|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
10.05.2025 |
|
| Твір змінено: |
10.05.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Козачук А.М. Ідіолект перекладу Роми Франко: семантичний та
стилеметричний аспекти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
за спеціальністю 10.02.16 "Перекладознавство". – Київський університет імені
Бориса Грінченка МОН України; Харківський національний університет імені
В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2018.
Дисертація присвячена вивченню ідіолекту перекладача на основі
мовностилістичних особливостей текстів на прикладі українсько-англійського
перекладу художньої прози.
Актуальність теми роботи зумовлена потребою у системних
дослідженнях перекладацького доробку канадійської перекладачки
українського походження Роми Франко; а також у підтримці міжкультурних
контактів між Україною та англомовними країнами.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше здійснено
узагальнений огляд усього перекладацького доробку Роми Франко; визначено
загальні риси ідіолекту Роми Франко; застосовано формалізований підхід до
стилеметричного дослідження текстів перекладів Роми Франко; обґрунтовано
використання термінів інтерглосальність та інтерглосема у перекладознавстві.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що проведене дослідження
може бути корисним для подальших розвідок, присвячених рецепції текстів
української національної літератури світовою спільнотою. Порівняння
ідіолектів українських письменників є внеском до компаративних студій,
розгляд трансформацій у перекладі за окремими параметрами – до теорії
художнього перекладу, порівняльної лексикології та порівняльної стилістики,
аналіз контенту глосаріїв – до лексикографії. Розроблена комплексна методика
стилеметричного вивчення ідіолекту перекладача збагачує корпус
міждисциплінарних досліджень і може бути взята за основу для опрацювання
ідіолектів інших перекладачів, використовуватися для перекладознавчої
3
атрибуції текстів і для оцінки якості художнього перекладу. Запроваджені й
обґрунтовані у роботі терміни "інтерглосальність" та "інтерглосема" є внеском
у вітчизняне термінознавство і покликані спростити ряд формулювань у
подальших філологічних розвідках.
Практичне значення дисертації полягає у тому, що теоретичні положення
і практичні результати дослідження можуть бути використані у процесі фахової
підготовки філологів, зокрема для викладання низки курсів, здійснення
керівництва написанням курсових та кваліфікаційних робіт студентами,
створення навчальних посібників та методичних рекомендацій для студентів
закладів вищої освіти та для працівників у галузі перекладу. Досвід
проведеного дослідження можливо використовувати для подальших наукових
розвідок студентів, магістрантів та аспірантів.
У першому розділі "Лінгвостилістичні трансформації у текстах Роми
Франко: теоретичні основи дослідження" розглянуто поняття стилю тексту та
ідіолекту з лінгвістичної точки зору у площині перекладознавства, англо-
канадистики та україністики, а також здійснюється загальний огляд
перекладацького доробку Роми Франко.
Стиль тексту характеризується специфічною системою слів, виразів,
мовних та позамовних засобів тощо, вибір яких мотивується наміром впливу на
адресата тексту. Кожному автору художнього тексту притаманний власний
ідіолект, який є спільною характеристикою стилів різних його текстів. У
перекладознавстві вважається, що найадекватніший переклад можна отримати
у тому випадку, коли перекладач обирає тексти авторів, ідіолект яких близький
до його власного, проявляючи власний ідіолект переважно на підсвідомому
рівні.
На межі ХІХ-ХХ століть (цим періодом датуються досліджувані
оригінальні тексти, які перекладала Рома Франко) відбувалася трансформація
стилів в українській та англо-канадській літературах.
В українській літературі відбувається перехід від народництва
(поєднувало в собі риси романтизму та реалізму) до модернізму. Типовими
4
народницькими текстами є твори Б. Грінченка, стиль текстів Олени Пчілки
модерновий з рисами дидактизму. Характерними рисами модернових ідіолектів
Г. Хоткевича, М. Коцюбинського, І. Франка та О. Кобилянської є спроби
розвитку лексичної системи української мови та зміни вектору цільової
аудиторії на високоосвічений соціальний клас.
В англо-канадській літературі цього періоду відбувався перехід від
романтизму до неоромантизму. Спільним в обох літературах цього періоду
можна вважати переорієнтування на більш високоосвіченого читача та
наявність національного підтексту у морально-етичній проблематиці.
Рома Франко, як українсько-англійська перекладачка, що працює у
Канаді, є представником англо-канадської літератури, здійснює популяризацію
української літератури у світі і встановлює певний зв’язок між українською та
іншими національними літературами, поширюючи свої переклади творів
багатьох українських письменників в англомовному світі.
