Ірина Кундельська » Запобігання легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом в Україні
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Запобігання легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом в Україні

Дисертація
Написано: 2024 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 26.07.2024
Твір змінено: 26.07.2024
Завантажити: pdf див. (4.2 МБ)
Опис: Кундельська І. С. Запобігання легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом в Україні. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 –
Право. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2024.
Дисертація присвячена розробленню та удосконаленню теоретичних і
практичних засад запобігання легалізації (відмиванню) майна, одержаного
злочинним шляхом в Україні, кримінологічної характеристики
правопорушників, визначенні та розкритті його детермінант.
За результатами дослідження стану кримінального, кримінального
процесуального законодавства та правоохоронної діяльності, отриманих
емпіричних даних, обґрунтовано низку нових концептуальних положень,
наукових, законодавчих, організаційно-правових, практичнозастосовчих
рекомендацій та висновків, які мають вагоме значення не лише для науки, а й
для діяльності правоохоронних органів та інших суб’єктів запобігання
легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом в Україні.
Вивчення наукових джерел та аналіз історичного розвитку змін щодо
правової регламентації криміналізації та запобігання легалізації (відмиванню)
майна, одержаного злочинним шляхом дали можливість розмежувати у
відповідному контексті шість етапів формування даного процесу: І) ранні етапи
до 20 століття; ІІ) початок 20 століття; ІІІ) 70-80 роки 20 століття; ІV) 90-ті
роки; V) 2000-ті роки; VІ) сучасність.
Запропоновано авторське визначення поняття «легалізація майна,
одержаного злочинним шляхом» – це процес приховування походження
незаконно набутих речей, а також майнових прав та обов’язків шляхом їх
інтеграції в легальну економічну систему через різноманітні транзакції та
операції з метою уникнення відповідальності та правового переслідування.
У дисертації проаналізовано положення міжнародно-правового
законодавства та правозастосовну практику щодо запобігання легалізації 3

(відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом Сполучених Штатів
Америки та окремих країн Європейського Союзу. З’ясовано, що в цих країнах,
законодавство, що регулює питання запобігання легалізації майна, одержаного
злочинним шляхом, розроблено з урахуванням політики Америки та традицій
романо-германської правової системи. Правові системи країн європейського
континенту демонструють спільні закономірності у процесі свого розвитку,
мають подібні джерела права, які наділяються відповідною юридичною силою.
В багатьох країнах існують спеціалізовані закони та нормативи, які регулюють
заходи запобігання легалізації майна злочинного походження, встановлюють
вимоги до фінансових установ, а також правила звітності та ідентифікації
клієнтів.
На підставі аналізу зарубіжного досвіду запобігання легалізації
(відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, наведено рекомендації
про подальше впровадження окремих заходів в правову та практичну площину
України. Науково аргументовано доцільність запровадження у практику
зарубіжних методик, зокрема запропоновано розглянути можливість перейняти
досвід США щодо використання штучного інтелекту як ефективного
інструменту для запобіжної діяльності.
Визначено, що соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за
легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом – це визнання
необхідності введення юридичних санкцій і покарань з метою протидії діям,
спрямованим на зміну законного характеру незаконно здобутого майна та
запобігання негативним соціально-економічним наслідкам таких дій для
суспільства та держави в цілому.
На основі наукових досліджень та статистичних даних встановлено
взаємозв’язок між формами організованої злочинності та відмиванням майна.
Проаналізувавши зміст статті 209 Кримінального кодексу України, визачено,
що в ній відсутня частина щодо злочинної організації, тому відповідно
кваліфікація в такому випадку включатиме і статтю 255 (сукупність
кримінальних правопорушень). Проте, в подальшому, з’ясовано, що за 4

вчинення легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом у
складі організованої групи в великому розмірі (частина третя), покарання буде
тяжчим, ніж за вчинення аналогічного протиправного діяння у складі злочинної
організації (стаття 209, частина перша або друга статті 255), що зумовлює
необхідність врегулювання меж санкцій у статті 209 Кримінального кодексу
України, так як протиправна діяльність злочинної організації має більш тяжкі
суспільно-небезпечні наслідки, ніж у організованих груп.
Враховуючи зазначене вище, запропоновано доповнити частиною
четвертою статтю 209 шляхом розмежування частини третьої, привести у
відповідність санкції та викласти дані зміни у такій редакції: частина третя
«дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені
організованою групою, караються позбавленням волі на строк від шести до
десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна» та
частина четверта «дії, передбачені частиною першою або другою або
третьою цієї статті, вчинені в особливо великому розмірі, караються
позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням
права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до
трьох років та з конфіскацією майна».
У роботі розкрито зміст елементів кримінологічної характеристики
запобігання легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом.
Аналізом стану, рівня, динаміки та масштабів поширення легалізації
(відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом в Україні у період
2019 – 2023 років, встановлено, що питома частка повідомлень про фінансові
операції, отриманих підрозділом фінансової розвідки України (Державна
служба фінансового моніторингу) від суб’єктів фінансового моніторингу, що
здійснюють антилегалізаційну діяльність на первинному рівні, значно
зменшилась. Такі позитивні зміни, ймовірно, свідчать про зміцнення
ефективності заходів щодо запобігання легалізації (відмиванню) майна,
одержаного злочинним шляхом. Водночас у 2022 році спостерігається 5

