Анастасія Ковач-Петрушенко » Філософсько-естетична своєрідність італійського постмодернізму
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Філософсько-естетична своєрідність італійського постмодернізму

Дисертація
Написано: 2024 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 14.03.2025
Твір змінено: 14.03.2025
Завантажити: pdf див. (1.1 МБ)
Опис: Ковач-Петрушенко А. О. Філософсько-естетична своєрідність італійського постмодернізму. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
за спеціальністю 09.00.05 – Історія філософії. – Львівський національний
університет імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. – Львів,
2024.
У дисертації здійснено комплексний аналіз філософсько-естетичної
своєрідності італійського постмодернізму. Прослідковано та аргументовано
визначені його оригінальні характеристики та ідеї на тлі культурно-регіональних
проявів та особливостей філософського постмодернізму як явища сучасного
суспільного життя.
Запроваджено у вітчизняний науковий обіг нові оригінальні джерела
італійського постмодернізму та подана їх авторська інтерпретація.
Проаналізовано та піддано інтерпретаціям у тексті дисертації праці найбільш
авторитетних представників філософії італійського постмодернізму:
Дж. Ваттімо, П. А. Роватті, К. Віано, У. Еко, М. Перніола, М. Ферраріс,
Л. Парейзон, Р. Чезаре. Проаналізовано та прослідковано ідейний взаємозв’язок
між різними проявами культури постмодерну на матеріалі праць філософів та
літераторів італійського постмодернізму: У. Еко «Записи на полях «Імені
троянди»», «Ім’я троянди», «Про літературу: Ессе», Л. Малерба «Грецький
вогонь», Р. Чезаре «Розповідаючи про постмодерн», Е. Маджіо, К. Сині, Дж.
Чірільяно, А. Азор-Роза «Культура та суспільство кінця XX століття: антологія
італійської літератури» [105], Л. Малерба «Грецький вогонь», А. Кортелесса
«Розповідачі нульових років» [136, с. 51-79.], Дж. Ломбардо «Італо Кальвіно.
Автобіографічна стратегія Кальвіно. Літературні гіпотези» [201], В. Пакка
«Смерть Паломаря», Дж. Бенвенутті [113], Р. Чезерані «Література епохи
глобальності» [113], Дж. Ферроні «Історичний профіль італійської літератури»
[164], Л. Гасперіні та С. Сандреллі «Кальвіно та Сонячна система» [169].


3





Розглянуто явище філософського постмодернізму через його культурні та
регіональні особливості і прояви, що дозволило представити його не тільки
узагальнено, через його родові та універсальні риси, але також виокремлено, в
індивідуальних проявах, що залежать від регіональних культурних і соціальних
обставин і традицій. У цьому контексті виокремлено різновекторні ідейні течії
епохи постмодерну, що прослідковуються в період з кінця 70-х ХХ ст. до початку
2000-х років.
Досліджено процес появи, формування та утвердження філософського
постмодернізму в культурі Італії, його ідейні корені, прояви постмодернізму в
літературі, кіно, мистецтві. Визначено та окреслено новації, що були внесені у
загальні ідеї, переконання та позиції філософського постмодернізму
представниками італійського постмодернізму.
Виявлено та проаналізовано течії та модифікації явища філософського та
мистецького постмодернізму в Італії та звернено увагу на недостатню
присутність явища італійського постмодернізму у вітчизняному науковому
просторі попри те, що існує певна схожість між Україною та Італією у соціально-
культурних процесах в епоху постмодерну. Опрацьовано, проаналізовано та
введено у науковий обіг такі, як оригінальні, так і дослідницькі, джерела
італійського постмодернізму, що по сьогодні відсутні у полі зору дослідників
постмодернізму як явища сучасної культури в України. Така інформація, подана
в дисертації, може бути підґрунтям для подальших докладних порівняльних
досліджень українського та італійського постмодернізму та визначення нових
аспектів впливу європейського постмодернізму на український.
Проаналізовано наявні в ідейному змісті італійських джерел тенденцію до
констатації іманентного завершення епохи постмодернізму та подані думки і
проекти щодо можливих проявів наступного етапу культурно-історичного
розвитку – епохи постпостмодерну.
Доповнено тезаурус української наукової термінології перекладами низки
понять італійського постмодернізму, що наявні у першоджерелах.
Аргументована необхідність глибшого наукового дослідження в України


4





особливостей історичного розвитку постмодернізму з урахуванням культурно-
регіональних особливостей розвитку даного явища на матеріалі історії
італійського постмодернізму. Також зазначено прямий взаємозв’язок
італійського постмодернізму із сучасним станом справ в Україні та можливим
розвитком філософії після завершення війни.
Явище постмодернізму є одним із своєрідних та впливових явищ
сучасності. Попри те, що це явище існує, аналізується та усвідомлюється ще з
70-х років минулого століття, думки про нього та його оцінки є дуже різними та
суперечливими, а саме явище постмодернізму постає різновекторним та
плюралістичним. У дисертаційному досліджені аргументовано необхідність
застосовувати при вивченні постмодернізму не лише відомі та визнані методи
пізнання загалом та методи соціально-гуманітарних наук зокрема, а й деякі
специфічні методи, такі, що відповідають сутності сучасних інформаційних
процесів, вимогам постнекласичної науки та трансдисциплінарних досліджень;
йдеться про методи дискурс-аналізу та кроскультурного аналізу.
Розглянуто та досліджено постмодернізм не лише як певне цілісне явище
історичного розвитку людства, а в його історико-філософських аспектах
різноманітних та особливих проявах. Про виправданість такого підходу свідчать
реальні, зафіксовані дослідниками відмінності між американським та
європейським постмодернізмом, а також і визнаний факт зв'язків ідей та
переконань постмодернізму із різними культурними традиціями та філософсько-
світоглядними концепціями. У дисертації основна увага в такому контексті
зосереджена на аналізі особливостей італійського постмодернізму.
На основі компаративного аналізу виявлені та окреслені суттєві риси та
особливостей італійського постмодернізму на тлі загальних парадигмальних рис
постмодернізму як явища сучасної культури і суспільного життя. Докладно
розглядаються ідеї основних, найбільш авторитетних теоретиків та дослідників
постмодернізму та фіксуються його основоположення, що проявились у сфері
філософії, мистецтва, публіцистики з огляду на те, що постмодернізм
принципово намагається розмивати кордони між наукою, філософією,


