Олександр Кухаренко » Статуси головних дійових осіб українських весільних обрядів
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Статуси головних дійових осіб українських весільних обрядів
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
12.03.2022 |
|
| Твір змінено: |
12.03.2022 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(175.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 65. – К., 2021.
Використання теорії переходів Ґеннепа є важливою складовою структурно-функціональних досліджень циклу весільних обрядів. З точки зору переходів головних дійових осіб від одного соціального статусу до іншого (парубок, дівка – наречений, наречена – молодий, молода – чоловік, жінка) обрядова структура поділяється на чотири етапи.
Установлено, що переходи відбуваються в кульмінаційних епізодах обрядів заручин, вінчання та комори, що являють собою точки найвищого рівня сакралізації реальності за рахунок енергії потойбіччя. Головною умовою для досягнення такого рівня є добросовісне виконання функціональних обов’язків усіх учасників обрядів. З отриманням головними дійовими особами нових статусів змінюються та розширюються їхні функції, а на інших учасників накладаються певні обов’язки, необхідні для виконання.
Кульмінацією всього великого циклу циклів є обряд комори та остаточний перехід до статусів чоловіка й жінки. При цьому початкові та кінцеві статуси є профанними, оскільки постійно існують в реальному житті. Статуси «наречений – наречена» та «молодий – молода» є тимчасовими, сакральними, бо існують в межах обряду. Але без них, без проведення обряду, без впливу сакралізації з потойбіччя неможливо здійснити перехід від початкових статусів парубка й дівки до остаточних – чоловіка й жінки.
Обряд комори, що є головним, кульмінаційним обрядом усього весільного циклу, під час проведення якого широко використовуються антиповедінкові дії, коли особисті й навіть інтимні стосунки стають надбанням громади, здійснює не лише перехід головних дійових осіб, а всіх без виключення учасників весільних обрядових дій. Відбувається вихід з обряду, а отже повернення профанних статусів, які існували до входу в обряд.
В українській мові терміни, що означають обрядові чи сакральні соціальні статуси, є однокореневими (наречений – наречена; молодий – молода; дружки – дрýжки), тоді як профанні статуси різняться між собою (чоловік – жінка; парубки – дівки). |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
