Анастасія Куриленко » Комунікативна складова легітимації влади в демократичних режимах епохи постмодерну
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Комунікативна складова легітимації влади в демократичних режимах епохи постмодерну
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2023 року |
|
| Джерело: |
academia.edu |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
07.06.2024 |
|
| Твір змінено: |
08.06.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(970.8 КБ)
|
|
| Опис: |
Існування демократичного політичного режиму неможливе без достатнього рівня легітимності його влади. Проте, жоден з політичних режимів не є легітимним для всіх 100% населення, а сама легітимність динамічна і постійно зростає чи спадає під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Це суттєво актуалізує вивчення сучасних особливостей легітимації влади для визначення чинників підвищення її ефективності. Особливої актуальності це дослідження набуває в епоху постмодерну, яка характеризується негативним ставленням суспільства до влади та різкими змінами правил публічного дискурсу, що суттєво позначається на процесі легітимації влади та може призводити до загострення криз легітимності.
Дане дисертаційне дослідження є одним з перших у вітчизняній політичній науці, що комплексно досліджує роль комунікації в процесі легітимації влади в демократичних політичних режимах епохи постмодерну. У межах дослідження було здійснено аналіз зміни підходів до розуміння феномену легітимності в епохи домодерну, модерну та постмодерну. В результаті було визначено, що у домодерному розумінні влада нерозривно пов’язана з релігією та сприймається як щось божественне, а відповідно, незаперечне, тоді як у модерному підході ключове місце займає вже «теорія суспільного договору» та «розумне» походження держави, що ставить перед владою необхідність доводити власну легітимність через дотримання певних умов. В період постмодерну ж переважає негативна оцінка влади та вимога задовольнити суспільні потреби «тут і зараз», зростає рівень недовіри до владних інституцій та підвищуються суспільні очікування. Владні субʼєкти змагаються за власну легітимність фактично в режимі «онлайн», що підвищує значимість саме комунікативної складової процесу легітимації.
Крім того, в дослідженні було визначено ключові особливості цієї комунікаційної складової доби постмодерну. Серед них варто згадати: наявність в суспільній свідомості та інформаційному просторі негативного уявлення про владу та політику; тотальний індивідуалізм; відхід від модерністського раціоналізму на користь творчого пошуку; легітимація шляхом роботи зі значеннями, текстами та образами; відмова від концепції «терпіння заради майбутнього» та перехід до пріоритету споживацького суспільства; вимога задоволення потреб «тут і зараз». Все це ставить нові виклики перед владою та вимагає вдосконалення стратегії ведення її публічної комунікації. Адже використання модерних підходів до комунікації в постмодерний період тільки загострює кризу довіри між владою та суспільством.
Загалом, епоха постмодерну характеризується культурною різноманітністю, широким доступом до інформації та збільшенням кількості та різноманітності засобів комунікації. Відбувається диверсифікація медіа, з’явилися нові форми медіа (соціальні мережі, блоги тощо), що змінює спосіб сприйняття та передачі інформації, а розвиток інтернет-комунікації дозволяє розширювати інформаційне поле та підвищувати активність громадської думки. Також, в ході дослідженні було систематизовано особливості комунікативної складової легітимації влади доби постмодерну у контексті розвитку засобів масової комунікації: сучасні засоби масової комунікації отримують значний вплив на сприйняття влади як легітимної або нелегітимної; міжособистісна комунікація в публічному просторі (соцмереж, медіа тощо) активно впливає на легітимність влади, оскільки здатна продукувати та поширювати відповідні наративи; інформаційні потреби громадян (рівень поінформованості) також важливі для легітимації влади, оскільки без їх забезпечення неможливо добитись від громадськості активної підтримки влади; брак відкритої офіційної інформації від влади стосовно дискурсивних актуальних питань заміщується анонімним контентом з негативною оцінкою ситуації, особливо це сприяє поширенню так званих «конспірологічних теорій»; глобалізація медіа надає можливість створювати та поширювати новини та інформацію на міжнародному рівні, тим самим влада легітимізує себе і серед іноземних партнерів. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
