Вадим Коверзнев » Господарсько-правове забезпечення кооперації в Україні
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Господарсько-правове забезпечення кооперації в Україні

Дисертація
Написано: 2017 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 20.06.2025
Твір змінено: 20.06.2025
Завантажити: pdf див. (2.7 МБ)
Опис: Коверзнев В.О. Господарсько-правове забезпечення кооперації в Україні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – господарське право; господарське процесуальне право (081 – Право). – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Київ, 2017.


У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано розв’язання важливої наукової проблеми, яка полягає у розробці доктринальних положень і висновків щодо поглиблення правових засад кооперації, обґрунтуванні цілісної концепції становлення та розвитку кооперативного права як підгалузі господарського права України, удосконаленні правового регулювання діяльності кооперативних організацій.

Для розв’язання наукової проблеми через призму науки господарського права сформульовано основні теоретичні та практичні висновки.

Обґрунтовано, що формування та розвиток кооперативного права може бути охарактеризовано теоретичними висновками, у яких пропонується:
- визнати кооперативне право як підгалузь господарського права, зовнішньою формою виразу якого є кооперативне законодавство, та доводиться наявність функціональних міжгалузевих зв’язків з іншими галузями законодавства та права, які мають допоміжний (доповнювальний) характер, справляючи вплив на похідні відносини, що випливають із здійснення кооперативними організаціями господарської діяльності;
- встановити, що предмет кооперативного права складають: 1) відносини, пов’язані зі створенням кооперативної організації; 2) відносини членства в кооперативній організації та управління нею; 3) внутрішньо-кооперативні відносини власності; 4) відносини, пов’язані з відповідальністю членів кооперативної організації; 5) відносини, що виникають між кооперативними організаціями; 6) відносини, пов’язані з припиненням кооперативної організації;
- віднести національні судові рішення до допоміжних джерел кооперативного права, які покликані заповнювати прогалини кооперативного законодавства, усувати наявні в ньому суперечності, забезпечуючи гармонійний розвиток кооперативних відносин;
- виділити у структурі кооперативного права наступні інститути: 1) інститут кооперативних організацій; 2) інститут кооперативних об’єднань; 3) інститут членства в кооперативних організаціях; 4) інститут управління кооперативними організаціями; 5) інститут правового режиму майна кооперативних організацій; 6) інститут розподілу доходів кооперативних організацій; 7) інститут відповідальності членів кооперативних організації і самих цих організації; 8) інститут припинення діяльності кооперативних організацій;
- визнати моральність, справедливість і дієвість, а також узгодження приватних інтересів окремих членів кооперативних організацій з публічними інтересами територіальних громад філософсько-аксіологічним підґрунтям формування норм кооперативного права, яке базується на теорії позитивного права.

Розглянуто історію становлення кооперації в Україні та виявлено притаманні на кожному етапі особливості розвитку кооперативного законодавства.

Аргументовано, що на сучасному етапі розвитку правового регулювання кооперації нагальною є потреба у здійсненні систематизації кооперативного законодавства України з обґрунтуванням пропозиції про пріоритетність інкорпорації спеціальних законодавчих актів до ГК України шляхом виділення у межах глави 10 параграфу 1 «Кооперація».

Обґрунтовано низку положень, що визначають поняття, принципи, форми та функції кооперації, а саме:
- запропоновано розглядати кооперацію у (1) вузькому значенні – як систему кооперативних організацій, створених з метою задоволення соціальних, економічних і культурних потреб її членів, та (2) широкому значенні – як форму економічної співпраці господарських організацій, які не належать до кооперативних, з іншими учасниками відносин у сфері господарювання задля досягнення певної економічної мети;
- доведено, що кооперативні принципи – це комплекс спеціальних положень, які, ґрунтуючись на загальних принципах господарського права, визначають мету створення, основоположні засади здійснення кооперативними організаціями господарської діяльності, порядок організації внутрішньокооперативних відносин та органічне поєднання приватних інтересів членів кооперативних організацій з публічними інтересами територіальної громади;
- виділено організаційну форму кооперації як встановлений кооперативним законодавством і локальними правовими актами кооперативних організацій спосіб організації внутрішньокооперативних відносин (установчих, членських, управлінських та майнових), які в сукупності визначають мету і характер господарської діяльності кооперативної організації та її місце в ієрархічній системі кооперації;
- доведено, що саморегулівна функція кооперації та, відповідно кооперативних організацій, базується на поєднанні інтересів кооперативних організацій та їхніх членів з публічними інтересами держави та територіальної громади і проявляється в здатності кооперативних організацій усіх рівнів самостійно вирішувати основні завдання господарської діяльності в межах, встановлених законодавством.

Обґрунтовано низку положень, що визначають правовий режим майна кооперативних організацій та, в цілому, кооперативної власності, а саме:
- виявлено, що особливий правовий режим неподільного (резервного – для кредитних спідок) фонду полягає у встановленні законодавчими актами обмежень правомочності власника щодо використання майна неподільного фонду і прямого обов’язку забезпечити його повне збереження навіть у разі ліквідації кооперативної організації;
- запропоновано ввести у правовий обіг термін «право кооперативного управління» для характеристики правового режиму неподільного (резервного – для кредитних спілок) фонду, під яким слід розуміти право кооперативної організації на володіння та користування майном неподільного (резервного) фонду під час здійснення господарської діяльності в межах, визначених кооперативним законодавством України та статутом кооперативної організації;
- аргументовано науковий підхід про поширення на кооперативну власність правового режиму публічної власності, що зумовлено особливим правовим режимом майна неподільного (резервного) фонду кооперативної організації та специфікою здійснення управління таким майном;
- виходячи з теоретичного висновку про правову природу кооперативної власності як різновиду публічної та неможливість, у зв’язку з цим, поширення правової конструкції «державно-приватного партнерства» на відносини органів державної влади і місцевого самоврядування з кооперативними організаціями, сформульовано пропозицію про доцільність нормативного закріплення нової правової категорії – «державно-кооперативне партнерство».

