За абеткою
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A B C D F G H I J K L M N O P R S T U W Z

Віктор Красилюк » Моделі розвитку деокупованих територіальних громад

[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Моделі розвитку деокупованих територіальних громад

Віктор Красилюк

Дисертація


Написано:	2026 року

Розділ:	Наукова

Твір додано:	10.02.2026

Твір змінено:	10.02.2026

Завантажити:	pdf ^див. (1.5 МБ)

Опис:	Красилюк В. Ф. Моделі розвитку деокупованих територіальних громад. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 «Політологія». – Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, 2026. Здійснено комплексне дослідження деокупованих територіальних громад України в контексті соціальнополітичних процесів постконфліктної трансформації та визначено ключові чинники їх розвитку. На цій основі розроблено авторську комплексну модель розвитку деокупованих територіальних громад, верифіковану для застосування в державній регіональній політиці відновлення та розвитку. Встановлено, що дослідження подібних політикоінституційних моделей є актуальним напрямом сучасних міждисциплінарних досліджень, який дає змогу розкрити складність і багатоаспектність процесів відновлення та розвитку місцевого самоврядування на деокупованих територіях. Поліваріантна методологія, використана в дисертації, забезпечила цілісний аналіз формування та функціонування моделей розвитку деокупованих територіальних громад. Відбір деокупованих територіальних громад для дослідження здійснено відповідно до критеріїв аналітичної репрезентативності та методологічної мінімальної достатності, з орієнтацією на виявлення типових стратегій та сценаріїв розвитку, а не унікальних випадків. Дані критерії дали змогу простежити траєкторії відновлення та розвитку відібраних деокупованих територіальних громад та створили аналітичні передумови для побудови комплексної моделі їх розвитку. Відповідно, при відборі свідомо не застосовувались принципи медійної впізнаваності, унікальності кейсів чи масштабності руйнувань. Вперше запропоновано авторську комплексну модель розвитку деокупованих територіальних громад. У центрі моделі – стійкий розвиток громади як поєднання безпеки, відновлення та довгострокового розвитку. 3 Модель об’єднує інституційноорганізаційний компонент, спрямований на подолання управлінської нестабільності та надмірної централізації; компонент управління в умовах воєнного стану, що забезпечує баланс між діяльністю військових адміністрацій і місцевим самоврядуванням; операційний компонент, який формує єдину логіку реалізації державної політики відновлення; цифровий компонент. У сукупності ці елементи дозволяють перейти від ситуативних рішень до системного й керованого відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад. Доведено, що реалізація запропонованої моделі дозволяє відновити інституційну спроможність деокупованих територіальних громад і забезпечити керованість процесів відновлення та розвитку. Це знижує рівень ситуативності управлінських рішень, інтегрує міжнародну підтримку в державну регіональну політику та створює передумови для сталого повоєнного розвитку деокупованих територій. Обґрунтовано, що запропонована модель не претендує на універсальність, а може функціонувати як адаптивна політикоінституційна рамка, яка здатна враховувати асиметрію безпекових, інституційних та ресурсних умов постконфліктного розвитку деокупованих територіальних громад. Проведений аналіз ризиків і викликів у стратегічних документах територіальних громад Київської, Сумської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей, свідчить про те, що проблеми відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад мають системний характер і зумовлені поєднанням безпекових, інституційних, управлінських та ресурсних чинників. На основі порівняльного аналізу обраних деокупованих територіальних громад встановлено, що зазначені стратегічні ризики не є універсальними та проявляються диференційовано залежно від безпекового контексту, управлінського статусу та типу громади. До ключових стратегічних ризиків відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад віднесено: безпековий ризик; інституційний ризик, пов’язаний із функціонуванням військових адміністрацій та концентрацією повноважень; ризик кадрового 4 виснаження і дефіциту управлінської спроможності; ризик асиметричного доступу до міжнародної допомоги; ризик просторової та соціальноекономічної деградації сільських і селищних громад; а також ризик відтворення ситуативних моделей управління, зумовлений відсутністю уніфікованих державних алгоритмів відновлення. Виявлено, що при відсутності повноцінних органів місцевого самоврядування саме активні органи самоорганізації населення виконують функцію інституційного компенсатора, забезпечуючи збереження комунікаційних каналів між населенням і владою, підтримку базових форм громадянської участі та часткове відновлення інституційної спроможності деокупованих територіальних громад. Доведено, що діяльність органів самоорганізації населення створює кадрову й організаційну основу для поетапного відновлення повноцінного місцевого самоврядування в постконфліктний період. Проаналізовано вплив інституційних реорганізацій центральних органів виконавчої влади на формування державної політики відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад. Зокрема, досліджено наслідки об’єднання, а згодом розподілу функцій Міністерства розвитку громад та територій України і Міністерства інфраструктури України, а також ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Встановлено, що зазначені інституційні трансформації спричинили виникнення системних прогалин у реалізації державної регіональної політики відновлення та розвитку. Удосконалено підходи до оцінювання інституційної спроможності деокупованих територіальних громад на основі емпіричного аналізу відібраних територіальних громад, які репрезентують різні умови розвитку, що дало змогу виявити асиметрії