Тарас Кононенко » Українознавчі виміри філософської спадщини Г. Сковороди. Розвиток методології науки
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Українознавчі виміри філософської спадщини Г. Сковороди. Розвиток методології науки
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2011 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
10.12.2024 |
|
| Твір змінено: |
10.12.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета даного дослідження полягає в укладанні системи вимірів
10
українознавчої науки, в межах якої буде досліджуватися генетично пов’язана з
сучасним гуманітарним простором України та світового українства філософська
спадщина Г.Сковороди. Вирішується інтегральне завдання: за наслідками
встановлених наукометричних засад сучасного українознавства виявити досі
невідомі властивості філософського розмислу українського мислителя.
Досягнення означеної мети зумовило постановку та виконання таких
дослідницьких завдань:
– на основі результатів з’ясування сучасного стану інституційного розвитку
українознавства як науки і навчальної дисципліни проаналізувати
особливості дослідження постаті Григорія Сковороди як непересічного
явища українознавчої історіографії;
– дослідити історіографію розвитку українознавства і визначити стратегічні
напрямки цього розвитку як науки у глобальних взаємодіях. На основі
встановлених напрямків розвитку науки українознавства з’ясувати
парадигмальні перспективи. Означити можливість застосування мережевої
основи для вияву світових міжпарадигмальних взаємодій у становленні
загальнонаукової теорії українознавства;
– визначити умови і засновки формування методичного комплексу засобів
дослідження терміна «вимір» в загальній методології українознавчої науки.
Розглянути можливість укладання концепційної системи вимірів дослідження
явищ в межах певної українознавчої парадигми. З’ясувати місце
українознавства в глобалістичному середовищі розвитку гуманітарних наук.
Визначити стрижневий концепт мережевої системи представництва
українознавчих центрів (парадигм) у світовому гуманітарному просторі;
– дослідити еволюцію розвитку теорії ідентичності та встановити точки
дотику з сучасним станом розвитку українознавства. Розглянути можливість
застосування концепції теорії ідентичності у системі вимірів українознавчої
науки до дослідження невідомих властивостей філософської спадщини
Г.Сковороди;
11
– здійснити означення передумов провадження філософських досліджень на
загальнонауковій методологічній основі певної парадигми українознавства.
Визначити умови та межі застосування українознавчо-філософського
дослідження як складника інтегративної науки українознавства. На основі
встановлених парадигмальних вимог до провадження українознавчо-
філософського дослідження означити вимірну основу дослідження
філософської спадщини Г.Сковороди як спеціалізованого предмета
українознавчо-філософського аналізу;
– встановити системну основу, властивості і філософеми як прояви
української ідентичності філософських зразків розмислової культури
Г.Сковороди. Означити генетичну тяглість проявів структури української
ідентичності, віднайдену у філософських творах мислителя, культурно-
історичному процесі розвитку України. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
3
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………..…….3
ВСТУП………………………………………………………………………….……...6
РОЗДІЛ 1. Наукові засади сучасного українознавства………………….….…..19
1.1. Постать Г. Сковороди в українознавчому дослідженні…………..…….19
1.2. Наукознавчі основи українознавства……………………………….…...35
1.3. Історіографія становлення наукових засад українознавства…………...40
1.4. Парадигмальні властивості українознавства XX–XXI ст……………....63
Висновки до розділу 1……………………………………………………………….75
РОЗДІЛ 2. Методологічні засади українознавчо-філософського
дослідження ………………………………………………………..………………...78
2.1. Рефлексивна основа формування змісту поняття «вимір» засобами
українознавчої науки…………………………………………………….78
2.2. «Парадигмальний вимір» українознавчої науки……………………….93
2.3. Парадигмальні виміри засновних понять «теорія» та «концепція» в
українознавстві……………………………………………….………....101
2.4. Укладання та розвиток методології науки українознавство згідно з
парадигмальними вимірами засновної концепції…………………….112
Висновки до розділу 2……………………………………………………………...128
РОЗДІЛ 3. Світові ідентичності в призмі парадигми українознавчих
досліджень………………………………………………………….……131
3.1. Українознавство в глобалістичній парадигмі інтегративних наук.
Міждисциплінарний статус………………………………………….……131
3.2. Становлення та провідні суперечності теорії ідентичності. Доба
Модерну…………………………………………………………..….…….156
4
3.3. Теорії ідентичності у XX–XXI ст. Напрямки подолання кризових
явищ………………………………………………………………………175
Висновки до розділу 3……………………………………………………………...197
РОЗДІЛ 4. Передумови провадження українознавчо-філософського
дослідження філософської спадщини Сковороди……….…………………..…200
4.1. Означення системних вимог до філологічної складової українознавчого
дослідження………………………………………………………………..200
4.2. Методичні настанови у формуванні джерельної основи
дослідження……………………………………………………………….212
4.3. Літературна форма основних філософських творів Г. Сковороди як
ємкість філософського знання……………………………………………221
4.4. Симфонічна структура філософських творів Г. Сково-
роди………………………………………………………………………..…….231
4.5. Термінологічне значення поняття «симфонії» в українознавчих
вимірах……………………………………….…………………………….249
4.6. Філософія народної словесності в літературно-філософській спадщині
мислителя…………………………………………………………………..261
Висновки до розділу 4………………………….…………………………………..276
РОЗДІЛ 5. Філософська спадщина Г. Сковороди у вимірах українознавчої
науки. Симфонічна природа української ідентичності………………….……279
5.1. Контамінаційна основа взаємозв’язку віри, філософії та мистецтва у творах
Г. Сковороди………………………………………………………………….279
5.2. Симфонізм Г. Сковороди як самочинний зразок філософування в культурі
европейської філософії Модерну……………………………………………299
5.3. Філософема «істинної людини» як осердя гармонізації цивілізаційних
взаємин «Захід» – «Схід»……………………………………………………317
5.4. Суголосна ідентифікація україносяжного світовідчуття та світорозуміння
Г. Сковороди у творчості М. Гоголя та Т. Шевченка……………………..338
5
Висновки до розділу 5……………………………….……………………………..358
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………361
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА….………………375
|
|
|
|
|
Пов'язані автори:
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
