Павло Кучер » Рекреаційно-туристичні ресурси Волинської області : сучасний стан, оцінка, оптимізація
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Рекреаційно-туристичні ресурси Волинської області : сучасний стан, оцінка, оптимізація

Дисертація
Написано: 2021 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 11.01.2025
Твір змінено: 11.01.2025
Завантажити: pdf див. (8 МБ)
Опис: Кучер П. В. Рекреаційно-туристичні ресурси Волинської області :
сучасний стан, оцінка, оптимізація. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних
наук за спеціальністю 11.00.11 конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів. – Львівський державний університет
фізичної культури імені Івана Боберського. Волинський національний ‒
університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2021.
Дисертаційна праця присвячена оцінці сучасного стану й
обґрунтуванню шляхів оптимізації й раціонального використання
рекреаційно-туристичних ресурсів Волинської області. Для досягнення цієї
мети у першому розділі узагальнено теоретико-методичні аспекти
дослідження рекреаційно-туристичних ресурсів, проаналізовано понятійно-
термінологічну систему дослідження, розширено та узагальнено структуру
рекреаційно-туристичних ресурсів, удосконалено методику бальної оцінки
рекреаційно-туристичних ресурсів. З’ясована сутність дослідження
туристичних ресурсів та обґрунтовано шляхи їх оптимізації.
В основу методики покладений алгоритм вивчення рекреаційно-
туристичних ресурсів Волинської області, що відображає їх структуру,
сучасний стан, особливості територіального розміщення, перспективи та
заходи їх оптимізації. Дослідження включало три етапи: підготовчий
(теоретико-методичний); аналітичний (системного аналізу); завершальний
(синтетичний).
Другий розділ присвячений аналізу сучасного стану та оцінці
рекреаційно-туристичних ресурсів Волинської області. У ході дослідження
здійснено аналіз рекреаційно-туристичних ресурсів Волинської області за
семи блоками: геопросторовим, природним, природно-антропогенним,
архітектурно-історичним, біосоціальним, подієвим та інфраструктурним. За3
результатами оцінювання найвищу оцінку (5 балів) присвоєно Луцькому
району, що відповідає дуже високому ресурсно-рекреаційному рейтингу та
свідчить про найкраще забезпечення рекреаційними ресурсами, особливо за
архітектуро-історичним, інфраструктурним, біосоціальним, подієвим
блоками. Володимир-Волинський, Ківерцівський, Ковельський райони
оцінено нижчим балом (3), що відповідає середньому ресурсно-
рекреаційному рейтингу. Райони мають «дуже високий» рейтинг (5 далів) у
природному (наявність КНПП «Цуманська пуща»); високий рейтинг у
інфраструктурному, геопросторовому та природному блоках. Найменшу
забезпеченість рекреаційними ресурсами мають сім адміністративно-
територіальних районів області, серед них: Горохівський, Іваничівський,
Камінь-Каширський, Локачинський, Маневицький, Ратнівський,
Рожищенський райони області, які за результатами оцінювання
характеризуються дуже низьким ресурсно-рекреаційним рейтингом Для
практичного застосування результатів дослідження укладено картосхеми
територіального розміщення рекреаційно-туристичних ресурсів.
Встановлено, що існує тісний взаємозв’язок між природними умовами
та розміщенням РТР в межах області. Зокрема, природно-антропогенні РТР
(об’єкти ПЗФ) розміщені здебільшого у північній (Поліській) частині області,
що пов’язано із фізико-географічними особливостями території: висока
залісненость (подекуди до 40%), заболоченість, наявність малопродуктивних
ґрунтів, нещільне розміщення населених пунктів. В адміністративних
районах, що розміщені у межах фізико-географічної зони Поліської низовини
(Камінь-Каширський, Ковельський, Любешівський, Любомльський,
Маневицький, Ратнівський, Рожищенський, Старовижівський, Турійський,
Шацький) спостерігається менша (228) кількість суспільно-історичних (158)
та інфраструктурних (70) ресурсів порівняно із південними районами області.
Природні умови Поліської частини області не сприяли розбудові поселень,
архітектурних об’єктів (замків, палаців, сакральних та громадських споруд).
На противагу цьому в адміністративних районах, що розміщені у межах4
Волинської височини (Іваничівський, Луцький, Володимир-Волинський,
Горохівський, Ківерціський, Локачинський) завдяки сприятливим природнім
умовам: поширення балкового рельєфу, карсту, родючих ґрунтів населені
пункти розвивались щільніше, що призвело, до активної розбудови поселень,
архітектурних, сакральних споруд, палаців, замків та музеїв. У
адміністративних районах розміщених у межах Волинської височини
зафіксовано значно більше (319) суспільно-історичних та (154)
інфраструктурних об’єктів, що свідчить про тісний взаємозв’язок природних
й інших чинників у розподілі рекреаційних ресурсів.
