| Опис: |
"Релігія й Політика" професора доктора Леопольда Коплера, опублікована у Львові в 1932 році Українською Католицькою Народною Партією, є глибоким аналізом взаємозв'язку між релігійними переконаннями та політичною діяльністю, з особливим акцентом на роль католиків у суспільному житті.
Автор розпочинає з критики явища, коли багато охрещених католиків не виявляють своїх релігійних переконань у публічній сфері. Він виділяє кілька причин такого стану речей, зокрема страх перед суспільним осудом або соціалістичним тиском, розчарування в політиці, а також поширену думку про те, що релігія є суто приватною справою, не пов'язаною з політичним, економічним чи соціальним життям. Коплер наголошує, що такі погляди поширюються навіть серед духовенства.
У своїй праці Коплер спростовує дві крайності щодо відносин релігії та політики: ліберальний і соціалістичний погляд, який повністю відокремлює релігію від політики та закликає духовенство не втручатися в політичні справи, та застарілий погляд деяких середньовічних теологів, які приписували Церкві пряму владу над державою. Автор стверджує, що істина лежить посередині.
Основна теза Коплера полягає в тому, що взаємодія релігії та політики залежить від предмету, яким займається політика. Він розрізняє три категорії справ:
Чисто світські (дочасні) справи: Це питання, що стосуються виключно економічної, соціальної та політичної сфери, такі як форма державного устрою або будівництво інфраструктури. У цих питаннях релігія, за словами автора, не має прямого втручання, а держава є суверенною, що підтверджує і Церква.
Чисто релігійні справи: Це "духовні" питання, які стосуються віри, моралі, таїнств, церковних обрядів і освіти. Вони є виключною компетенцією Церкви, і держава не повинна в них втручатися.
Мішані (церковно-політичні) справи: Це питання, які мають одночасно світський і релігійний характер, потрапляючи в сферу діяльності як Церкви, так і держави.
Автор наполягає на тому, що католики мають "більший обов'язок" активно брати участь у публічному та політичному житті, особливо під час виборів, щоб захищати та обстоювати релігійно-моральні цінності народу, такі як святість шлюбу, сім'ї та виховання. Він закликає католиків до єдності в ідеологічних питаннях, щоб запобігти переходу до релігійно байдужих або ворожих партій.
Таким чином, праця Леопольда Коплера є закликом до відповідальної та свідомої участі католиків у формуванні суспільного життя, підкреслюючи, що віра не є відокремленою від публічної сфери, а навпаки, накладає на віруючих обов'язки щодо захисту моральних та релігійних принципів у політиці. |
