Оксана Крупина » Суспільствознавча проблематика у творчості Євгена Спекторського
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Суспільствознавча проблематика у творчості Євгена Спекторського

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 14.04.2024
Твір змінено: 14.04.2024
Завантажити: pdf див. (1.8 МБ)
Опис: Крупина О. Р. Суспільствознавча проблематика у творчості Євгена
Спекторського. ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 033 «Філософія».
Національний університет «Києво-Могилянська академія». – Національний
університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2023.
Дисертаційна робота є цілісним історико-філософським дослідженням
суспільствознавчого доробку Євгена Васильовича Спекторського
(03[15].10.1875‒03.03.1951) – видатного філософа, правознавця, вченогоенциклопедиста, громадського й освітянського діяча, чия академічна
діяльність у 1914‒1919 рр. стала невід’ємною часткою історії київського
Університету Св. Володимира. Професор і декан юридичного факультету
(1918), останній ректор університету (1918–1919), один з ініціаторів й
очільник київського Науково-філософського товариства (1914–1918), він
залишив значний доробок у царині філософії права, методології соціальних
наук, етики, філософії культури, а також помітний слід в історії академічної
філософії України.
Як з’ясовано в дисертації, чільне місце у працях Є. В. Спекторського
належить філософсько-суспільствознавчій проблематиці, яка досі залишалася
одним із найменш досліджених аспектів його багатогранної спадщини.
Поняття «суспільствознавство» проникає всю творчість мислителя та
охоплює не лише науку про суспільство в її сучасному розумінні, а й
комплекс тих теоретико-методологічних питань філософського й передусім
гносеологічного характеру, що визначали зміст актуальних знань про
суспільство кінця XIX – першої половини ХХ ст. Як доведено у роботі,
3
дослідження ключових суспільствознавчих проблем (онтологічних, етичних,
філософсько-правових, метафізичних та релігійних) пов’язує різнопланові
інтелектуальні пошуки Є. В. Спекторського в єдине ціле й увиразнює
еволюцію його філософських поглядів. Крім того, власне суспільствознавчі
студії мислителя, що засвідчують високий рівень обізнаності з історією й
актуальними тенденціями західноєвропейської філософії та науки, постають
його своєрідною «візитівкою» у західному академічному середовищі й
забезпечують цілком органічне долучення до кола провідних
суспільствознавців першої половини ХХ ст.
Фокусуючи увагу на суспільствознавчому компоненті творчої
спадщини Євгена Спекторського, дисертація має за мету історикофілософський аналіз його доробку в цій царині, визначення змісту та
специфіки розуміння суспільства і суспільних наук на всіх етапах його
творчої біографії.
Спираючись на комплексний методологічний підхід і потужний
джерельний фундамент у вигляді не лише друкованих праць, а й численних
рукописів, документів та матеріалів з архівів Києва, Любляни (Республіка
Словенія) та Праги (Чеська республіка), значну частину яких уведено до
наукового обігу вперше, авторка доводить, що теоретико-методологічні
рефлексії з питань суспільствознавства і представленого в ньому комплексу
суспільних наук становлять стрижень інтелектуальної діяльності
Є. В. Спекторського, а також простежує трансформацію його
суспільствознавчих поглядів протягом усієї інтелектуальної біографії. У
роботі визначено, зокрема, пріоритетну роль вивчення філософських
проблем об’єктивності знання, методології наук і дослідження соціального
життя у його етичному вимірі на ранньому етапі творчості мислителя,
пов’язаному з рецепцією марбурзького неокантіанства і позначеному
потужним антипозитивістським спрямуванням та спробами розбудови
раціональної етики як основи розумної організації суспільного життя.
Вперше доведено, що подальші суспільствознавчі студії Є. В. Спекторського
4
демонструють значну еволюцію його методологічних настанов та спробу
розробки власного вчення про суспільні науки на підставі генетичного
методу та історико-філософського дослідження соціальної науки XVII ст.
Реконструюючи запропоновану вченим класифікацію наук, ґрунтовану на
ідеалі раціональної науки і розумінні людини як моральної істоти, наділеної
свободою волі та розумом, авторка з’ясовує, що визначальною рисою
суспільних наук Є. В. Спекторський вважав їх моральний характер і
розкриває особливості його розуміння правознавства як «моральної
соціології» ‒ абстрактно-раціональної суспільної науки, що опікується як
ідеальними нормами належного, так і актуальними проблемами та викликами
суспільства. У роботі вперше доведено важливе місце та реконструйовано
зміст суспільствознавчих студій мислителя на завершальному етапі його
творчої еволюції, позначеному християнським світобаченням та розбудовою
християнської соціології й водночас збереженням відданості ідеалам
раціональності та науки.
Ключові слова: Є. В. Спекторський, історія філософії, академічна
філософія, методологія, суспільствознавство, суспільні науки, класифікація
наук, етика, неокантіанство, християнська соціологія.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.