Дмитро Куштан » Про «Замкову гору» та черкаські замки кінця XIV–XVIII століть
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Про «Замкову гору» та черкаські замки кінця XIV–XVIII століть
Не визначено
|
|
|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
18.02.2024 |
|
| Твір змінено: |
18.02.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(6.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Куштан Д. Про «Замкову гору» та черкаські замки кінця XIV–XVIII століть // Краєзнавство Черкащини. – 2023. – № 16. – С. 124–141.
Місто Черкаси з часу свого заснування у 2-й пол. XIV ст. функціонувало, як прикордонний форпост, згодом – як військово-адміністративний центр однойменного староства Великого князівства Литовського (ВКЛ) або Королівства Польського (у XVII ст. – Черкаського полку Війська Запорозького). Ці обставини зумовили наявність укріпленої його частини (замку), де знаходилися резиденція місцевого намісника (воєводи, старости, губернатора чи полковника), військова залога, арсенал, продовольчі склади тощо. Навколо укріплення з часом розрісся посад, який спочатку був населений містянами, що перебували на службі по обслуговуванню й обороні замку. З кін. XVI ст. військові функції поступово перейшли до городового козацтва, містяни ж займалися ремеслами, торгівлею, уходництвом (мисливством, рибальством, бортництвом), а також сільським господарством. Але все одно життя міста, принаймні до кін. XVIII ст., оберталося навколо його цитаделі.
Представлена стаття – перша частина дослідження, в якій йдеться про "литовський" замок кін. XIV – поч. XVII ст., що знаходився в районі Дзеленьгори.
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