Другий розділ "Особливості художнього перекладу: методологія
стилеметричного вивчення лексико-семантичних трансформацій" присвячений
методології дослідження та особливостям застосування методів та прийомів
дослідження у межах обраної теми.
Перебуваючи у межах традиції сучасного перекладознавства,
дослідження спирається на такі методи, як загальний, зіставний,
контекстуальний, лінгвокультурний, трансформаційний аналізи,
спостереження, основний випадковий відбір, синхронне зіставлення,
квантитативні методи для виконання стилеметричного дослідження з
елементами вибірки (зокрема опису різноманітних логічних зв’язків, операцій з
множинами, виведення формул та арифметичних обчислень).
Загальна вибірка складається з двох паралельних вибірок, зміст однієї з
яких залежить від змісту іншої. Кожна з вибірок поділяється на 9 підвибірок,
кожна з яких має пару в іншій вибірці. У результаті опрацювання елементів
кожної з паралельних вибірок було використано умовну величину "кількісного
значення одиниць ідіолекту" і з її допомогою з’ясовано умовний відносний
5
ступінь відхилення від авторського ідіолекту у тексті перекладу, виконаного
Ромою Франко.
Отриманий результат умовного відносного ступеню відхилення від
авторського ідіолекту вказує на ступінь близькості власного ідіолекту Роми
Франко до ідіолектів авторів, переклади творів яких нами досліджені (менше
значення змінної свідчить про більший ступінь близькості).
У третьому розділі "Стилетворчі компоненти семантичного аспекту
ідіолекту Роми Франко" виявлено особливості перекладу деяких типів
лексичних одиниць, які впливають на стилістичні трансформації у тексті. У
розділі також визначено ступінь відхилень від авторського ідіолекту при
перекладі на основі стилеметричного аналізу перекладу за різними
параметрами лексичного компоненту, що є складником семантичного аспекту
мовостилю тексту.
Семантичний аспект ідіолекту оцінювався за двома окремими
компонентами – лексичним (відтворення власних назв, форм звертання,
культурно-національних понять, історизмів та архаїзмів, інтертекстуальних
елементів, інтерглосем, фразеологічних виразів, діалектизмів, іншої
стилістично маркованої лексики (вигуків, емоційної, зниженої лексики тощо) та
лексикографічним.
Більшість власних назв транслітерується або транскрибується у тексті
перекладу. В деяких випадках спостерігаються втрати національного колориту
та додаткової конотації. Ступінь відхилення від авторського ідіолекту у цій
підвибірці – 3,2 %.
У відтворенні форм звертання використовується транслітерація,
дослівний та еквівалентний переклад з компенсацією виражальними засобами,
властивими мові перекладу. Відхилення від авторського ідіолекту при
перекладі звертань є найнижчим з усіх підвибірок і складає всього 2,7 %.
Культурно марковані лексеми перекладені способами транслітерації і
транскрипції, добором відповідника, залучення перекладацьких коментарів. З
огляду на об’єктивні причини відхилення від авторського ідіолекту по цій
6
підвибірці досить значне і становить 37,6 %.
Історично маркована лексика відтворюється переважно за допомогою
добору еквівалента без історичного забарвлення, еквівалента з відповідним
історичним забарвленням, а також засобами транслітерації з коментарем у
глосарії. Переважання першого способу зумовлює найбільший ступінь
відхилення від авторського ідіолекту – 47,1 %.
Менші перекладацькі втрати спостерігаються при збереженні
інтертекстуального ефекту завдяки використанню різних типів форматування
тексту, а також перекладацьким коментарям. Відхилення від авторського
ідіолекту при перекладі інтертексту – 19 %.
При відтворенні інтерглосем до уваги береться ступінь спорідненості
мови інтерглосеми та основної мови твору. Ступінь відхилення від авторського
ідіолекту при відтворенні інтерглосем становить 21,7 %.
Фразеологічні одиниці перекладаються способами добору еквівалентної
фразеологічної одиниці у мові перекладу, описового стилістично нейтрального
перекладу, а також проміжних варіантів, зумовлюючи відхилення від
авторського ідіолекту у підвибірці по фразеологізмах 41,7 %.
Діалектизми у текстах Роми Франко передаються переважно за
допомогою стилістично нейтральної літературної лексики, оскільки вони часто
не несуть стилістичного навантаження і є звичним способом висловлювання
автора.
Лексика, позначена нами як емоційна, викликає труднощі при перекладі
українських стилістично маркованих афіксів. У текстах перекладів широко
застосовується додавання лексики з відповідною семантикою, а також засоби
контексту. Ступінь відхилення від авторського ідіолекту тут визначений на
рівні 21,3 %.