5





мистецтвом та публіцистикою. У філософському контексті у постмодернізмі
робиться наголос на втраті уявлень про єдину реальність, цінність істини,
натомість пропагується визнання текстуальної реальності першою реальністю
людині, а внаслідок втрати автора це веде до анонімізації процесів життя, до
панування знаків та симулякрів, до визнання хаосу чи не найпершою дієвою
сутністю світу. У художньо-естетичному плані пропагуються панічні настрої,
анархія, визнання основою всього – хаос, а мистецтво подається як процес, в
якому текст існує у формі гри, карнавальної буфонади та ін.
Проаналізовано соціальні та культурні умови появи постмодернізму на
теренах Італії, окреслені ідейні попередники даного явища. Виявлена залежність
утвердження ідей постмодернізму на італійському культурному ґрунті, по-
перше, від впливів на цей процес мистецтва, в першу чергу літератури та
кінематографа, а, по-друге, від ідей таких течій, як неореалізм, авангард та
неоавангард. Пізніше до цих впливів додались відчутні наголоси на ролі засобів
масової інформації та інформаційних технологій в суспільному житті та
інтелектуальній людській діяльності. Виокремлено таку особливість
філософського постмодернізму в Італії як відчутний наголос на новій мові,
мовних експериментах, на доволі прямому пов’язуванні мовних новацій із
станом та явищами суспільного життя та культури.
Виокремлено та піддано аналізу найбільш оригінальні особливості
італійського постмодернізму, а саме – поширення в ньому концепцій «Слабкого
мислення», «Послабленого раціоналізму», «Послабленого мистецтва»;
дисертанткою запропонована ідея розрізняння «двох постмодернів» в італійській
культурі: такого, що розриває із минулим, та такого, що модифікує, оновлює
минуле. Італійський постмодернізм проявився як поєднання філософсько-
світоглядних, ідеологічних прагнень та концептів із практикою художньо-
мистецької діяльності. Такого роду творчість, на думку дисертантки, не лише
ілюструє певні риси італійського постмодернізму, а й творчо доповнює та
розширює їх. Італійський постмодернізм – це переважно філософсько-мистецьке
(перш за все – філософсько-літературне) явище.


6





Проаналізовано і підкреслено поєднання таких провідних мотивів в
італійській літературі постмодерну: нашарування сенсів, суміш жанрів, що
покликані підвести читача до уявлення про те, що не існує і не може існувати
якоїсь єдиної справжньої реальності; поєднання герменевтичних практик та
зацікавлень із семіотикою, в результаті якого оцінка знаків та їх значень у
процесі розгортання текстів почергово постає то позитивною, то негативною;
активна реалізація в самих творах ідеї «смерті автора» у такий спосіб, що текст
твору може приписуватись різним авторам, відноситись до різних джерел,
фальсифікуватись, змішуватись із текстами іншого походження та ін.
Представники художньо-літературного італійського постмодернізму доволі
оригінально поєднували елітаризм своїх творів із їх спрямованістю до масового
читача.
Досліджені експерименти представників художньо-літературного
італійського постмодернізму щодо сприйняття реальності людиною та ставлення
до неї. Пафос таких експериментів значною мірою спрямований на те, щоб
створити у читача уявлення про відсутність у світі будь-чого усталеного та
надійного, про те, що будь-яке часткове або традиційне уявлення про дійсність
та її стани руйнуються під впливом процесів сьогодення, що, врешті, людина
опиняється у ситуації невизначеності, розгубленості, а також доволі
плюрального та розмитого уявлення про дійсність: нею можна вважати багато
чого, проте, скоріше за все, тут панує порожнеча, ніщо.
Доведена важливість вивчення італійського постмодернізму в контексті
сучасних реалій України. З однієї сторони, до культурних традицій України
належить факт тісного єднання філософсько-світоглядних пошуків із художньою
творчістю, зокрема, із літературою, театром, публіцистикою. А, з іншої сторони,
за умов поширення інформаційних технологій, європейських прагнень
українського суспільства для нас гостро стоїть питання про те, як поєднати
історичне минуле, національні традиції та звичаї з найсучаснішими віяннями у
соціально-культурному житті, у тому числі – із постмодернізмом, впливи якого
так чи інакше вже проявились і у філософії, і в культуротворчості. Історичний


7





досвід італійського постмодернізму, на наше переконання, заслуговує того, щоб
ми його осмислили і використали.
Ключові слова: постмодерн, постмодернізм, герменевтика, симулякр,
лабіринт, історія філософії, література, мистецтво, хаос, «слабке мислення»,
«слабка думка», «слабке мистецтво», «Група-63».
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.