Сформульовано теоретико-прикладні висновки, що висвітлюють окремі аспекти правового статусу кооперативних організацій, а саме:
- відзначено, що у світлі розроблених сучасною наукою критеріїв поділу права на публічне і приватне, запропоновано визнати правовий статус кооперативних організацій змішаним (гібридним);
- запропоновано уточнити порядок створення кооперативних організацій із нормативним закріпленням положення про те, що: 1) засновниками обслуговуючого кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, зареєстровані в Україні; 2) засновниками виробничого сільськогосподарського кооперативу можуть бути лише фізичні особи, незалежно від їхнього громадянства;
- запропоновано виключити нормативне положення щодо права правління кооперативу наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу, що сприятиме спрощенню системи виконавчих органів кооперативу та усуватиме конкуренцію між ними.

Аргументовано положення щодо принципів діяльності та ознак кооперативних організацій, а саме:
- запропоновано передбачити у вітчизняному законодавстві три додаткові принципи діяльності кооперативних організацій: 1) навчання, підвищення кваліфікації, інформація; 2) співпраця між кооперативами; 3) турбота про громаду;
- виділено ознаки кооперативних організацій, що забезпечують їх кооперативну ідентичність, а саме: 1) господарську; 2) соціальну; 3) корпоративну; 4) статутну; 5) членську; 6) майнову; 7) системну; 8) структурну.

Обґрунтовано низку положень, що підвищують ефективність взаємодії трудових колективів і членів кооперативних організацій з органами управління кооперативних організації та їх об’єднань, а саме:
- запропоновано передбачити правову норму про участь трудового колективу, що складається з найманих працівників, в обговоренні та прийнятті органами управління кооперативної організації рішень із соціально-економічних питань, що стосуються її діяльності;
- запропоновано нормативно закріпити положення про відповідальність членів кооперативу по зобов’язаннях кооперативу, що виникли до набуття ними членства;
- обґрунтовано пропозицію про виділення групи внутрішньокооперативних інформаційно-координаційних відносин, які виникають між членами кооперативу як суб’єктами організаційно-господарських повноважень і органами управління і органами контролю кооперативної організації та у межах яких реалізується дорадчо-інформативна і контрольно-розпорядчі функції;
- запропоновано нормативно закріпити положення про те, що кооперативні об’єднання як саморегулівні організації мають право: здійснювати методичне забезпечення діяльності своїх членів; забезпечувати професійну підготовку та перепідготовку фахівців, що працюють в кооперативних організаціях; розробляти і впроваджувати правила поведінки членів кооперативних організацій; здійснювати інші функції відповідно до їх статуту.

Обґрунтовано положення щодо вибору критерію розмежування господарської та адміністративної судових юрисдикцій при вирішенні спорів за участю кооперативних організацій та органів владних повноважень, яким запропоновано визнати предмет спору та зміст спірних правовідносин, а не суб’єктний склад учасників спірних правовідносин.

За результатами дослідження розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Господарського та Цивільного кодексів України, а також законів України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію» та «Про сільськогосподарську кооперацію».

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в роботі положення можуть бути використані при внесенні змін до діючих законодавчих актів з питань кооперації та підготовки нового уніфікованого закону, а також під час практичного їх застосування; при підготовці навчальних посібників, науково-практичних видань і методичних рекомендацій для науковців, юристів, працівників сфери кооперації, викладачів і студентів вищих юридичний навчальних закладів.

Положення дисертації використовуються у навчальному процесі у Чернігівському національному технологічному університеты, в якому дисертант викладає навчальний курс «Господарське право» (довідка від 29.08.2017 р. №101/10-1613).

Запропоновані наукові висновки щодо напрямів удосконалення кооперативного законодавства України прийняті Верховною Радою України до використання у законотворчій діяльності (довідка від 05.09.2017 р. №621).

Результати дисертаційного дослідження отримали практичне впровадження в діяльності Господарського суду Чернігівської області та Чернігівського окружного адміністративного суду при визначенні юрисдикції спорів за участю кооперативних організацій, з одного боку, і органів державної вади та органів місцевого самоврядування – з іншого (довідки від 28.08.2017 р. №01-08/1231/17 та від 28.08.2017 р. №03-07/12133/17).

Положення дисертації щодо окремих питань організації діяльності кооперативних організацій використано Чернігівською облспоживспілкою та Об’єднанням житлово-будівельних кооперативів міста Чернігова при розробці локальних актів внутрішньо-кооперативного управління (довідки від 04.09.2017 р. №01/65 та від 25.08.2017 р. №1-07/695).


Ключові слова: кооперативне право, кооперативна організація, кооперативні відносини, кооперативні принципи, кооперативні цінності, управління кооперативними організаціями, господарська правосуб’єктність кооперативних організацій, правовий режим майнових фондів.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.