|
Написано: |
2019 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
18.03.2021 |
|
Твір змінено: |
29.09.2021 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(2.2 МБ)
|
|
Опис: |
Колесник І. Глобальна історія. Історія понять / НАН України. Інститут історії України. ‒ К.: Інститут історії України, 2019. ‒ 348 с.
Глобальна історія - це найновіший напрям сучасної історіографії. Від початку виникнення терміна в 1990-х pp. і до сьогодні навколо нього ведуться дебати, дискутується питання співвідношення "глобальної історії" з такими спорідненими поняттями, як "всесвітня", "універсальна", "загальна", "світова", "компаративна", "велика", "транснаціональна", "зв’язана", "заплутана" історія тощо. Традиційно глобальна історія вивчалася як історія держав, імперій, цивілізацій, значних ареалів, земних півкуль. Нині глобальна історія вступила в рефлексивну стадію, а релевантним методом визначення її предметного поля та методологічного інструментарію стала історія понять, що дає можливість подивитися на глобальну історію як на концепт та історичну ідеологію епохи, котра глобалізується; визначити її місце як категорії-референта у великому лінгвістичному сімействі, а також семантичний зв’язок із такими конструктами, як "відсталість", "імперський меридіан", "відродження - культурний трансфер". У книзі глобальну історію представлено трьома типами історієписання: транснаціональна історія, соціальна теологія, перехресна історія.
У добу глобалізації сприйняття глобальної історії відбувається з урахуванням національних традицій, що є актуальним як для академічного середовища істориків, філософів, соціологів, так і для масової свідомості та глобального мислення у цілому |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Передмова … 7
Розділ 1. Глобальна історія. Методологія … 12
Глобальна історія як концепт … 13
Історія понять: генеалогія … 20
Історія понять в інформаційному суспільстві … 27
Історія понять як метод … 34
Глобальна історія: історичні контексти … 41
Глобальна історія: лінгвістичний контекст … 47
У пошуках ідентичності … 53
Інтелектуальний продукт доби глобалізації … 61
Сучасний історик у "лабіринтах" глобалізації … 69
Розділ 2. Глобальна історія як ідеологія світу, що глобалізується … 80
Критика історичної теорії … 81
"Націєцентрична" історія на роздоріжжі, чи можлива альтернатива … 85
Есенціалістський підхід: Pro et Contra … 92
Криза євроцентризму … 98
Емпіричний поворот … 120
Розділ 3. Транснаціональна історія … 128
"Транснаціональна історія" у сімействі споріднених термінів … 129
"Кар’єра" терміна … 134
Дебати навколо транснаціональної історії … 140
Предметне поле транснаціональної історії … 154
Транснаціональна історія та методи … 161
Транснаціональна історія vs національна історія … 166
Транснаціональна історія й сучасність … 176
Розділ 4. Соціальна теологія … 182
Соціальна теологія: історія понять … 183
"Політична теологія" та "соціальна теологія" в релігійно-масовому дискурсах Росії й України … 191
Соціальна теологія - складова християнського богослов’я … 203
Соціальна гріховність … 207
Соціальна теологія як напрям академічних досліджень … 213
Соціальна теологія та українська інтелектуальна традиція … 217
Український релігійний наратив … 221
Розділ 5. Перехресна історія … 226
Глобальна історія в пошуках нового метанаративу … 227
Метанаратив ХІХ-ХХ cт. як інтелектуальний артефакт … 230
Національний наративXXI ст.: виклики глобальних форм історії … 233
Перехресна історія - академічний родовід і концептуалізація … 240
Перехресна історія й метанаратив … 251
Компаративна історія: традиції та новації … 257
Культурний трансфер як концепт … 267
Культурний трансфер як історична перспектива … 273
Транскультурна модель Європи … 280
Conclusion. Перехресна історія -українська проекція … 285
Християнська глобалізація … 286
Друга хвиля ранньомодерної глобалізації. Загальна криза XVII cт. … 299
Імперський меридіан в українській історії … 306
"Українське XX століття" … 322
Україна: глобальна епоха … 326
Покажчик … 333
|
|
|