|
| Написано: |
2017 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
31.05.2018 |
|
| Твір змінено: |
31.05.2018 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Кривенко А. О. Календарний пласт волинської демонології:
світоглядні та обрядові прояви. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.05 “Етнологія”. – Інститут
народознавства НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича
НАН України, Львів, 2017.
У дисертації на основі аналізу опублікованих джерел і матеріалів
польових досліджень здійснено історико-етнографічну реконструкцію тради-
ційних демонологічних уявлень, репрезентованих у календарних повір’ях,
звичаях і обрядах жителів етнографічної Волині, розкрито міфо-ритуальну
роль демонологічних мотивів у системі народного календаря та з’ясовано
ступінь їх світоглядних і обрядових проявів у різних циклах річного кола
народно-християнських свят.
Дисертація містить історіографічний аналіз фактографічної й теоре-
тичної вартості народознавчих публікацій, у яких спеціально чи контекстно
висвітлено календарно-обрядовий пласт волинської демонології; характе-
ристику джерельної бази роботи, яка охоплює опубліковані й архівні ет-
нографічні і фольклорні матеріали та власні польові записи; окреслення
методології праці, її структури та низки понять, які розкривають специфіку
тематики і ключові явища досліджуваної сфери етнокультури, а також спе-
ціальний тематичний розгляд міфо-ритуальних проявів у структурі кален-
дарних свят традиційних уявлень волинян про напівдемонічних істот, духів-
демонів, які уособлюють нечисту силу, та демонологічних персонажів маніс-
тичної генези.
У досліджені окреслено коло персонажів волинського календарного
демонарію та окремо розглянуто календарні повір’я про найпопулярніші
3
образи волинської демонології – відьму і чаклуна, русалку і мавку, покійни-
ка, домовика, чорта. Крізь призму календарно-обрядових явищ розкрито
традиційні уявлення і повір’я волинян про характерні іпостасі, риси, влас-
тивості демонічних істот, їх взаємини з людьми, активізацію та шкідливі дії
у певні періоди календаря. З’ясовано, що більшість з таких вірувань є міфо-
логічними універсаліями й залишками архаїчного світогляду: повір’я про
походження окремих істот із душ померлих людей; порубіжні з потойбіччям
локуси появи, сталого чи тимчасового перебування злих духів (ліс, водойма,
роздоріжжя, кладовище); різні (антропоморфні і зооморфні) іпостасі де-
монів, їх надприродні здатності, шкідливий вплив на різні сегменти біо- і
антропосфери тощо.
Виявлено демонологічно марковані дати й періоди, в які, згідно з наро-
дними повір’ями, демонічні істоти з’являються між людьми чи проявляють
особливу активність. Встановлено, що такі погляди пов’язані з архаїчними
міфологічними й маністичними уявленнями (про появу духів у час т. зв. ка-
лендарних переломів, у дні поминання померлих тощо) і насамперед мають
вияв в структурі різдвяно-новорічних, великодніх, зелених, купальських
свят. Найповніше у них розкрито образи відьми, чорта та русалки, менше –
вірування про мавку, домовиків, мерців. Повір’я про інших демонів (блуд,
лісовик, водяник, вихор, полуденник та ін.) представлені в календарній
традиції жителів Волині лише частково.
Крім елементів народного світогляду, у дисертації досліджено широке
коло ритуальних реалій, зокрема об’ємний комплекс календарно-обрядових
апотропеїчних заходів, спрямованих на захист від демонічних сил (охоронні
обряди, магічні практики з використанням оберегів, дотримання ритуальних
заборон і пересторог), а також календарні звичаї й обряди, у яких прояв-
ляється контамінація демонологічних, маністичних, охоронних і поми-
нальних мотивів (перестороги, заборони та обрядодії апотропеїчного, задо-
брювального, поминального характеру). На основі аналізу широких міжри-
4
туальних і позаобрядових паралелей розкрито семантику таких явищ, які
стосуються демонологічних персонажів маністичної генези (покійник, домо-
вик, русалка, мавка) й спрямовані як на охорону від демонів, так і на улас-
кавлення, пошанування душ померлих чи генетично пов’язаних із ними
істот, забезпечення їх позитивного впливу на сімейний добробут.
Досліджено часові й ареальні рамки побутування демонологічних віру-
вань і детермінованих ними календарних традицій волинян. Виявлено їх
загальноетнічні риси та локальні особливості, які проявляються в своєрідних
варіантах відомих на теренах всієї України календарних вірувань, звичаїв і
ритуалів, пов’язаних із демонологічними мотивами, оригінальних умотиву-
ваннях певних обрядових практик і ритуальних заборон, а також у побуту-
ванні низки самобутніх реалій (повір’я про купання відьом у водоймах на
Івана Купала, перебування русалок у домі впродовж Русального Тижня,
з’яву чортів на андріївських вечорницях, присутність домовиків на святко-
вих родинних урочистостях, оберігання лісовиками чарівного цвіту папороті,
охоронні обрядодії з осикою, освяченими вінками, купальським деревцем,
солом’яною лялькою-«чортом» тощо).