Перекладачка також активно залучає коментарі, які у раніших виданнях
знаходяться безпосередньо у тексті, у пізніших – виносяться у глосарії і
становлять лексикографічний компонент досліджуваного аспекту ідіолекту.
Середнє значення умовного відносного ступеня відхилення від
7
авторського ідіолекту по всіх підвибірках становить 24,3 %.
У загальних висновках узагальнено результати проведеного дослідження
і окреслюється комплексний стиль текстів Роми Франко з екстраполяцією
характеристик на ідіолект її перекладу, як у міру простий, із залученням
багатого словникового складу мови, з широким використанням різноманітних
виражальних засобів; він містить певну кількість іншомовних та
інтертекстуальних елементів, характеризується різноманітністю хронотопів.
З огляду на основні риси стилю текстів перекладів Роми Франко
відзначено подібність їх рецепції до способу сприймання оригінальних текстів
сучасною україномовною аудиторією. Водночас, перекладачці не всюди
вдається уникнути демонстрації власного ідіолекту на користь відтворення
ідіолекту автора оригінального тексту, що не вважається ознакою низької
якості перекладу з точки зору сучасного перекладознавства, що утвердилася
після "культурного повороту".
Перспектива подальших досліджень полягає у дослідженнях
стилістичних трансформацій при перекладі інших прозових текстів, а також в
межах інших напрямків перекладу; у формалізації дослідження інших
стилеметричних величин; у подальшому дослідження перекладацького доробку
Роми Франко в різних аспектах та у комплексі.
Ключові слова: англо-канадська література, ідіолект, лексика,
переклад, проза, Рома Франко, стиль, українська література.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ............................................................................................................. 18
РОЗДІЛ 1. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ТЕКСТАХ РОМИ
ФРАНКО: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ................................. 30
1.1. Поняття ідіолекту автора та перекладача ............................................... 30
1.2. Відтворення компонентів мовостилю текстів у перекладах крізь призму
ідіолектів автора та перекладача .................................................................... 46
1.2.1. Труднощі у перекладі як причина розбіжностей між ідіолектами
автора і перекладача ........................................................................................ 46
1.2.2. Стилеметрична оцінка якості перекладу у дослідженнях ідіолекту
перекладача...................................................................................................... 54
1.3. Трансформація мовностилістичних засобів української та англо-канадської
прози межі ХІХ-ХХ століть у контексті модернізації світової літератури .. 68
1.3.1. Мовностилістичні засоби в українській прозі межі ХІХ-ХХ століть
крізь призму світового літературного процесу ............................................. 68
1.3.2. Вплив тенденцій світового літературного процесу на
мовностилістичні засоби творів англо-канадської літератури
межі ХІХ-ХХ століть ...................................................................................... 88
1.4. Перекладацька діяльність Роми Франко, пов’язана з популяризацією
української прози в англомовному світі ........................................................ 96
Висновки до розділу 1..................................................................................... 107
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ: МЕТОДОЛОГІЯ
СТИЛЕМЕТРИЧНОГО ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ
ТРАНСФОРМАЦІЙ ........................................................................................ 110
2.1. Система методів дослідження художнього перекладу ........................... 110
2.2. Визначення величин, застосовуваних до вимірювання ступеню лексико-
семантичних трансформацій авторського ідіолекту у перекладі ................. 117
Висновки до розділу 2..................................................................................... 125
РОЗДІЛ 3. СТИЛЕТВОРЧІ КОМПОНЕНТИ СЕМАНТИЧНОГО АСПЕКТУ
17
ІДІОЛЕКТУ РОМИ ФРАНКО ........................................................................ 128
3.1. Лексичний компонент мовостилю текстів перекладів ........................... 128
3.1.1. Відтворення власних назв та форм звертання .............................. 128
3.1.2. Підходи до відтворення культурно- та історично-маркованої
лексики ............................................................................................................. 144
3.1.3. Інтертекстуальність та інтерглосальність у текстах
Роми Франко .................................................................................................... 155
3.1.4. Способи передачі фразеологізмів та усталених виразів .............. 172
3.1.5. Переклад діалектизмів, вигуків та емоційної лексики................. 181
3.2. Лексикографічний компонент мовостилю текстів
Роми Франко .................................................................................................... 192
Висновки до розділу 3..................................................................................... 199
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ................................................................................. 204
СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................................ 211
СПИСОК ДОВІДКОВИХ ТА ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ .............. 244
СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 245
ДОДАТКИ ....................................................................................................... 252
|
|
|
