Михайло Красиков » Закарпатські наративи про зв’язки з Потойбічним (за експедиційними матеріалами)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Закарпатські наративи про зв’язки з Потойбічним (за експедиційними матеріалами)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
09.05.2025 |
|
| Твір змінено: |
09.05.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(389.9 КБ)
|
|
| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2020. – Вип. 2 (43).
Робота присвячена такій втаємниченій галузі української традиційної культури як народна танатологія, тобто уявленням про смерть і потойбічне існування душі, а також повʼязаними із ними поховально-поминальними звичаями. Автор, вводячи в науковий обіг новий фактаж, аналізує власні польові записи, зроблені в 2017 р. у Рахівському районі Закарпатської області. Він співставляє їх час від часу з текстами, зафіксованими в Карпатському регіоні і в інших місцевостях України, починаючи з ХІХ століття по сьогодні. Виділяються різні типи наративів про звʼязок із Потойбічним. Це розповіді про «візити з Того світу»: 1) матері до дитини, батька до доньки, дружини до чоловіка, де йдеться про допомогу, поради живим; 2) чоловіка до жінки з сексуальними намірами (як зʼясовується, нечистого в образі рідної людини), що призводить до погіршення здоровʼя удови і наближення смерті. Публікуються і аналізуються народні засоби позбутися «ходячого покійника». Зʼясовуються різні за характером наслідки порушення відомої заборони тужити за небіжчиком. Досліджується питання, яких треба дотримуватися пересторог під час перебування мерця у хаті та під час похорону, які треба виконати обовʼязкові поминальні дії, аби не ввижався мрець і його душа була задоволена. Зокрема рідкісним і архаїчним є записане автором пояснення, чому не можна говорити погано про мертвих. Розглядається і таке популярне у традиційній народній культурі Карпатського регіону явище як «непевне», яке частково інформанти повʼязують із «заложними покійниками», переважно душами людей, які вмерли наглою смертю. Зупиняється автор також на уявленнях закарпатців щодо «метампсихозу» – зокрема віруваннях у перевтілення душі померлої людини у кішку, яка може приблудитися до рідної домівки.
В результаті детального аналізу наративів автор доходить висновку, що танатологічна проблематика є розвиненою в народній культурі населення Рахівщини, актуальною і екзистенційно важливою для інформантів, цілком традиційною за своїм характером. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