Поряд з реконструкцією давніх календарних вірувань і обрядів воли-
нян, досліджено стан збереження і побутування традиційних демонологічних
уявлень та пов’язаних з ними ритуальних явищ у сучасну пору. З’ясовано,
що досі в багатьох районах етнографічної Волині (передусім у її східній час-
тині) існують різні повір’я про чари відьом у час свят і можливість їх вияв-
лення на Великдень, Водохреще, про появу в Троїцький тиждень русалок,
святкування померлими Навського Великодня, звичаї “годувати” на свята
домовика, дотримуватися у певні календарні дні господарських заборон та
ін. Водночас через низку чинників (нівеляція устоїв традиційної культури,
ріст просвіти, церковні заборони, боротьба з релігійними та іншими “забо-
бонами” радянської влади) ряд традиційних демонологічних повір’їв про
чортів, потерчат, мавок, упирів, а також календарно-обрядових явищ (ма-
5
гічні практики виявлення відьом, звичаї стріляти з рушниць на Йордан,
здійснювати ритуальні обходи полів на свято Юрія, розвішувати на деревах
одяг для русалок у Троїцький тиждень та ін.) упродовж ХХ ст. поступово
віджили.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що уперше здійснено
спеціальне етнологічне дослідження народної демонології волинян; окремо
проаналізовано пласт демонологічно маркованих календарно-обрядових
явищ; у науковий обіг введено значний обсяг нового польового матеріалу,
зібраного в різних районах Волині, а також вартісні дані, наявні в неопуб-
лікованих архівах народознавців початку ХХ ст. У праці удосконалено мето-
дику емпіричного й аналітичного досліду міфологічного світогляду укра-
їнців і традиційної народної ритуалістики та методологічний інструментарій
аналізу типології, семантики, світоглядного підґрунтя, форм обрядового
прояву компонентів народної демонологічної традиції; поглиблено вивчення
в історичній діахронії та синхронії особливостей функціонування і міфо-ри-
туального прояву традиційних демонологічних вірувань волинян, підтверд-
жено висновки про самобутність і специфічні локальні риси народної демо-
нології та обрядових традицій жителів Волині, загальноетнічну спільність та
історичну тяглість українських вірувань і обрядів.
Фактаж, тези, висновки дисертації можуть бути використані для підго-
товки узагальнювальних праць про народну демонологію, світоглядні ві-
рування, календарну обрядовість волинян та українців загалом; розробки
окремих аспектів і проблем етнологічної науки (етнографічне районування,
картографування етнокультурних явищ та ін.); вивчення народознавчих і
краєзнавчих тем у середній школі та вищих навчальних закладах; популя-
ризації українських етнотрадицій у медійній сфері, художній літературі та
кінематографії.
Ключові слова: етнографічна Волинь, волиняни, народна демонологія,
календарні звичаї та обряди, світоглядні уявлення, демонологічні повір’я. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ ………………………………………………………………………….. 14
Розділ 1. Історіографія, джерела та методологія дослідження ………… 20
1.1. Історіографія дослідження ……………………………………………… 20
1.2. Джерельна база дисертації …………………………………….….……. 35
1.3. Методологія праці ……...……………………………………...…………. 40
Розділ 2. Календарний прояв народних уявлень про напівдемонічних
істот …………….……………………………………………………………... 47
2.1. Календарні повір’я про відьом і чаклунів ………………………..…….. 47
2.2. Традиційні способи виявлення відьом під час календарних свят……... 69
2.3. Календарні звичаї та обряди, пов’язані з охороною від
відьомських чарів …………………………………….....…………………….. 81
Розділ 3. Календарний контекст традиційних уявлень
про нечисту силу ……………………………………….……………………. 99
3.1. Календарні повір’я про чорта та інших злих духів …………….……… 99
3.2. Календарні звичаї та обряди, спрямовані на захист від
нечистої сили ………………………………………………………………… 117
Розділ 4. Календарні вірування, звичаї та обряди, пов’язані
з уявленнями про демонологічні персонажі маністичної генези ……... 134
4.1. Календарні повір’я, звичаї та обряди, пов’язані з уявленнями
про померлих …………….………………………………………………….... 134
4.2. Календарні повір’я про русалок і мавок. Охоронні й поминальні
мотиви русальних обрядів ………………………………………….……...... 155
4.3. Календарна канва демонологічних уявлень про домовика:
традиційні повір’я, ритуали задобрення та охорони ……………..……….. 186
Висновки …………………………………………………………………….. 203
Список використаних джерел …………………..………………………… 208
Додатки …………………………………………...………………………….. 250
|
|
|