інституційної спроможності залежно від форми управління, рівня донорської присутності, безпекових викликів; уявлення про роль формальних і неформальних інститутів у процесах відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад, що дозволило 5 показати їх вплив на вибір управлінських рішень, ефективність державної регіональної політики та формування різних траєкторій розвитку громад; підходи до визначення інструментів ефективного відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад, зокрема обґрунтовано специфіку адаптації smartпідходів. На відміну від класичної моделі «smartcity», smartгромада» в межах дослідження розглядається як політикоуправлінський інструмент забезпечення відновлення інституційної спроможності в умовах безпекових ризиків і ресурсних обмежень; виявлено та емпірично обґрунтовано інституційні бар’єри, що стримують залучення міжнародної допомоги деокупованими територіальними громадами, зокрема дефіцит кадрового потенціалу, недостатній рівень проєктної культури, нерівний доступ до донорських ресурсів та відсутність стратегій зовнішньої співпраці. Порівняльний аналіз обраних деокупованих громад засвідчив стійку залежність від рівня донорської активності, від форми управління, типу громади та безпекового контексту: громади з відновленим місцевим самоврядуванням і стабілізованим безпековим середовищем (Ірпінська, Бучанська міські громади) характеризуються високим рівнем міжнародної підтримки, тоді як більшість громад із військовими адміністраціями, високими безпековими ризиками (Первомайська, Горохівська, Новорайська, Борівська, Петропавлівська громади) демонструють низьку донорську активність, що свідчить про наявність системних інституційних обмежень доступу до міжнародних ресурсів розвитку. Обґрунтовано підхід до моделювання розвитку деокупованих територіальних громад на основі виявлення типових, а не унікальних сценаріїв постконфліктної трансформації, що дало змогу розробити комплексну модель. Доведено, що застосування моделі як практичного інструменту стратегічного планування дозволяє громадам адаптувати дії до змінного безпекового середовища, коригувати пріоритети, оцінювати інституційну спроможність та інтегрувати донорські ресурси. Набуло подальшого розвитку застосування поліваріантної 6 методологічної основи в дослідженні деокупованих територіальних громад, що дало змогу перейти від фрагментарного аналізу окремих аспектів до цілісного дослідження формування та функціонування моделей розвитку деокупованих територіальних громад; теза про те, що поняття «інституційна спроможність деокупованих територіальних громад» слід розуміти як комплексну властивість територіальної громади забезпечувати стабільність управління, відновлення публічних послуг і довгостроковий розвиток у специфічних умовах постконфліктної трансформації; доцільність використання парадипломатії як ефективного інструменту інституційного відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад. Доведено, що парадипломатія територіальних громад забезпечує швидше подолання інституційних провалів порівняно з державними механізмами, а також виконує функцію поширення управлінських практик і формування міжнародної суб’єктності громад; висновок про відсутність єдиної державної моделі відновлення деокупованих територіальних громад, що підтверджується порівняльним аналізом стратегій розвитку деокупованих територіальних громад Київської, Херсонської, Харківської, Сумської та Миколаївської областей. Встановлено, що відсутність уніфікованих державних алгоритмів, критеріїв та індикаторів відновлення і розвитку зумовлює формування асиметричних моделей розвитку деокупованих територіальних громад. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі теоретичні положення, узагальнення та розроблена комплексна модель можуть бути використані в діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інституцій, відповідальних за політику відновлення й розвиток деокупованих територій. Запропоновані підходи та висновки становлять практичну цінність для центральних органів виконавчої влади, зокрема Міністерства розвитку громад та територій України, а також для профільних комітетів Верховної Ради України, що формують нормативноправову основу державної регіональної політики. Матеріали дослідження можуть бути використані для вдосконалення 7 державної регіональної політики, зокрема при розробці стратегічних документів щодо відновлення деокупованих територіальних громад, формуванні програм міжвідомчої координації та визначенні оптимальних управлінських рішень у сфері постконфліктного розвитку. Розроблена комплексна модель розвитку деокупованих територіальних громад може бути впроваджена в практичну діяльність органів місцевого самоврядування як інструмент структурного аналізу та прогнозування, а також у роботі міжмуніципальних партнерств, міжнародних організацій, що працюють з громадами після деокупації. Отримані результати можуть слугувати підґрунтям для формування локальних стратегій розвитку, планів відновлення, програм підвищення інституційної спроможності та механізмів громадської участі. Матеріали дисертації можуть бути корисними у підготовці аналітичних документів, експертних висновків і рекомендацій для органів влади різних рівнів, а також застосовуватися під час навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у межах програм підвищення кваліфікації, а також як основа для подальших наукових досліджень, розроблення навчальних курсів і методичних матеріалів з політології, публічної політики, місцевого самоврядування та регіонального розвитку. Ключові слова: регіон, моделювання, публічне управління, деокуповані територіальні громади, територіальні громади, місцеве самоврядування, органи місцевого самоврядування, smartгромада, регіональна політика, розвиток територій, децентралізація, інституційна спроможність, міжнародні організації, неурядові організації, повоєнне відновлення, громадянське суспільство, політичний процес, локальний рівень.

