|
| Написано: |
2013 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.1 МБ)
|
|
| Опис: |
Основна мета дослідження – з’ясування ймовірності відтворення історії
митних відносин у Північному Причорномор’ї античної доби та, за можливості,
реконструкція (чи моделювання) цих відносин, з огляду на реальний потенціал
джерельної бази. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких
дослідницьких завдань, що дозволяють простежити три пласти джерелознавчий,
історіографічний та конкретно-історичний:
1) джерелознавчий та історіографічний аналіз офіційних нормативно-
правових актів як ординарних, так і надзвичайних псефісм (почесних декретів
громадянам і проксенічних постанов іноземцям), які зокрема надавали митні
привілеї та / або окреслювали зовнішньоекономічний, міжнародно-правовий та
митно-податковий статус полісів Північного Причорномор’я та Боспору;
2) аналіз історіографічних інтерпретацій змісту, призначення і структури
окремих почесних декретів та їх сукупностей, а також дослідження особли-
востей проксенічної діяльності північнопричорноморських центрів та змін в
основних цілях надання проксеній;
3) розкриття основних тенденцій розвитку торгівлі та господарських змін,
що пов’язані з митною діяльністю Тіри, Ольвії, Херсонеса та Боспору впродовж
різних періодів їх історичного розвитку, а також дослідження перебігу і
результатів дискусій щодо визначення ролі торгівлі в античній економіці та
застосування (незастосування) античними державами різноманітних регулятив-
них заходів у сфері торговельної, зокрема митної, політики; вивчення
ймовірностей конкурентної боротьби на міждержавному рівні;
4) з’ясування матеріального наповнення митно-податкового статусу Тіри,
Херсонеса і Боспору та визначення ступеня їх фінансової залежності від
Римської імперії на основі аналізу офіційного листування причорноморських
громад з адміністрацією провінції Нижня Мезія та повідомлень наративної
традиції щодо фіскальних взаємин Боспора та Імперії;
15
5) дослідження інформативного потенціалу боспорських та херсонеських
присвят і будівельних написів на предмет вивчення соціально-політичного
ладу, характеру зв’язків із Римом та нюансів митно-податкових відносин
пізньоантичної доби;
6) усебічне вивчення найважливіших наративних джерел, що дотичні до
подій у Північному Понті (низки промов Демосфена, “Трапедзитської промови”
Ісократа, “Борисфенітської промови” Діона Хризостома, трактату “Про
управління імперією” Константина VII Багрянородного, “Житій святих
єпископів Херсонських” тощо), на предмет вірогідності їх повідомлень про
торговельну і митно-податкову діяльність Тіри, Ольвії, Херсонесу і Боспору та
взаємодію цих центрів з Афінами, Понтом, Римом тощо;
7) розгляд історіографічних підходів до проблеми походження і
підпорядкованості херсонеського загону балістаріїв у зв’язку зі статусом міста в
пізньоантичну добу та організацією його митно-податкового відомства, а також
проблеми трансформації пізньоримських структур і методів контролю над
понтійським узбережжям у ранньовізантійський час.
Загалом необхідно оцінити інформативний потенціал реальної
джерельної бази запропонованої теми, дати загальну характеристику історіо-
графічної ситуації, що виникла в окресленому сегменті вітчизняного антико-
знавства, спробувати розробити ідеально-типову модель історії митних
відносин на півночі римського Понту. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Розділ 1. Інтерпретаційний потенціал історії митних відносин в
античному Причорномор’ї як предмет історичного
дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
1.1. Історіографія та джерельна база . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
1.2. Теоретико-методологічні підвалини дослідження . . . . . . . . . . . . . . . 41
1.3. Періодизація, основні хронологічні віхи історії митних відносин
на півночі античного Понту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
1.4. Організація античної торгівлі та митної справи: загальний огляд . . 73
Розділ 2. Проксенічна діяльність та спроби зовнішньоекономіч-
ного регулювання в античних державах Північного
Понту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.1. Джерела права античних колоній Північного Причорномор’я в
регулюванні митних відносин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.2. Привілей безмитності та проксенічна діяльність держав
Північного Понту: реалії класичного, елліністичного та римського
періодів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106
2.3. Боспорська хлібна торгівля та митне оподаткування: конкуренція
історіографічних концепцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
2.4. Механізми зовнішнього обміну та спроби регулювання торгівлі
античних держав Північного Понту в джерелах та історіографії. . . 160
Розділ 3. Між автономією, елевтерією та залежністю: Тіра,
Херсонес та Боспор у стосунках з Римом . . . . . . . . . . . . . . . 183
3.1. Давньогрецькі поняття “елевтерія” та “автономія” (на матеріалах
Херсонеса і Тіри римської доби) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183
3.2. Гіпотеза “першої елевтерії” Херсонеса Таврійського: історіо-
графічні інтерпретації між артефактами і текстами . . . . . . . . . . . . . . 194
8
3.3. Свобода, податі і привілеї: Херсонес і Тіра в стосунках з Римом
(ІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234
3.4. Боспорське царство Тіберіїв Юліїв: адміністративні структури та
митні відносини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 262
Розділ 4. Римська військова присутність, міський гарнізон та
митна справа в пізньоантичному Херсонесі: дискусії та
реконструкції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 296
4.1. Римська військова організація та херсонеський гарнізон ІІІ–V ст.
в сучасних історіографічних концепціях. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 296
4.2. Наративна традиція та епіграфічні пам’ятки в інтерпретаціях
особливостей митної організації Херсонеса (ІІІ–V ст.). . . . . . . . . . . 340
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 383
Список використаних джерел та літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 394
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
.
440
|
|
|
