Ніна Коннова » Семіотика фінансів у культурі: філософськоантропологічний аналіз
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Семіотика фінансів у культурі: філософськоантропологічний аналіз

Дисертація
Написано: 2021 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 24.08.2025
Твір змінено: 24.08.2025
Завантажити: pdf див. (1.8 МБ)
Опис: Коннова Н.О. Семіотика фінансів у культурі: філософськоантропологічний аналіз. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за
спеціальністю 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури.
Харківський національниий економічний університет імені Семена Кузнеця.
Харків. 2021.
Дисертація захищається у спеціалізованій вченій раді К 26.053.13
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
У дисертації запропоновано новий філософсько-антропологічний підхід до
аналізу семіотики фінансів на основі трансдисциплінарної методології із
застосування концепції холізму, синергетичного підходу, емерджентної еволюції
та теорії фракталів.
В роботі подається філософсько-антропологічний аналіз сучасних
фінансових уявлення крізь призму семіотики, а сучасні економічні теорії фінансів
розглядаються як семіотичні системи культурного простору. Основна ідея роботи
полягає в аналізі співвідношення семіотики дару та семіотики профіту (вигоди) в
діяльності сучасної людини. Міркування про людину в системі економічного
знання спираюся з одного боку на теорії Льюїса Хайда, Марселя Енаффа, Жоржа
Батая та інших авторів, які аналізувати роль феномену дару та потлачу в сучасній
та примітивних культурах, з іншого – на теорії чисельних сучасних економістів та
філософів економіки – Рея Рендела, Джеймса Рікардза, Ха-Юна Чанга, Жоржа
Сороса та інших, які займаються методологією та історією економіки та
фінансової теорії. Одна з головних проблем полягає в тому, що сучасні теоретики
економіки тяжіють до того, зробити свої теорії надзвичайно точними та
ефективними, більш науковими, і використовують для цього усі методи і підходи,
які на їх думку мають переконати інших у науковості своїх теорій. Зокрема
сучасні економісти широко використовують математичні методи, причому це
стосується не лише математизації при аналізі емпіричних даних, але також
3
прогнозів та узагальнень. В результатом сучасні економічні теорії стають все
більш абстрактними, все більше віддаляючись від реальних аспектів як
економічної, так і соціокультурної реальності. Для того ж, щоб знову наблизити їх
до реальності світу культури і соціального життя як раз і потрібен семіотичний
аналіз.
У дослідженні з’ясовано, яке місце у житті окремої людини або етносу
займають гроші як концепт культури. Культурна складова грошей та грошових
відносин дуже значуща - гроші панують, їх шанують як божество тощо. Все це
свідчить про те, що гроші є важливим компонентом культури суспільства. Для
людини не важливо, як виглядають гроші, звідки вони, важливим є лише те, що
вони є. Відношення до грошей - це частина культури з її ритуалами та
традиціями, життєвими установками та нормами моралі, що на рівні повсякденної
свідомості проявляється як в марнотратстві, так і в прагненні придбання більшої
кількості грошей.
В ході дослідження показано, що основою соціокультурної реальності і
виокремленні антропологічних архетипів у суспільних відносинах виступають
міф та феномен потлачу, взятий у широкому розумінні цього слова; якщо в основі
потлачу лежить стремління до певної внутрішньої цілісності, яка досягається
через процес руйнування (дарування є різновидом руйнування) матеріальних
благ, що стоять на перешкоді цій цілісності, і оскільки ця цілісність є недосяжною
(руйнування цінностей матеріальних породжує цінності символічні (за
Ж. Батаєм), саме ці символічні цінності стають основою міфу, який породжує
цілісність суспільства, лежить у основі суспільної угоди; також показано, що,
якщо основою єдності (холізму) суспільства виступають міф та міфічні практики,
які підкріплюються практиками дару та потлачу, то повноцінна економіка профіту
стає можливою лише всередині такого холістичного суспільства. Ринкові
відносини самі по собі не можуть створювати суспільну єдність, більше того, що
вони самі стають можливими лише після того, як суспільна єдність досягнута;
показано, що гроші в такій суспільній єдності виступають аналогом імплікативнологічних зв’язків теорії реляційного холізму; обґрунтовано, що, персоніфікація є
4
невід’ємною первинною складовою людського мислення, а феномен власності є
варіантом персоніфікації; і таким чином саме чітке розуміння власності робить
людину людиною, що робить інститут власності обов’язковою складовою
розвитку суспільства, а також те, що гроші є свого роду концептом, за допомогою
якого відбувається рефлексія феномену власності; виявлено, що якщо базовим
корелятом усіх матеріальних процесів та людських дій виступає енергія, то гроші
є знаком енергетичних трансакцій, що відбуваються у суспільстві; обґрунтовано,
що гроші є засобом абстрагування у процесах планування та осмислення
суспільством людської діяльності через борг і боргові зобов’язання; саме це є
ключовим аспектом сутності грошей і, що в цьому контексті процес віртуалізації
грошей (від конкретних предметів до монет, далі до паперових грошей, потім
електронних грошей і нарешті до криптовалют) є закономірним і повністю
корелює з процесами віртуалізації та раціоналізації решти сфер людської
діяльності; з’ясовано, що саме гроші як первинна абстракція породжують інші
абстракції, на яких тримається економічна теорія, яка будучи абстрактною, веде
до абстрагованого і спрощеного погляду на людину, культуру, політику,
породжуючи все нові абстракції, як то концепт «homoeconomicus-а»;
відзначається, що процеси розвитку фінансів та фінансових інститутів носять
емерджентний і синергійний характер, відображенням виступає фрактальна
семіотика.
