| Опис: |
Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. – Випуск 9-10: Patria / За редакції Володимира Кравченка. – Харків: ТОВ «НТМТ», 2008. – 432 с.
### Анотація
Стаття Зенона Е. Когута "Від Яфета до Москви: створення і перетворення біблійного родоводу слов'ян у польській, українській та російській історіографії (XVI-XVIII ст.)" (дата не вказана у файлі) досліджує, як у ранньомодерній польській, українській та російській історіографіях інтерпретувалися біблійні міфи про походження слов'ян, зокрема, від сина Ноя Яфета. Автор аналізує, як ці наративи використовувалися для обґрунтування національних ідентичностей та політичних претензій. У статті показано, що в польській історіографії слов'яни часто пов'язувалися з Мешехом, сином Яфета, що давало їм право на спадкоємність та пріоритет. Українські історики, натомість, спиралися на "Синопсис" для обґрунтування окремого козацького родоводу, тоді як у Московській державі розвивалися власні інтерпретації, що прагнули довести спадкоємність від давньоруських князів та вивести московську монархію від біблійних коренів. Когут підкреслює, що ці історичні наративи були не лише науковими, а й ідеологічними інструментами, які формували національну самосвідомість та геополітичні претензії.
### Огляд основних думок
1. **Біблійне походження слов'ян**: Стаття Зенона Е. Когута розглядає, як у польській, українській та російській історіографіях XVI–XVIII століть інтерпретувалися біблійні міфи про походження слов'ян, зокрема, від сина Ноя Яфета.
2. **Польська історіографія**: Польські історики часто пов'язували слов'ян з Мешехом, сином Яфета, що надавало їм древній та почесний родовід. Це підтверджувало їхні претензії на велич та культурний пріоритет у регіоні.
3. **Українська історіографія та "Синопсис"**: Українські історики використовували "Синопсис" – популярний у XVII-XVIII століттях виклад історії Київської Русі та Московської держави – для обґрунтування свого окремого родоводу. Незважаючи на те, що "Синопсис" значною мірою сприяв ідеї єдності "Русі", він також дозволяв підкреслювати відмінності та унікальність українського козацького народу.
4. **Російська (Московська) історіографія**: У Московській державі розвивалися власні інтерпретації біблійних родоводів, спрямовані на обґрунтування спадкоємності від давньоруських князів та легітимізацію московської монархії. Ці наративи підтримували ідею "Москви – Третього Риму" та претензії на всі "руські" землі.
5. **Ідеологічна функція історії**: Когут підкреслює, що ці історичні наративи були не просто академічними дослідженнями, а потужними ідеологічними інструментами. Вони формували національну самосвідомість, підтверджували політичні претензії та сприяли консолідації держав.
6. **"Від Яфета до Москви"**: Назва статті символізує процес, як біблійні міфи про походження слов'ян були адаптовані та перетворені в різних історіографіях, щоб зрештою привести до обґрунтування легітимності Московської держави як центру "слов'янського світу". |
