| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2022. – Вип. 1 (46).
У статті на базі наявної літератури, архівних та польових етнографічних джерел проведено комплексний аналіз значного масиву фольклорного матеріалу, в якому оспівуються складові традиційного народного жіночого та чоловічого вбрання Закарпаття. Дослідження обрядової ролі одягу, його місця в фольклорі є одним із пріоритетних завдань сучасних етнографів, краєзнавців. Дана проблематика маловивчена й вимагає подальших досліджень. Робота має міждисциплінарний характер, адже написана на стику етнографії, фольклористики та краєзнавства. Автором наводиться чимало народних пісень, приказок та прислів’їв, у яких йдеться про особливості виготовлення, матеріал, способи одягання і носіння, та ставлення до складових народного одягу Закарпаття. Окрема увага звертається на процесі виготовлення тканини в домашніх умовах, оздобленні одягу. На початку виділяються й описуються фрагменти пісенного фольклору про пошиття та оздоблення вишивкою сорочок, їх вікової та соціальної функцій. Серед складових жіночого вбрання у піснях найчастіше згадуються спідниці, хустки, прикраси та взуття. Всі вони, як і сорочка, виступали важливим соціальним маркером. Пісня є джерелом вивчення й чоловічого одягу, зокрема сорочок та головних уборів. Оздоблені капелюх були гордістю парубків та чоловіків. Особливу увагу у статті приділено весільним пісням, у яких йдеться про дозвілля молоді, сватання, плетіння барвінкових вінків та весільної палиці. Часто народне вбрання зустрічається в колядках та щедрівках. До сучасних поколінь особливості народного вбрання краю передаються й через прислів’я, приказки та повір’я, в яких знаходимо синонімічні ряди «свій-чужий», тематичні групи «багатство і бідність», протиставлення «дурний – розумний», ставлення до ледарів та брехні. |
