Богдан Кравченко » Social mobilisation and national consciousness in 20th century Ukraine (англ.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Social mobilisation and national consciousness in 20th century Ukraine (англ.)
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
1982 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
06.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
06.09.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(9.5 МБ)
|
|
| Опис: |
У дисертації проаналізовано соціальні та політичні зміни в Україні у ХХ столітті та їхній вплив на розвиток національної свідомості українців. У дореволюційну добу українці мали слабке почуття національної ідентичності, оскільки у стратегічних секторах суспільства домінували неукраїнські меншини, а інфраструктура національного життя була погано розвинена. Революція 1917 року спричинила підйом українського національного руху, який, хоча і не зміг досягти незалежності, виявився достатньо сильним, щоб змусити більшовиків піти на значні поступки, такі як створення Української Радянської Соціалістичної Республіки та прийняття принципу політики українізації. Трансформація соціально-економічних відносин у ході революції сприяла входженню українців до соціально мобілізованих секторів суспільства, що, разом з розвитком інфраструктури національного життя, привело українців до порогу державності наприкінці 1920-х років. Під час першої п'ятирічки сталінська політика викликала значний спротив в Україні. Чистки, відмова від українізації, великий голод і нав'язування тоталітарного соціально-політичного порядку в 1930-х роках зруйнували значну частину тканини українського національного життя. Однак швидка урбанізація та індустріалізація призвели до того, що в Україні з'явилася більшість соціально мобілізованого населення. Крім того, той факт, що багато республіканських інституцій збереглися, принаймні за формою, сприяв відродженню української національної самосвідомості в період після Другої світової війни. Відставання України в економічному розвитку, масштабна російська імміграція та русифікація української системи освіти створили в республіці висококонкурентне середовище, яке послужило соціальним тлом для відродження українського націоналізму в післясталінську епоху. Хоча українська інтелігенція була найактивнішим виразником національних претензій, її часто підтримувало нове покоління українських політичних лідерів, які, будучи підготовленими до відповідальних посад, прагнули обійняти їх без надмірного втручання з центру. Реакцією російського керівництва на цей новий автономізм стало прискорення русифікації та централізованого контролю над республікою. Така політика скоріше породжувала нові національні конфлікти, ніж вирішувала старі. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Preface
Technical note
Table of Contents
List of Tables
Introduction
Chapter One: Ukrainian Society on the Eve of the
Revolution
Introduction
i. Territory and population
ii. The town
iii. The peasantry and the problem of
national infrastructures
iv. The dilemma of leadership
v. The working class
Conclusion
Notes
Chapter Two: Ukrainian Society in the 1920s
Introduction
i. Territory and population
ii. The town
iii. The village
iv. The working class
v. Education
vi. The press
vii. The party
viii. The bureaucracy
Conclusion
Notes
Chapter Three: Ukrainian Society in the 1930s
Introduction
i. Population
ii. Urbanization
iii. Class structure
iv. Education and the press
v. The party
Conclusion
Notes
Chapter Four: Ukrainian Society After the Second World War
Introduction
i. Population
ii. Urbanization
iii. Problems of national identity
iv. Class structure
y. Education and the press
vi. The party
vii. Dissidents: A summary profile
Conclusion
Notes
Conclusion
Bibliography
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
