|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
04.10.2023 |
|
| Твір змінено: |
04.10.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.1 МБ)
|
|
| Опис: |
Ковальчук М.В. Принципи формування предмета політології в її історії. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань
05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 052 «Політологія». –
Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львівський
національний університет імені Івана Франка, Львів, 2023.
Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена необхідністю чіткого
визначення проблематичності концептуалізації предмета політології. Попри
методологічну фундаментальність проблеми предмета політології, ця тема
розглядалася лише в межах наукових статей. Тобто можна констатувати
відсутність ґрунтовних досліджень з означеною тематики. Це дає змогу
стверджувати про наявність так званих «білих плям» в українському науковому
дискурсі політології в межах цієї проблематики, що зумовлює актуальність
дослідження. Зокрема, недостатньо опрацьовано вплив соціокультурної
реальності на пояснення предмета політичної науки. Однією з основних причин
відсутності ґрунтовних досліджень цієї проблематики є її комплексність та
методологічна складність, оскільки політологія це наука, об’єктом дослідження
якої постає сфера життя суспільства, яка постійно змінюється й
трансформується, знаходиться в безпосередній взаємодії з науковим
середовищем та володіє потенціалом прямого впливу на нього. Внаслідок
наявності великої кількості методологічних традицій до концептуалізації
предмета політології, а також відсутності чіткої його дефініції, важливо
зосередитись не лише на предметі політології, а й на принципах, які лежать в
основі його формування. Такий підхід дає змогу використовувати динамічність
і постійні уточнення предметного поля політології не лише для з’ясування
проблематичності цієї теми, але й для з’ясування різних чинників його
формування.
У дисертаційній роботі досліджено специфіку предмета політології крізь
призму його мінливості та загальності, уточнено співвідношення понять
3
«об’єкт» та «предмет» дослідження політичної науки. З’ясовано: специфіку
впливу загальнонаукових принципів формування методологічного дискурсу
науки у сфері політології на окреслення її предмета; аспект часово-просторової
детермінованості знання про політику з точки зору його фізичного та
соціального проявів; ідеологічну складову формування політологічного
дискурсу крізь вплив політичної системи на формування предметного поля
політології; вияв соціальної раціональності як визначальної складової
концептуалізації предметного поля політичної науки. Продемонстровано дію
часово-просторової й ідеологічної детермінант, а також принципу соціальної
раціональності на формування політологічного дискурсу в Україні. Це
реалізовано виконанням головних завдань дисертаційної роботи: досліджено
стан опрацьованості проблематики предмета політології; визначено рівень
уніфікованості досліджень цієї теми; проаналізовано й систематизовано головні
парадигми визначення предмета політології згідно з типом їх методологічних
установок (включно з основними напрямками політологічних досліджень);
охарактеризовано головні проблеми чіткого визначення предмета політології
через його динамічну природу; обґрунтовано суть методологічної різниці між
предметом та об’єктом політології; окреслення межі предметного поля
політології й ситуації його зміни; виокремлено внутрішні та зовнішні
закономірності процесу концептуалізації предмета політології, характеристику
впливу міждисциплінарних принципів формування предметного поля науки на
методологічний дискурс політології; проаналізовано процес трансформації
українського політологічного дискурсу крізь призму зміни дії методологічних
принципів формування предмета політології.
З огляду на зазначене, об’єктом дослідження дисертаційної роботи є
політична наука як система знання про політику. Предметом дослідження є
саме предмет політології, методологічні принципи його формування та їх
концептуалізація в соціальному, історичному й науковому дискурсах.
Теоретико-методологічну основу дослідження становить комплексний
міждисциплінарний підхід із використанням пізнавального інструментарію та
4
дослідницьких стратегій, розроблених авторами, як-от: К.-О. Апель, Г. Башляр,
Т. Кун, Г. Патнем, К. Поппер, П. Фейєрабенд. Методологія роботи передбачає
звернення до теоретичних підходів щодо трактування й розмежування понять
«об’єкт» і «предмет» дослідження.