У третьому розділі на основі оцінки рекреаційних ресурсів здійснено
рейтингове ресурсно-рекреаційне районування, паспортизацію
адміністративно-територіальних одиниць області та обґрунтовано шляхи
оптимізації рекреаційних ресурсів. На підставі ресурсно-рекреаційного
рейтингу адміністративно-територіальних одиниць області здійснено
рейтингове ресурсно-рекреаційне районування з виділенням наступних
ресурсно-рекреаційних районів області: 1) Західно-Поліський (середній
рейтинг), до складу якого входить Шацький, Любомльський, Володимир-
Волинський райони області (ядро Володимир-Волинський); 2) Центрально-
Ковельський (дуже низький рейтинг) охоплює Ратнівський,
Старовижівський, Камінь-Каширський, Турійський, Ковельський,
Рощиженський, Локачинський, Іваничівський, Горохівський райони (ядро
Ковель); 3) Південно-Східний (високий рейтинг) включає Любешівський,
Маневицький, Ківерцівський, Луцький райони (ядро Луцьк).
На основі дослідження сучасного стану туристично-рекреаційних
ресурсів області складено ресурсно-рекреаційні паспорти адміністративно-
територіальних одиниць за такою структурою: назва району; час утворення,
доменне ім’я; геопросторове положення (розташування, сусіди та кордони,
географічний центр); поверхня; домінуючий рослинний покрив; клімат;
забезпечення рекреаційно-туристськими ресурсами; унікальні ландшафти та
природні об’єкти; титульний (фоновий) тип архітектурно-історичних РТР,5
найвизначніші об’єкти; вид туризму; туристичний цикл; екологічний стан
території; перспективи розвитку туризму, створення нового тур продукту;
загальний бал ресурсно-рекреаційного рейтингу (сума балів). Отримана
інформація щодо ресурсно-рекреаційних паспортів може бути використана
туристичними організаціями та установами (департаментами) Волинської
державної адміністрації та міської ради в цілях активізації та промоції
туризму в області.
Проведене дослідження дає підстави розробити та запропонувати
наступні шляхи оптимізації РТР:
– у межах Західно-Поліського ресурсно-рекреаційного району
необхідно покращити оснащеність та сервіс вже існуючих закладів
тимчасового розміщення із урахуванням рекреаційної місткості території для
забезпечення потреби туристів у відпочинку. Крім того, район має одне із
найбільш вигідних географічних положень завдяки прикордонному
розташуванню поруч із Республікою Польща та Республікою Білорусь, що є
сприятливим чинником розвитку в’їзного туризму за рахунок залучення
іноземних туристів. Для оптимізації РТР необхідно розвивати види туризму,
які базуються на природних рекреаційних ресурсах завдяки наявності
сприятливого клімату, озер, річок, великої частки об’єктів ПЗФ (44,5% від
площі району). Необхідно розширювати екскурсійні програми з
пізнавальною та релігійною метою завдяки наявності давніх визначних
сакральних споруд.
– у межах Центрально-Ковельського ресурсно-рекреаційного району
необхідно створювати нові природоохоронні об’єкти та розширювати наявну
їх мережу, особливо у північних Поліських районах: Камінь-Каширському та
Старовижівському; активно розбудовувати туристичну інфраструктуру,
зокрема готелі, санаторії та інші заклади тимчасово розміщення. Крім того, у
межах району доцільно розвивати види туризму, які орієнтовані на природну
складову у зв’язку із наявністю поодиноких цінних архітектурних таісторичних пам’яток. У районі належить розбудовувати туристичну,
особливо сільську інфраструктуру.
– у Південно-Східному ресурсно-рекреаційному районі доцільно
організовувати подорожі із екскурсійною та пізнавальною метою у межах
Луцького та Ківерцівського районів області. У межах району знаходяться
унікальні архітектурно-історичні пам’ятки та проходять туристичні
маршрути. У регіоні варто розвивати подорожі із пізнавальною метою у
зв’язку із переважанням історико-культурних пам’яток над об’єктами ПЗФ.
Ключові слова: туризм, рекреація, рекреаційно-туристичні ресурси,
оцінка, оптимізація, ресурсно-рекреаційна паспортизація, рейтингове
ресурсно-рекреаційне районування.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.