|
Написано: |
2020 року |
|
Розділ: |
Мистецтво |
|
Твір додано: |
07.10.2025 |
|
Твір змінено: |
07.10.2025 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(9.8 МБ)
|
|
Опис: |
Коровкіна Г. А. Особливості архітектури модерну міста Харкова.
– Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури
(доктора філософії) за спеціальністю 18.00.01 – теорія архітектури,
реставрація пам’яток архітектури. – Харківський національний
університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Харків, 2020.
Відродження та розвиток української культури є неможливими без
всебічного вивчення її матеріальної складової, до якої належить і
архітектура. Однією з найяскравіших сторінок історії світової архітектури
є архітектура рубежу ХІХ–ХХ ст. – архітектура модерну. Цей стиль набув
поширення практично у всіх країнах світу. Із самого початку модерн
проявив себе як стиль регіональних інтерпретацій, що простежується в
різних назвах у різних регіонах і зрозумілих тільки там елементах декору.
Архітектура модерну в Україні не є винятком. Країна, на період
поширення стилю, входила до складу двох імперій – Австро-Угорської і
Російської. Ця особливість вплинула на характер проявів модерну в
найбільших містах України.
За останні роки зросла кількість досліджень, присвячених харківській
архітектурі модерну, проте її характерні особливості не стали в них
предметом розгляду. В цій роботі передбачається виявити своєрідність
архітектури модерну Харкова, де є велика кількість пам’яток цієї доби.
Потреба в теоретичному осмисленні такої спадщини і необхідність
розробки заходів щодо охорони та відновлення історичного середовища
міста Харкова і визначили актуальність цього дослідження.
Теоретичною базою постановки та вирішення завдань цієї роботи
стали, поміж іншими, роботи таких дослідників модерну, як В. Горюнов та
М. Тублі, Є. Кириченко, Б. Кіріков, О. Орельська, М. Нащокіна та ін.
Фундаментальною є праця Ю. Івашко «Основи стилеутворення модерну в
архітектурі України (кінець XIX – початок XX століття)». Однак у фаховій
3
літературі не повною мірою відображені особливості архітектури модерну
Харкова. Це дослідження є поглибленням вивчення регіональних і
місцевих проявів архітектури модерну.
Основна гіпотеза дослідження базується на припущенні, що суттєвою
ознакою модерну Харкова є поліваріантність його проявів, яка обумовлена
запозиченням основних принципів і прийомів стилю модерн в Європі й
підтримана різновидами історичних стилів та особливостями економічного
й соціокультурного розвитку міста Харків у період кінця ХІХ ст. початку
ХХ ст.
Дисертація присвячена виявленню особливостей архітектури стилю
модерн в місті Харкові. У роботі проаналізовані вітчизняні й закордонні
дослідження, присвячені виникненню й розвитку стилю.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному
вирішенні важливої науково-прикладної проблеми – виявлення
особливостей архітектури модерну Харкова.
Вперше:
– ідентифіковано напрями архітектури модерну в Харкові,
запропоновано математичні моделі їх опису, систематизовано понад 160
об’єктів;
– вперше для класифікації досліджених об’єктів архітектури
запропоновані методи теорії множин і поняття узагальненого кортежу.
Удосконалено:
– методичні підходи до аналізу об’єктів архітектури модерну з
урахуванням чинників впливу, методики системно-структурного аналізу та
теорії історизму;
– класифікацію гібридних напрямів розвитку архітектури модерну в
Харкові.
Отримали подальший розвиток:
– аналіз регіональної самобутності архітектури модерну м. Харкова;
4
– методичні рекомендації щодо охорони й використання об’єктів
архітектури модерну (на прикладі міста Харкова).
Результати дослідження можуть бути використані: для продовження
наукових досліджень; для впровадження в навчальний процес; під час
розроблення проєктів реставрації будівель в стилі модерн; в охоронних
заходах для існуючих архітектурних пам’яток цієї епохи.
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження та
висвітлюється ступінь вивченості проблеми. Сформульовано мету та
завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет і межі дослідження,
визначено методику дослідження, а також обґрунтовано наукову
коректність і практичну цінність отриманих результатів.
У першому розділі «Теоретичні засади досліджень архітектури
модерну» визначений ступінь вивченості архітектури модерну й
особливостей її формування, виявлено існуючі методи та наукові підходи
до вивчення архітектурних стилів та визначена методика дослідження
архітектури стилю модерн у Харкові.
Визначено методичні основи та методику дослідження, методологічну
базу якого складає культурологічний підхід, в якому розвиток
архітектурного стилю визначається етапами розвитку певних культур
певного періоду і становить складну структуру з багатьма нашаруваннями
та боковими напрямами розвитку. Для ідентифікації виявлення напрямів
формування та розвитку «чистих» і гібридних стилів модерну в м. Харків
була задіяна авторська методика – аналіз сучасного стану досліджуваних
об’єктів, їхньої ролі у формуванні міського середовища та визначення
типів архітектурної спадщини модерну Харкова, визначення принципів
збереження й охорони різних типів об’єктів архітектурної спадщини
модерну.