Зміст:	[натисніть, щоб розгорнути] 16 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ................................................... 18 ВСТУП ......................................................................................................... 19 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКОМЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ........................................................................ 33 1.1. Концептуальні основи дослідження деокупованих територіальних громад ..................................................................................................................... 33 1.2. Методологічні підходи до аналізу деокупованих територіальних громад ..................................................................................................................... 50 1.3. Інституційна спроможність локальної влади на деокупованих територіях ...................................................................................... 76 Висновки до розділу 1 ................................................................................ 95 РОЗДІЛ 2. ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ........................................................................ 98 2. 1. Стратегічні ризики відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад.......................................................................................... 98 2.2. Інструменти ефективного відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад........................................................................................ 121 Висновки до розділу 2 .............................................................................. 148 РОЗДІЛ 3. МОДЕЛІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ ............................................................................................................ 150 3.1. Напрями державної регіональної політики відновлення та розвитку деокупованих територіальних громад ............................................................... 150 3.2. Донорські стратегії та міжнародна підтримка деокупованих територіальних громад........................................................................................ 170 3.3. Комплексна модель розвитку деокупованих територіальних громад........................................................................................ 190 17 Висновки до розділу 3 ........................................................................... 198 ВИСНОВКИ ............................................................................................. 200 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................ 212

Відгуки читачів:

Поки не додано жодних відгуків до цього твору.

Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.

Про сайт | Правовласникам | Мапа сайту

Авторів: 31378 Творів: 92126