Для вирішення поставлених завдань у дисертаційній роботі використано
загальнонаукові принципи формування предметного поля науки із адаптацією
їх методологічних аспектів для застосування у межах політологічного
наукового дискурсу, а також низку дослідницьких методів, які пов’язані з
метою дослідження і дослідницькими завданнями, зокрема спеціальні методи
дослідження: структурно-функціональний (для вичленовування структурних
елементів політичної, наукової й соціальної систем і їх проявів у формуванні
меж предметного поля політології); історичний (для окреслення історичної
генези підходів до концептуалізації предмета політичної науки та його
історичного контексту). Безпосередньо в організації пізнавального процесу
використано загальнонаукові методи: дедукція, що дозволяє прослідкувати
логічно-наслідкові зв’язки формування методології політичної науки на основі
опрацювання загальнонаукових методологічних принципів; індукція, а саме у
процесі дослідження загальнонаукових установок; аналіз, що застосовувався в
опрацюванні літературної бази; синтез ‒ для поєднання основних результатів
дослідження у галузі точних й природничих наук із соціально-поведінковими
науками, політологією зокрема; порівняння ‒ у контексті співставлення
предметної проблематики в точних і соціально-поведінкових науках;
абстрагування, зокрема від комплексної природи дії принципів формування
предмета політології задля чіткої їхньої концептуалізації; метод аналогій, що
дозволяє провести чіткі паралелі між загальнонауковими процесами в дискурсі
точних наук і в політології.
Наукова новизна результатів проведеного дослідження зумовлена такими
положеннями, а саме вперше:
‒ виокремлено методологічні принципи формування предмета політології
на основі звернення до загальнонаукових закономірностей розвитку наукового
5
знання. До принципів формування предмета політології віднесено: 1). Часово-
просторовий принцип. Обґрунтовується фундаментальність категоріальної пари
«час‒простір» для побудови логічно-наслідкових зв’язків між явищами
фізичної та політичної реальностей. Демонструється взаємозв’язок між
формуванням предметного поля політології й типом концепції політичного
часу, що закладена в основу здійснення політичного процесу. Характеризується
означення політичного простору крізь призму конструювання конкретного типу
суспільства від закладеної в ці процеси концепції часу. Розглядається концепція
історизму як ілюстрація формування політичного дискурсу на основі лінійної
моделі соціального часу. 2). Ідеологічний принцип. Полягає в ідеологізації
наукового дискурсу політології, що спричиняється специфікою її об’єкта
дослідження. Окреслюється внутрішня ідеологізованість наукового дискурсу
(зумовлена загальнонауковими аспектами розвитку наукового знання) і
зовнішня (притаманна політичній науці через її тісну взаємодію з політичною
системою), унаслідок чого предметне поле політології може чітко
детермінуватись ідеологічними, а не науковими межами. 3). Принцип
соціальної прийнятності. Йдеться про тісний взаємовплив політологічного
наукового дискурсу й соціуму, що полягає у прямій детермінації предметного
поля політології запитами соціальної системи. У такий спосіб предмет
політології окреслюється межами актуалізованих суспільством проблем і явищ
з одного боку, а з іншого – домінуючим типом соціальної раціональності, яка
замикає теми політологічних досліджень своїми межами. Цей принцип полягає
в чіткій підпорядкованості та взаємній детермінованості наукового дискурсу й
суспільної системи, що характеризується необхідною відповідністю досліджень
політичної науки суспільним нормам, аксіологічним та етичним ідеалам
соціуму;
‒ запропоновано методологічний підхід до розуміння принципів
формування політологічного дискурсу та його предмета як постійної взаємодії
суспільства, ідеології, науки та політичної системи, що акумулюється у часово-
просторовій системі координат розвитку політичного процесу. Кожен принцип
6
формування предмета політології є багатокомпонентним і складним у своєму
функціонуванні, аніж напряму впливає на межі функціонування інших
принципів. Предмет політичної науки є результатом комплексного впливу, що
полягає у взаємодії всіх принципів. Політологічний дискурс набуває
характеристик відкритості чи закритості, що є сигналізатором його стану й
порушення рівноваги у структурі взаємовпливу методологічних принципів.
Чим більша перевага дії одного з принципів, тим більше концептуалізується
проблема закритості політологічного дискурсу й віддаленість предметного поля
політології від реальних потреб суспільства й політичної системи;
‒ здійснено детальний огляд історії еволюції предметної області
політології в Україні крізь призму дії принципів на її формування.