Обгрунтовано, що основою філософсько-антропологічного розуміння і
культурно-антропологічних виявів грошей є концепція атрибутивної моделі
соціокультурної реальності, у якій феномену грошей властиві якісні
характеристики: просторово-часові, масово-енергійні, інформаційній функції,
котрі є об’єктивними модусами буття. Діалектика прояву модальностей грошей в
соціокультурному бутті людини має такий вигляд: в просторово-часових
координатах гроші «стискають» час та змінюють простір, згідно цілей суб’єктів
економічної реальності, енергійний атрибут дає можливість охарактеризувати
масу грошей як найпершу їх модальність і виокремлюються у фінансову систему,
гроші постають і як енергія, котра визначає кількісні кордони й, водночас, якісну
5
безмежність можливостей людини в цілеспрямованій діяльності; гроші як носій
інформація приховують у собі свідчення про сьогодення, минуле і майбутнє.
Індивід у своєму становленні у соціокультурному просторі керується тими
цінностями, які представлені і превалюють в культурі, він тільки робить вибір та
наповнює їх або значенням, або смислом. Тому сенс життя у свідомості і
поведінці індивіда набуває форми обов’язку та ідеалів, які він добровільно бере на
себе, і є проявом свободи волі індивіда в соціокультурній реальності. В роботі
застосована методика аналізу соціокультурних домінант феномену грошей у
культурі як система дослідницьких процедур, викладених у висвітленні різних
сторін концептів, а саме, смислового потенціалу відповідних концептів у цій
культурі. Власне культурно-антропологічне дослідження соціокультурних
домінант феномену грошей здійснюється у вигляді аналізу прислів'їв та
афоризмів, економічної, історичної та художньої літератури, конкретних епізодів
життя відомих людей, ситуацій, пов'язаних з різними історичними подіями.
Уявлення про гроші та спосіб їх бачення корениться у знанні та досвіді фізичного
зіткнення людини з ними. На основі досвіду стає можливою персоніфікація
грошей. Спостерігаючи за грошима, людина починає категоризувати їх як щось
всесильне.
Роль грошей у житті суспільства зростає, вони все частіше виступають у ролі
діяча, який може успішно маніпулювати людьми та суспільством загалом. У
зв'язку із змінами у суспільстві змінюється життя людей, отже, змінюється
ставлення до грошей. У результаті дослідження встановлено основні тенденції
щодо осмислення грошей людиною як життєвої необхідності і джерела життя за
декількома зонами : центральна зона концепту – сила, двигун, засіб дії, дещо
значне; межа центральної зони – метал, папір, задоволення, спокуса; периферійна
зону концепту – зло, об’єкт попередження, дещо негідне, страждання, відсутність
можливостей.
Перспективи подальших наукових досліджень убачаємо в моделюванні
поведінки людини у світі сучасної економіки та фінансів, яка залежить у своєму
бутті від деформуючого і трансформуючого впливу «суміжних світів» (світу
6
культури і світу природи, світу минулого і світу майбутнього, світу істинного і
світу вигаданого ) і того, якою мірою умовним і обмеженим є будь-яке з
можливих його інтерпретацій.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, по чотири підрозділи в кожному
(Розділ 1. Джерельна база і теоретико-методологічні дослідження, Розділ 2.
Семіотика грошей і капіталу в культурі, Розділ 3. Семіотика та віртуалізація
грошей у сучасній культурі), висновків та списку літератури.
Ключові слова: гроші, фінансова система, семіотика, дар, вигода, потлач,
холізм, «людина економічна».
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.