|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
06.08.2023 |
|
| Твір змінено: |
06.08.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Козігора М. А. Психологічні особливості прояву моральної травми під час
воєнного конфлікту. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань
05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 053 Психологія. –
Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2023.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню моральної травми у
військовослужбовців та цивільного населення під час воєнного конфлікту.
Запропоновано розуміння поняття моральної травми; емпірично досліджено
прояви моральної травми у різних категорій осіб; запропоновано
експериментальну програму психологічних інтервенцій та онлайн ресурсу
самодопомоги «Дорога до себе» для військових, їхніх сімей та цивільних
(студентів), а також спецкурс для майбутніх вчителів «Моральна травма:
діагностика та профілактика у майбутніх вчителів під час воєнного стану» для
зцілення моральної травми під час воєнного конфлікту.
Робота містить вступ, три розділи, список використаних джерел, висновки
і додатки. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження моральної
травми в психології» висвітлено результати теоретико-методологічного аналізу
поняття моральної травми у сучасній психології. Визначено, що в поняттях
моралі та моральності є відмінності: мораль – це поведінка людина, яка
диктується зовнішніми чинниками та суспільством, а моральність – це внутрішнє
бажання до дій відповідно до власної совісті та волі, що є важливим елементом
вивчення моральної травми. Основними поняттями, які є важливими в розумінні
моралі та моральності є: моральні норми, моральні переконання, моральні
принципи, моральні цінності.
З’ясовано, що моральна травма не класифікується як форма психічного
розладу, на противагу ПТСР, який занесений до DSM-5. Визначено, що не має
узгодженого визначення моральної травми, водночас більшість дослідників
описує її як синдром, що характеризується почуттям провини, нав’язливими
3
думками та самоосудом. З’ясовано, що моральна травма може виникнути як
наслідок власних дій або дій інших людей.
Досліджено, що в останні роки дедалі більше з’являється наукових праць
із дослідження моральної травми у цивільного населення, а саме серед
поліцейських, медичного персоналу, парамедиків, вчителів, журналістів,
біженців. Визначено, що моральну травму в медичного персоналу може
зумовлювати низка факторів: невчасно або неефективно надана допомога,
безрезультатне лікування, моральне переживання у випадках, коли потрібен
довготривалий догляд, вибір між життям і смертю користувача медичних послуг
та ін. У вчителів моральна травма може виникнути в разі власних дій або
бездіяльності інших, спостережень за стражданнями дітей, несправедливість в
професійній діяльності та ін. Ще однією вразливою категорією є біженці. Серед
подій, які можуть травмувати людину – залишення близької людини під час
втечі, спостереження за вбивствами чи катуваннями. В усіх категорії людей з
моральною травмою може виникати почуття провини, сорому, втрата довіри до
інших, фізіологічні порушення.
Здійснивши теоретичний аналіз та провівши узагальнення, пропонуємо
таке визначення, яке будемо використовувати в дисертації: «Моральна травма –
це емоційний дистрес, який виникає після певних дій чи бездіяльності у
потенційно морально травматичних ситуаціях внаслідок порушення внутрішніх
переконань та моральних цінностей особистості».
Для ґрунтовного дослідження ми здійснили порівняльний аналіз
релевантних до моральної травми понять, зокрема: тривалий травматичний
стрес, бойова психічна травма, мультитравма, повторювальна травма та ПТСР.
визначено, що усі розглянуті поняття мають як спільні, так і відмінні прояви.
Визначено, що вони усі зазначені види травмування впливають на
психоемоційний стан особистості та викликають такі почуття, як страх,
дезадаптацію, відчуття провини, негативні думки.
У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей проявів
моральної травми у військовослужбовців та цивільного населення» розроблено
4
методологію дослідження проявів моральної травми під час військового
конфлікту; здійснено адаптацію та стандартизацію шкали моральної травми
(Moral Injury Symptoms Scale-Military Version-Short Form, MISS-M-SF);
досліджено прояви моральної травми у військового та цивільного населення.
Основною теорією для дослідження моральної травми в контексті
прийняття рішень ми визначили теорію моральних суджень за L. Kohlberg,
оскільки вона 1) пояснює не тільки сутність моралі, моральної свідомості та
моральних суджень, які простежуються у вирішенні моральних дилем, а й
визначає динаміку моралі особистості як цілісний процес морального розвитку
та 2) в межах цього підходу встановлено зв’язок між когнітивним і моральним
розвитком; виділено рівні та етапи морального розвитку, визначено відмінності
між моральною свідомістю і моральною поведінкою. Розглянуто етичні дилеми
за W. Fleming як передумови морального дистресу, які виникають перед
військовим та цивільним населенням під час воєнного конфлікту.