найбільше таке зниження, що обумовлено, зокрема, введенням воєнного стану в
Україні, в зв’язку з військовою агресією російської федерації. Протягом
2023 року запобіжна діяльність в даній сфері стабілізувалась, тому фіксується
незначне збільшення повідомлень про фінансові операції.
Разом з тим, за офіційними даними Офісу Генерального прокурора,
зафіксовано стрімке зростання кількості зарєстрованих кримінальних
правопорушень, передбачених статтею 209 Кримінального кодексу України та
кількості предикатних злочинів, застосування нових методів і інструментів
незаконної діяльності, які постійно змінюються і вдосконалюються, що
свідчить про необхідність продовження пошуку ефективних методів протидії та
запобігання даному деструктивному явищу.
Надано ґрунтовну характеристику основних детермінант даного
кримінального правопорушення, здійснено їх класифікацію на окремі групи за
відповідними критеріями, серед яких виокремлено: соціально-економічні,
організаційно-управлінські, політико-ідеологічні, правові, соціально-
психологічні.
У ході дослідження, на підставі вивчення матеріалів кримінальних
проваджень та результатів проведеного анкетування, наведено узагальнений
кримінологічний опис особи, що вчиняє кримінальне правопорушення за
статтею 209 Кримінального кодексу України, якою є: особа чоловічої статі,
віком від 35 до 60 років, здебільшого громадянин України, з вищою або
базовою вищою освітою, одружена, раніше не судима, може обіймати керівну
посаду, має постійне місце проживання та мешкає у великому місті.
Розроблено типологізацію кримінальних правопорушників за посадово-
рольовою функцією у сфері легалізації (відмивання) майна, отриманого
злочинним шляхом, а саме: 1) представники банківських установ; 2) особи, які
виконують функції контролю та нагляду в банківській сфері; 3) особи, які
професійно займаються процесом легалізації переважно в офшорних
юрисдикціях; 4) ІТ-фахівці, що беруть участь у фінансових операціях 5) особи, 6

які завдяки своєму високому службовому статусу сприяють легалізації
(відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом.
У межах аналізу загальносоціальних заходів запобігання кримінальному
правопорушенню, передбаченого статтею 209 Кримінального кодексу України,
вивчено два основні аспекти: учасники (суб’єкти) процесу запобігання
легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, їх повноваження та система
заходів запобігання легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним
шляхом.
Встановлено, що на загальносоціальному рівні запобігання потребують
вирішення такі основні завдання: удосконалення національного законодавства,
формування ефективної системи інституційного забезпечення, боротьба з
незаконною діяльністю організованих форм злочинності, інформаційно-
аналітичне та наукове забезпечення та покращення міжнародної співпраці.
Встановлено, що в Україні система взаємодії суб’єктів, що здійснюють
спеціально-кримінологічне запобігання, є досить налагоджена. Разом з тим,
наголошено, що слід удосконалювати таку взаємодію, враховуючи сучасні
тенденції економічної злочинності та активніше співпрацювати з
представниками громадськості, медіа та іншими зацікавленими інституціями.
Аргументовано доцільність створення спільної бази даних
зареєстрованих фактів вчинення підозрілих фінансових операцій, які
потребують негайної перевірки, та факти, за якими порушені кримінальні
провадження або ухвалені судові рішення, а також розробку електронної
картотеки, яка у взаємозв’язку з застосунком «Дія», відомчими базами
правоохоронних та інших органів, міститеме повну інформацію щодо фізичних
та юридичних осіб, діяльність яких є, була, або може бути ризиковою
(підозрілою).
Розроблено проєкт Програми запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та розповсюдження зброї масового знищення на 2024 – 2029 роки, яка
передбачає систему заходів формування реалізації та координації державної 7

політики у сфері діяльності уповноважених на те державних органів, з
урахуванням модернізованих тенденцій злочинності, використання державних,
регіональних та локальних ресурсів, удосконалення та впровадження
нормативно-правового забезпечення, міжнародного співробітництва,
практичних та організаційно-управлінських заходів.
Запропоновано впровадити в освітній процес окрему спеціальність
«Організація роботи суб’єктів, які здійснюють запобігання та протидію
легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом», яка
передбачає розробку робочих навчальних програм, планів та блоків
тематичних, методичних матеріалів, що сприятиме розвитку компетентностей
та кваліфікацій потенційних фахівців.
Надано рекомендації стосовно запровадження низки змін і доповнень до
Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», зокрема: викласти
його у такій редакції: Закон України «Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також по тексту
здійснити заміну «доходи» на «майно»; доповнити Закон поняттями: «майно,
одержане злочинним шляхом», «запобігання», «протидія» та окремим розділом
«Заходи запобігання та протидії».
Розроблено та впроваджено в практичну діяльність методичні
рекомендації «Організаційно-правові основи запобігання, виявлення та
розкриття працівниками правоохоронних органів незаконних фінансових
операцій та інших протиправних дій з подальшою легалізацією (відмиванням)
майна, одержаного злочинним шляхом», які містять наступні розділи: загальні
положення, найпоширеніші способи відмивання злочинних доходів (майна),
схематичне зображення структури власності, класифікація віртуальних активів
та правові основи запобігання відмиванню майна, одержаного злочинним
шляхом. 8

Ключові слова: легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом,
легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, запобігання, кримінальні
правопорушення, суб’єкт запобігання, кримінологічна характеристика,
детермінанти, особа кримінального правопорушника, загальносоціальні заходи,
спеціально-кримінологічні заходи, фінансовий моніторинг, взаємодія.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.