, молодого гетьманича Александра Конєцпольського, магната Єремію Вишневецького та ін. |
