|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
25.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
25.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(19.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Коваленко Ю.О. Історична топографія Глухова доби середньовіччя
та ранньомодерного часу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Національний університет
«Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. – Чернігів, 2021.
У дисертації проаналізовано наявну історіографію проблеми. Початок
вивчення історичної топографії Глухова припадає на першу половину ХІХ ст. Д
. Бантиш-Каменський, М. Маркевич, архієпископ Філарет (Гумілевський),
використовуючи літописні матеріали, залишили стислі компілятивні описи
Глухова ХІІ–ХІІІ ст. Певною мірою вони були доповнені істориками та
археологами Д. Самоквасовим, П. Голубовським, М. Василенком, В.
Кашкаровим, І. Абрамовим, П. Єременком. О. Лазаревський, спираючись на
архівні матеріали ХVIII ст., схарактеризував історичну топографію
ранньомодерного Глухова XVII–XVIII ст. За радянської доби дослідження
історичної топографії Глухова перебувало в колі наукових інтересів істориків,
археологів, архітекторів та краєзнавців В. Мальченка, Я. Морачевського, В.
Ткаченка, Я. Кривка, П. Жолтовського, С. Таранушенка, М. Цапенка, Г.
Логвина, О. Компан, В. Пуцка.
Новий етап в історіографії проблеми розпочався після унезалежнення
України у 1991 р. В. Вечерський, В. Ленченко, В. Пуцко, В. Бєлашов, О.
Сухобоков, В. Звагельський, В. Приймак, С. Юрченко, О. Мірошниченко, Ю.
Мицик, І. Тарасенко та інші фахівці на основі архівних джерел і матеріалів
археологічних досліджень продовжили вивчення історичної топографії
середньовічного та ранньомодерного Глухова .
У процесі підготовки дисертації було використано наративні (літописи),
описово-статистичні (статистичні звіти XVII–XVIII ст.), нормативно-правові
акти, передусім гетьманські універсали, синодики, діаріуші, мемуари,
щоденники, подорожні записки представників козацької старшини,
3
мандрівників, вітчизняних та іноземних урядовців, священнослужителів.
Графічні джерела представлені мапами, топографічними планами, малюнками
та гравюрами XVIІ–XVIII ст. Значно доповнюють джерельну базу
дослідження звіти про археологічні розвідки та розкопки, що проводилися у
Глухові та його окрузі з кінця ХІХ до початку ХХІ ст. Речові джерела
включають залишки укріплень Глухівської фортеці, пам’ятки архітектури та
містобудування, місця, пов’язані з визначними історичними подіями, окремі
археологічні артефакти (кераміка, вироби зі скла, залишки одягу, ювелірні
вироби, інші речі, пов’язані з життям міста упродовж його існування,
нумізматичні, сфрагістичні та ставрографічні матеріали), що зберігаються у
фондах та експонуються в археологічному музеї Національного заповідника
«Глухів».
Спираючись на результати археологічних досліджень, у роботі визначені
основні етапи та хронологічні межі заселення території Глухова та його округи
, починаючи з доби неоліту і завершуючи ранньомодерним періодом. З’ясовані
мікро-географічні та топографічні умови зародження та розвитку території
міста. На підставі результатів археологічних розкопок здійснена спроба
охарактеризувати планувальну структуру давньоруського Глухова ХІІ–ХІІІ ст.
та встановити розташування його складових частин: городища, укріпленого
посаду, передгороддя, оборонних укріплень пізньосередньовічної фортеці,
могильників, храмів, господарських та інших споруд, що відображають
особливості його соціально-економічного, політичного і соціокультурного
розвитку.
Територія Глухівщини була спустошена внаслідок татаро-монгольської
навали, що підтверджується даними літописів та результатами археологічних
досліджень. Про це свідчать сліди пожарищ і залишки монгольського та
давньоруського озброєння, виявлені на місцях старовинних поселень. Знахідки
золотоординських монет дали можливість висвітлити маловивчений період в
історії Глухова та його округи у другій половині XIV – на початку XV ст.
Нумізматичні матеріали є одним з найважливіших датуючих джерел, що
4
підтверджують подальший розвиток вцілілих селищ і городищ. Глухів – чи не
єдине з давньоруських міст, котрому вдалося натоді уникнути суцільної
руйнації Деякий час під владою завойовників існувало Глухівське князівство.