Характеризується дія принципів формування предмета політології в межах
політологічного дискурсу України, що простежується у трансформації
ідеологічного впливу крізь політичні зміни в Україні, унаслідок чого крізь
здійснення процесів демократизації й вестернізації в політичній сфері відбулася
демократизація й вестернізація політичної науки. Трансформація
політологічного дискурсу в межах України супроводжувалася прямою зміною
детермінант формування наукового дискурсу крізь призму часово-
просторового, ідеологічного і принципу соціальної прийнятності. У контексті
зміни політичного дискурсу України ілюструється взаємопов’язаність усіх
політичних і соціальних процесів, що напряму кристалізується у принципах
формування наукового дискурсу, зокрема політологічного, і його предмета.
Уточнено:
‒ розуміння принципу наукового плюралізму. Обґрунтовано його
необхідність та особливість у межах методології політичної науки.
Охарактеризовано ситуацію відкритості наукового дискурсу через здійснення
принципу плюралізму як основну умову здійснення суспільствознавчого
наукового дискурсу. Принцип плюралізму в науці розглядається основним
конструктивним началом, що забезпечує постійний приріст наукового знання.
7
У межах політології цей принцип трансформується в основну характеристику її
раціональності через міждисциплінарність політичної науки;
‒ розуміння предмета політології крізь призму його методологічних
особливостей. Переосмислюється методологічна складність у визначенні
предмета політичної науки, що пояснюється його динамічністю та
непостійністю як з точки зору соціально-історичних детермінант, так і згідно
конкретного типу обраної дослідником методології. Поняття «предмет»
політології необхідно трансформується й уточнюється відповідно до
соціальних та політичних метаморфоз у суспільстві, що відображає його
соціальну природу, унаслідок чого розширюються межі предметного поля
політичної науки, що можна охарактеризувати як сталий процес. Предмет
політології трактується як комплексний конструкт, що містить різноманітні
аспекти проявів політичної реальності;
‒ аналіз процесу деідеологізації політичної науки в Україні. Із розпадом
СРСР і здобуттям Україною незалежності відбувся перехід від закритого до
відкритого типу наукового дискурсу, унаслідок чого в межах
суспільствознавчого знання відбулися процеси виходу з-під ідеологічного. Це
призвело до заміни марксистської парадигми наукотворення на позитивістську.
Політична наука України в процесі свого існування підпадала під різноманітні
впливи методологічних традицій і принципів, а зміна парадигми
суспільствознавства відбулася внаслідок політичних метаморфоз. Тож історія
політології в Україні володіє потенціалом бути ілюстративною базою для
пояснення дії принципів формування предметного поля політології.
Набули подальшого розгляду:
‒ методологічні принципи розвитку наукового дискурсу, зокрема такі, як
історизм, соціальна прийнятність та ідеологічний принцип. Політична наука у
процесі свого розвитку від зародження до повної інституціоналізації пройшла
низку методологічних метаморфоз, що відображалося на предметі, засобах і
методології досліджень, унаслідок чого її становлення проходило етапи, які
властиві усім системам наукового знання. Отже, розроблені принципи розвитку
8
наукових теорій і формування їх предметів можуть бути адаптовані до
застосування в методології політичної науки, що простежується через
міждисциплінарність політичної науки, а також її всезростаюче наближення до
чіткості точних наук;
‒ дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх відносно науки факторів на
розвиток наукового знання, а саме ідеології та соціальної системи. Із точки зору
методологічного дискурсу наука підпадає під вплив суспільних факторів,
оскільки науковий дискурс розгортається в межах соціальної прийнятності. Це
є зовнішніми його детермінантами, яким притаманна політична
ідеологізованість, що проникає в науковий дискурс під час здійснення
горизонтальних комунікативних процесів у його структурі. Із іншого боку,
науковий дискурс необхідно підпадає під вплив внутрішніх процесів наукового
співтовариства з точки зору його ідеологізованості, а саме у контексті «віри» в
усталені методологічні принципи. У межах політології ці принципи набувають
нових проявів крізь призму більшої безпосередності зв’язку між предметом
дослідження та самим дослідником;
‒ розмежування понять «предмет» і «об’єкт» політології. У методології
політичної науки існує можливість її визначення через поняття об’єкта,
унаслідок чого дослідники схильні визначати політологію у вузькому й
широкому значеннях. Вузьке значення характерне для визначень політичної
науки крізь призму її предмета, а широке – об’єкта. Така ситуація в
політологічному дискурсі створює додаткову проблематичність у визначенні
предмета політології. Тож уточнення чіткого розмежування понять «об’єкт» і
«предмет» політології дозволяє уникнути логічної помилки «підміни понять» у
процесі концептуалізації предметного поля цієї науки, бо «предмет» науки є
основним поняттям для визначення та інституціоналізації наукової системи як
незалежної. І саме це поняття повинно слугувати основною підставою для
визначення політичної науки.