Для виявлення напрямів архітектури модерну Харкова розроблено
методику стилістичної ідентифікації об’єктів, що включає елементи
лінгвосеміотичного методу, математичне моделювання (теорія множин та
5
узагальненого кортежу) і системно-структурний аналіз форми. Виявлено
вісім типів історичних прототипів у Харкові.
У другому розділі «Фактори і передумови виникнення архітектури
модерну в м. Харкові» виявлено історичні передумови розвитку міста як
губернського центру півдня Російської імперії, розглянуто
соціокультурний контекст, що існував у ньому на той час, а також умови
та фактори, які визначили особливості розвитку архітектури модерну в
м. Харкові.
Визначено фактори, які вплинули на формування модерну в
м. Харкові: а) соціально-економічний, який пов’язаний з суттєвими
змінами в соціально-економічній сфері міста Харкова та появою нових
соціальних потреб; б) будівельно-технологічний, пов’язаний з розвитком
будівельної сфери, сучасних будівельних технологій і матеріалів, появою
перших залізобетонних споруд та металевих каркасів; в) соціокультурний,
обумовлений активним процесом культурної дифузії, появою різних
об’єднань митців, розповсюдженням західноєвропейських культурних
цінностей; г) соціально-психологічний, що визначає ментальну складову,
поєднуючи традиційні духовні, культурні рефлексії суспільства.
Виявлено взаємозв’язок харківської архітектури з напрямами
європейського модерну.
У третьому розділі «Аналіз архітектури модерну міста Харкова»
визначено вплив течій європейського модерну на архітектуру міста, а
також досліджено характеристику і визначальні ознаки напрямів модерну
Харкова та специфіку авторських визначень у будівлях цього стилю.
Визначено, що в харківській архітектурі модерну сформувались
«чисті» та гібридні напрями, обумовлені місцевими культурними
традиціями й авторською інтерпретацією характерних прийомів.
Основними з них є декоративний, раціоналістичний, північний модерн, а
також неокласика модернізована, модерн еклектичний, модерн
6
класицизований, еклектика модернізована та їх підвиди. Виявлено стильові
характеристики кожного напряму.
У четвертому розділі «Методичні основи збереження і реабілітації
архітектури модерну (на прикладі міста Харкова)» проаналізовано
історичну та сучасну роль об’єктів архітектури модерну у формуванні
архітектурного середовища Харкова, виявлено сучасний стан будівель
архітектури модерну у місті Харкові та надано методичні рекомендації
щодо збереження особливостей історичного архітектурного середовища
Харкова періоду модерну. У середині XIX століття у Харкові намітилися
два головних напрями розвитку архітектурного середовища: заміна старої
забудови на нові будинки більш великомасштабні, багатоповерхові та
привабливі (переважно в центральній частині Харкова); заповнення
«пустот» у міській забудові об’єктами нової архітектури в стилі модерн.
Проаналізовано сучасний стан забудови, розроблені методичні
рекомендації по збереженню й подальшому використанню харківської
спадщини модерну.
Ключові слова: архітектура рубежу ХІХ-ХХ століть, архітектура
модерну Харкова, гибридні напрями.
|
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
СЛОВНИК СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ 16
ВСТУП 20
1 РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ АРХІТЕКТУРИ
МОДЕРНУ 26
1.1 Ступінь вивченості архітектури модерну і особливостей її
формування 26
1.2 Існуючі методи і наукові підходи до вивчення архітектурних
стилів 39
1.3 Методика дослідження архітектури стилю модерн у Харкові 45
Висновки до першого розділу 54
РОЗДІЛ 2 ФАКТОРИ І ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ
АРХІТЕКТУРИ МОДЕРНУ В м. ХАРКОВІ 66
2.1 Історичні передумови розвитку Харкова як губернського центру 66
2.2 Соціокультурний контекст виникнення архітектури модерну в
м. Харкові 76
2.3 Умови та фактори, що визначають особливості розвитку
архітектури модерну в м. Харків 88
Висновки до другого розділу 105
РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ АРХІТЕКТУРИ МОДЕРНУ МІСТА ХАРКОВА 115
3.1 Вплив течій європейського модерну на архітектуру міста
Харкова 115
3.2 Характеристика і визначальні ознаки напрямів архітектури
модерну міста Харкова. 122
3.3 Специфіка авторських визначень стилю модерн в архітектурі
Харкова 139
Висновки до третього розділу 147
РОЗДІЛ 4 МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І РЕАБІЛІТАЦІЇ
АРХІТЕКТУРИ МОДЕРНУ (НА ПРИКЛАДІ МІСТА ХАРКІВ) 168
15
4.1 Роль об’єктів архітектури модерну у формуванні архітектурного
середовища Харкова 168
4.2 Сучасний стан будівель архітектури модерну в Харкові 185
4.3 Методичні рекомендації щодо збереження особливостей
історичного архітектурного середовища Харкова епохи модерну 193
Висновки до четвертого розділу 202
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 212
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 215
Додаток А 231
Додаток Б Архітектурно-композицийний аналіз об'єктів модерна
міста Харкова 235
Додаток В Аналіз об'єктів архітектури модерна Харкова щодо
виявлення характерних форм, елементів і декору
Додаток Г Акти впровадження
Додаток Д Список опублікованих праць за темою дисертації
Додаток Е Джерела ілюстрацій
322
334
339
343
|
|
|