У розділі висвітлено результати культурної адаптації та стандартизації
шкали моральної травми в якої висока внутрішня узгодженість (альфа Кронбаха
α=0,72, (95% CI 0,68–0,76). Тест-ретестова надійність з розривом 10 днів
становить 0,87 (95% CI 0,79–0,92). Для процедури перекладу ми використали
чотирьохетапну процедуру перекладу психодіагностичного інструментарію,
рекомендовану ВООЗ: прямий переклад; зворотній переклад; претестування та
когнітивне інтерв’ю; остаточна версія. Надійність шкали визначалася через
показники внутрішньої узгодженості за допомогою альфи Кронбаха для вибірки
(n=111), що становить 0, 70 та тест-ретестової надійності (n=32), що становить
r=0,67, p≤0,01. Проведена робота та отримані дані свідчать про те, що
українськомовну шкалу симптомів моральної травми MISS-M-SF можна
використовувати як для військовослужбовців, так і для цивільного населення.
Для дослідження проявів моральної травми у роботі ми використали ряд
додаткових психодіагностичних методик: опитувальник «Перелік симптомів
ПТСР», Анкета здоров’я пацієнта (для визначення ступеня депресії),
опитувальник генералізованої тривожності та шкалу психологічної
5
резильєнтності. Встановлено, що існують значущі відмінності між усіма
змінними PCL-5, PHQ-9, GAD-7 та MISS-M-SF у трьох групах досліджуваних
військових. За результатами діагностики спостерігаються нижчі показники
моральної травми та супутніх психічних проблем у військовослужбовців
Національної гвардії України, які беруть участь в охороні об’єктів критичної
інфраструктури порівняно із льотчиками тактичної авіації та військовими
окремої механізованої бригади. Найвищі показники моральної травми та
супутніх психічних проблем спостерігаються у військових окремої
механізованої бригади. Це, очевидно, зумовлено різною частотністю експозиції
до бойової травми у різних групах військових, зокрема сухопутних військ та
авіації.
Визначено, що у військового населення особливого прояву набувають такі
аспекти моральної травми, як: втрата довіри до людей, труднощі з прощенням
самого себе чи інших, релігійна боротьба та втрата релігійної віри. У цивільного
населення до проявів моральної травмі належать вираження таких особливостей
моральної травми, як втрата довіри до інших, труднощі з прощенням, релігійна
боротьба та втрата сенсу життя.
У третьому розділі «Програми психологічної допомоги військовому та
цивільному населенню з моральною травмою» представлено програму та
впровадження психологічних інтервенцій та онлайн ресурсу самодопомоги
«Дорога до себе» для зцілення моральної травми у ветеранів та їхніх сімей;
програму впровадження спецкурсу «Моральна травма: діагностика та
профілактика у майбутніх вчителів під час воєнного стану» для майбутніх
вчителів.
Експериментальна робота з моральною травмою внаслідок впливу
травмуючих ситуацій на особистість ветеранів здійснювалася у декілька етапів:
підготовчий етап; психологічна підтримка у вигляді групових занять; розробка
онлайн ресурсу для самодопомоги військовим та цивільним під час війни. Під
час групових інтервенцій учасники ділилися своїми життєвими ситуаціями,
розглядали їх з точки зору усвідомлення дій та визначали подальшу роботу над
6
самоцінністю та самокритикою. Заключним етапом нашої програми стала
розробка програми – онлайн ресурсу самодопомоги «Дорога до себе». Вона
ґрунтується на груповій роботі попереднього етапу та доказових техніках
когнітивно-поведінкової терапії. Проведена програма психологічних
інтервенцій та результати дослідження особливостей впровадження
експериментальної онлайн програми «Дорога до себе» свідчать про те, що вона
є ефективною для цивільного населення для зменшення проявів депресії в
умовах тривалого травматичного стресу під час війни, а також для наповнення
власного життя смислом, що є важливим чинником при роботі з моральною
травмою.
В організації та розробці спецкурсу для майбутніх вчителів ми
використали основні положення духовно-інтегрованої когнітивно-
процесуальної терапії, оскільки цей напрямок ґрунтується на загальному
розумінні травми, виправленні помилкових думок при травмі, зосереджуючись
на поступовому виявленні, обробці та когнітивній реструктуризації з
використанням духовних ресурсів (вірування, практики, цінності, мотивація).