Теоретичне й практичне значення одержаних результатів полягає у тому,
що ключові результати дослідження є уточнюючими удосконаленнями
9
понятійно-категоріального апарату політичної науки. В межах методології
політології результати дослідження можна застосовувати як схематичне
зображення конструювання політологічного дискурсу. Виокремлюючи
елементи прояву дії принципів формування предмета політології – передбачати
структурні зміни його поля. У процесі здійснення наукового політологічного
дискурсу можна виокремлювати переважаючу дію одного з методологічних
принципів, характеризуючи стан політичної системи і рівень її впливу на
наукове середовище в галузі політології.
Результати дослідження ілюструють проблематичність й комплексність у
процесі концептуалізації предмета політології, що нівелює можливість його
чіткої дефініції. Внаслідок чого пропонується альтернативний розгляд питання
формування предмета політології крізь призму дії методологічних принципів,
закладених в алгоритмі його конструювання, і які є детермінантами рамок
предметного поля політології.
Ключові слова: політологія, історія політичної науки, методологія політології,
критична теорія, соціальна раціональність, принцип, цінності, об’єкт і предмет
дослідження, демократія, політичні інститути, теорія політики, теорія
політичних систем і їх елементів, теорія міжнародних відносин, політична
ідеологія.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Зміст
ВСТУП ....................................................................................................................... 22
РОЗДІЛ 1. СТАН ОПРАЦЬОВАНОСТІ ТА ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО
ТРАКТУВАННЯ ПРЕДМЕТА ПОЛІТОЛОГІЇ В ЇЇ ІСТОРІЇ:
ДОНАУКОВИЙ ТА НАУКОВИЙ ЕТАПИ ........................................................ 33
Висновки до розділу 1 ............................................................................................. 71
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ПРЕДМЕТА ПОЛІТОЛОГІЇ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОНАУКОВОГО ДИСКУРСУ ............................................................ 74
2.1. Рецепція поняття «предмет дослідження» крізь призму фундаментальності
його значення для наукової системи знання .......................................................... 74
2.2. Поняття предмета як одне з основних проблемних полів методологічного
дискурсу політології: складність визначення й чіткої концептуалізації ............. 94
Висновки до розділу 2 ........................................................................................... 114
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ Й СОЦІАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ
КОНСТРУЮВАННЯ ПРЕДМЕТНОГО ПОЛЯ ПОЛІТОЛОГІЇ ................ 116
3.1. Часово-просторовий принцип методологічного конструювання
предметного поля політології та специфіка його концептуалізації з позиції
історизму .................................................................................................................. 116
3.2. Ідеологічна детермінанта встановлення меж предмета політології ........... 136
3.3. Соціальна детермінанта встановлення меж предметного поля
політологічних досліджень .................................................................................... 149
Висновки до розділу 3 ........................................................................................... 165
РОЗДІЛ 4. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИЯВУ
ПРИНЦИПІВ КОНСТРУЮВАННЯ ПРЕДМЕТНОГО ПОЛЯ
ПОЛІТОЛОГІЇ В МЕЖАХ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТОЛОГІЧНОГО
ДИСКУРСУ ............................................................................................................ 167
4.1. Контекстуальні особливості історії становлення політології в Україні крізь
призму дії ідеологічного принципу на суспільствознавчий науковий дискурс
СРСР ......................................................................................................................... 167
4.2. Концептуалізація дії методологічного принципу соціальної прийнятності й
часово-просторової детермінанти конструювання предметного поля політології
в умовах українського політологічного дискурсу ............................................... 182
Висновки до розділу 4 ........................................................................................... 196
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 199
21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 205
ДОДАТОК А ........................................................................................................... 220
|
|
|