У 1352 р. страшна епідемія чуми знищила населення Глухова, однак місто
відродилося та продовжило існування в XV ст. Поза межами міста життя
відродилося наприкінці XIV ст., що вдалося встановити завдяки знахідкам
золотоординських монет. За їх допомогою було атрибутовано ряд селищ,
життя на яких тривало протягом XIV–XV ст.
Під час проведення дослідження було з’ясовано, що ранньомодерний
Глухів почав відроджуватися у XVII ст. Інтенсивні фортифікаційні роботи по
зведенню дерев’яно-земляних укріплень розпочалися після 1638 р., коли
новгород-сіверський староста О. Пясочинський викупив частину земель у
регіоні. Відтоді розвиток території міста набув більш інтенсивного характеру.
За допомогою описово-статистичних та картографічних джерел і
результатів археологічних досліджень встановлено межі Глухівської фортеці
XVII–XVIII ст., місцерозташування міських форштадтів та житової забудови.
На планах міста першої половини XVIII ст. можна помітити значну кількість
адміністративних будівель та будинків козацької старшини, які здебільшого
були розташовані у центральній частині. Також на них нанесені існуючі на той
час фортифікаційні споруди. Наявні креслення дають можливість встановити
основні етапи перепланування міста.
У роботі наведено докладний опис облоги Глухова польським військом
на чолі з Яном Казимиром у 1664 р., який дозволяє скласти уявлення про
топографію міських укріплень другої половини XVII ст.
У роботі розглянуто топографічні особливості гетьманських дворів І.
Скоропадського, Д. Апостола, К. Розумовського, подано описи споруд
житлового і господарського призначення на їх території. Значна увага
приділена сакральній топографії Глухова XVII– XVIII ст. та розташуванню
ранньомодерних міських некрополів. За допомогою актового матеріалу та
креслень архітекторів А. Квасова та І. Мергасова з’ясовано, яких перетворень
5
зазнав Глухів після подолання наслідки пожежі 1748 р.
Пожежа 1784 р. докорінно змінила архітектурне обличчя останньої
гетьманської столиці. Найбільш пізнім графічним джерелом, який відображає
стан міської топографії кінця XVIII ст., є план Глухова 1803 року. На ньому ще
присутня фортеця, але відсутні будинки Першої і Другої Малоросійських
колегій, не позначений палацовий комплекс П. Рум’янцева-Задунайського,
котрі були знищені у результаті пожежі 1784 р.
Розгляд різних аспектів історичної топографії середньовічного та
ранньомодерного Глухова засвідчив, що, починаючи з ХІІ ст., життя в його
історичних районах тривало. Незважаючи на усталену думку щодо повного
занепаду міста у XIV ст., проведений комплексний аналіз писемних та а
рхеологічних джерел дає підстави стверджувати про існування Глухова у цей
час як невеликого поселення, яке згодом розвинулось у потужний міський
центр.
Ключові слова: Глухів, історична топографія, ранньомодерний,
форштадт, сакральна топографія, курганний могильник, некрополь. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ ………………………………………………………………………2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………….. 15
ВСТУП ……………………………………………………………………………17
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА,
МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………… 22
1.1. Історіографія проблеми ……………………………………………… 22
1.2. Джерельна база дослідження ………………………………………... 26
1.3. Методологія та методи дисертаційного дослідження……………… 32
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИЧНА ТОПОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО
ГЛУХОВА (ХІІ – ХІІІ ст.) …………………………………………………….. 39
2.1. Основні етапи заселення території Глухова………………………... 39
2.2. Мікро-географічні та топографічні параметри міської території ….
44
2.3. Виникнення та розвиток давньоруського Глухова ………………… 47
2.4. Топографія стародавніх могильників Глухова та його округи …… 80
РОЗДІЛ 3. ІСТОРИЧНА ТОПОГРАФІЯ РАННЬОМОДЕРНОГО
ГЛУХОВА (XVII – XVIII ст.) …………………………………………………. 85
3.1. Історико-топографічна еволюція Глухова у ХVII – XVIII ст. ……. 85
3.2. Сакральна топографія ранньомодерного Глухова …………………132
3.3. Топографія міських ранньомодерних некрополів …………………157
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ………………..166
ДОДАТКИ ………………………………………………………………............197
|
|
|