В експериментальній групі найбільш вираженими твердженнями
виявились питання, які стосуються конкретних актів насильства (питання 2,
М=1,45±0,94), нездатності запобігти стражданням та травмам учнів (питання 9,
М=0,95±0,99) та морального конфлікту (питання 12, М=1,25±0,97). Після
завершення спецкурсу, зіставивши результати до та після, ми виявили, що
спостерігається покращення у всіх показниках. Найбільш значущі відмінності на
рівні значущості р=0,001 спостерігаються у відповідях на питання «Відчувати
провину за можливість повернутися у безпечне місце, коли учні цього зробити
не можуть», «Я бачив, як люди мстять/розплачуються за те, що сталося», «Я
зрозумів, що на мене більше не впливає насильство». Таким чином, можна
стверджувати, що спецкурс «Моральна травма: діагностика та профілактика у
майбутніх вчителів під час воєнного стану» є ефективним у підготовці майбутніх
вчителів до роботи з учнями, які під час воєнного конфлікту можуть отримати
моральну травму.
7
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше вивчено концептуальні межі поняття моральної травми окремо
для військового й цивільного населення під час повномасштабного вторгнення в
Україну, а також виділено контексти його застосування; обґрунтовано
відмінність моральної травми від ПТСР відповідно до когнітивних, емоційних та
поведінкових проявів; розглянуто етичні дилеми як передумову морального
дистресу, які виникають перед військовим та цивільним населенням під час
воєнного конфлікту в Україні; виділено особливості прояву моральної травми
окремо у вибірках цивільного й військового населення, а також коморбідності
моральної травми із супутніми психічними проблемами, зокрема ПТСР
тривожності та депресії; запропоновано програму психологічних інтервенцій для
зцілення моральної травми у військового й цивільного населення;
уточнено і розширено уявлення про сутність поняття моралі та
моральності; розширено уявлення про основні категорії моралі: моральні норми,
переконання, принципи та цінності; про специфіку проявів різних видів травми,
які є релевантними до моральної травми, зокрема тривалий травматичний стрес,
ПТСР, мультитравма, політравма;
подальшого розвитку набули ідеї моральної травми у контексті
прийняття рішень в етичних дилемах, специфічних для воєнного часу.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
тому, що його основні положення та висновки можуть використовуватися у
дослідницькій роботі моральної травми, що сприятиме вчасному виявленню та
наданні психологічної допомоги. Шкала моральної травми «Moral Injury
Symptoms Scale-Military Version-Short Form» – перший стандартизований
психодіагностичний інструментарій в Україні для вивчення проявів моральної
травми може широко застосовуватися в психодіагностиці моральної травми
серед військовослужбовців та цивільного населення. Онлайн-ресурс
самодопомоги «Дорога до себе», який є у відкритому доступі на платформі
Moodle, може використовуватись для роботи з власними емоціями, думками,
8
переживаннями. Онлайн формат ресурсу та відкритій доступу до нього дає змогу
стверджувати про сталість результатів дослідження. Спецкурс для майбутніх
вчителів може широко використовуватись закладами вищої освіти для
профілактики моральної травми та зцілення моральної травми у вчителів.
Отримані результати можуть використовуватись при викладанні
дисциплін «Психологія особистості», «Психодіагностика», «Клінічна
психологія», «Когнітивно-поведінкова терапія: теорія та практика».
Ключові слова: моральна травма, моральний дистрес,
військовослужбовці, цивільне населення, ПТСР, депресія, тривожність.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ………………………………………………………………………. 19
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОРАЛЬНОЇ
ТРАВМИ В ПСИХОЛОГІЇ ………………………………………………... 27
1.1. Теоретичний аналіз поняття моралі й моральності у
психологічній літературі …………………………………………... 27
1.2. Поняття моральної травми: концептуальні межі поняття ……….. 41
1.3. Моральна травма та інші види психологічних травм: зіставний
аналіз ………………………………………………………………... 59
Висновки до розділу 1 ……………………………………………... 77
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ПРОЯВІВ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
ТА ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ………………………………………. 79
2.1. Методологічне забезпечення дослідження моральної травми під
час воєнного конфлікту ……………………………………………. 79
2.2. Адаптація та стандартизація шкали моральної травми (Moral
Injury Symptoms Scale-Military Version-Short Form, MISS-M-SF).. 97
2.3. Прояви моральної травми у військовослужбовців та цивільного
населення …………………………………………………………… 107
Висновки до розділу 2 ……………………………………………... 121
РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
ВІЙСЬКОВОМУ ТА ЦИВІЛЬНОМУ НАСЕЛЕННЮ З
МОРАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ ……………………………………………... 123
3.1. Розробка й впровадження психологічних інтервенцій та онлайн
ресурсу самодопомоги «Дорога до себе» для зцілення моральної
травми у ветеранів та їхніх сімей ………………………………….. 123
18
3.2. Впровадження спецкурсу «Моральна травма: діагностика та
профілактика у майбутніх вчителів під час воєнного стану» для
майбутніх вчителів ………………………………………………… 141
Висновки до розділу 3 ……………………………………………... 157
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………… 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… 164
ДОДАТКИ …………………………………………………………………… 189
|
|
|
