Надія Коцур » Становлення і розвиток гігієнічної науки в Україні (друга половина ХІХ - 20-ті рр. ХХ століття)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Становлення і розвиток гігієнічної науки в Україні (друга половина ХІХ - 20-ті рр. ХХ століття)

Дисертація
Написано: 2011 року
Розділ: Історична
Твір додано: 23.04.2024
Твір змінено: 23.04.2024
Завантажити: pdf див. (2.9 МБ)
Опис: Мета і завдання дослідження. Метою нашого дослідження є цілісне
відтворення історії становлення і розвитку гігієнічної науки на терені України
другої половини ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. на тлі соціально-економічних і
політичних викликів часу та європейських і світових наукових здобутків.
Окреслена мета досягається шляхом реалізації таких основних завдань:
- відповідно до вимог сучасної історичної науки проаналізувати
основні історіографічні етапи становлення і розвитку гігієнічної
науки, існуючі в історіографії методологічні підходи, теоретичні
парадигми з обраної теми;


12





- проаналізувати джерельну базу з історії формування і розвитку
гігієнічної науки другої половини ХІХ ст. – 1920-х рр.; визначити
теоретико – методологічні засади, на яких базується дослідження з
історії гігієнічної науки;
- з’ясувати соціально-економічні передумови та основні етапи
формування гігієнічної науки і профілактичної галузі охорони
здоров’я на терені України;
- розкрити внесок земських лікарів у становлення наукових і
прикладних засад громадської медицини, їх взаємодію з вченими-
гігієністами наукових товариств і університетських кафедр;
- виявити і обґрунтувати найважливіші наукові, адміністративні,
фінансові складові формування теоретичних і прикладних засад
санітарно-епідеміологічної організації;
- проаналізувати теоретичну спадщину і узагальнити практичний
досвід учених-гігієністів О.В.Корчак-Чепурківського, С.А.Томіліна,
З. Г. Френкеля як фундаторів соціальної гігієни та епідеміології;
- визначити внесок у становлення гігієнічної науки та санітарно-
протиепідемічної справи Київського, Одеського, Харківського
медичних товариств. Розкрити взаємодію наукових товариств із
земською медициною та університетською освітою і наукою у
вирішенні теоретичних і прикладних завдань соціальної медицини;
- відтворити визначальний і, водночас, суперечливий процес розвитку
гігієнічної науки в Київському, Харківському і Новоросійському
університетах кінця ХІХ – початку ХХ ст. та з’ясувати вирішальні
чинники формування наукових шкіл, лабораторій, змісту і напрямів
підготовки лікарів для потреб громадської медицини;
- всебічно розкрити наукову і організаційну роботу структурних
підрозділів УАН – ВУАН – АН УРСР в галузі соціальної медицини,
з’ясувати найважливіші передумови виокремлення соціального


13





напряму гігієни та його вплив на подальший розвиток громадської
медицини;
- проаналізувати пріоритетні напрями наукових досліджень учених-
гігієністів В. Я. Підгаєцького, М. А.Кудрицького, В. В.Удовенка та
ін., їх вплив на формування структури і змісту соціальної гігієни на
тлі досягнень європейської і світової медичної науки і
природознавства.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.