|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
26.04.2025 |
|
| Твір змінено: |
26.04.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Кобець Н.О. Словацько-український діалог: літературний вимір
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі
спеціальності 10.01.05 «Порівняльне літературознавство» (015 – Філологія). –
Львівський національний університет.– Львів, 2020.
У дисертації комплексно досліджено словацько-українські культурно-
історичні взаємини, репрезентовані у їхньому літературно-художньому вимірі.
Теоретичний розділ роботи присвячено характеристиці історико-літературної
та теоретико-методологічної проблематики українсько-словацьких літературних
взаємин, з’ясуванню впливу історичних та політичних чинників на зародження й
розвиток українсько-словацьких літературних контактів. Окремо висвітлено
історичні етапи словацької україністики та української філологічної словакістики.
Простежено та узагальнено історико-літературні відомості, які стосуються
головних віх українсько-словацької міжкультурної взаємодії. Констатовано, що
культурно-історичні взаємини українців з представниками інших словʼянських
народів, зокрема словаками, розвивалися впродовж тисятоліття, починаючи з епохи
Кирила і Мефодія.
Вивчення українсько-словацьких культурних взаємин у літературному вимірі
дало змогу виокремити такі головні етапи їхнього розвитку:
– початковий період, повʼязаний головно з розширенням обсягу і форм
культурно-історичних взаємин, насамперед, через залучення українців до
військових конфліктів на території Словаччини.
– період ХVІІІ – ХІХ ст. У цей час поглибленню уявлень про культурно-
історичну та етнографічну самобутність життя і побуту мешканців України та
Словаччини сприяли численні подорожні нотатки, навіяні безпосередніми
враженнями від мандрівки територіями обох земель відомими громадсько-
3
політичними та літературними діячами («Подорожній щоденник» Д. Крмана,
«Листи з невідомої землі» Б. Носака-Незабудова, «Подорож по Галицькій та
Угорській Русі, описана до приятеля Л.» Я. Головацького, «Австро-руські спомини»
М. Драгоманова).
– період ХХ – середини ХХ ст. Якщо в першій половині ХХ ст. інтенсивність
культурних взаємин між українцями і словаками суттєво послаблюється внаслідок
військового протистояння та їхньої належності до полярно спрямованих політичних
ідеологій, то вже з другої половини ХХ ст. літературні контакти між обома
народами помітно пожвавлюються.
– сучасний етап українсько-словацьких культурних взаємин. З поміж низки
компаративістичних праць варто назвати дослідження Г. Сиваченко «Постмодернізм
і словацька проза 70-80-х років», у якому висвітлено новітні художні здобутки
словацьких прозаїків другої половини ХХ ст., а також статті М. Неврлого, які склали
збірник словʼянознавчих праць «Минуле й сучасне», що поєднує розвідки як
класичної літератури, так і поезії ХХ століття. Вагомим внеском у розширення
словацько-українських літературних контактів стали літературознавчі дослідження
представників ужгородської та пряшівської шкіл філологічної словакістики, які
суттєво розширили та поглибили спектр уявлень українського читача про головних
представників та основні етапи історичного розвитку словацької літератури.
Зокрема, варто відзначити таких науковців, як І. Яцканин, Т. Ліхтей, Р. Лубківський,
Я. Джоґаник, у доробку яких велика кількість власне перекладів, а також
досліджень, присвячених словацько-українським та українсько-словацьким
художнім перекладам. Водночас, чимало нагальних питань історичних взаємин
словацької та української літератур усе ще залишаються малодослідженими.
Висвітлено зародження та розвиток україністики як галузі словацької
компаративістики. З’ясовано, що на межі ХVІІІ – ХІХ ст. у процесі усвідомлення
словаками власної національної ідентичності формуються й теоретичні основи
славістики як окремої філологічної дисципліни, що стала органічною складовою
частиною загальноєвропейської літературної компаративістики. Основи
4
україністики було закладено у працях П. Й. Шафарика, Л. Штура, а також Б. Носака-
Незабудова, Й. Гурбана та інших «штурівців».
Досліджено ідейно-тематичну та концептуально-смислову сферу художніх
рецепцій словаками реалій соціально-побутового та політичного життя України
ХVІІІ – початку ХХІ століть. Констатовано, що першим у часі мандрівку Україною
на початку ХVІІІ ст. здійснив словацький культурно-громадський та релігійний діяч
Даніел Крман, який виклав отримані ним враження у творі під назвою «Іtinerarium»
(«Подорожній щоденник»). Наступним важливим етапом у розширенні культурного
діапазону словацько-українських художніх взаємин став публіцистичний твір
Богуша Носака-Незабудова «Листи з невідомої землі», в якому, як і в
«Подорожньому щоденнику» Даніела Крмана, описані враження від мандрівки, що
була здійснена автором – словацьким мандрівником Закарпатською Україною в 40-х
роках ХІХ ст. Зʼясовано, що пізніша в часі, мандрівка Богуша Носака-Незабудова,
відображена у його творі, суттєво відрізняється й характером й світоглядно-
емоційним змістом вражень, отриманих автором під час його перебування в Україні.
З’ясовано, що на сьогодні, на жаль, словацька художня україністика ще не
представлена достатньо широким колом творів. Досліджено, що у художньому
спадку словацьких поетів ХІХ – ХХ ст. вона актуалізована як зверненнями до ідей
загальнословʼянської єдності, закликами до братніх словʼянських народів боротися
за власну політичну та державну незалежність (твори Я. Коллара «Дочка Слави», С.
Халупки «Грає хвиля по Дунаю…», А. Сладковича, «Покохаймо рідну землю, брате-
словʼянине!..» С. Томашика «Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…» та
ін.), так і тематикою відображення власне українських, в тому або тому змістовному
ракурсі, соціально-побутових та політичних реалій (твори С. Халупки «Козак», Я.
Ботта «Відголос української думки», Й. Заборського «Павловичу», «Добрянському»,
Й. Янча «Три брати», В. Мігаліка «Сила землі», «Сирітський притулок», Т. Яновіца
«Хлопець відповідає урок історії», Ф. Ліпки «Дукля» та ін.).
Досліджено, що більш вагомою і тематично різноаспектною часткою
словацької художньої українистики є роман сучасного словацького прозаїка Йозефа
Банаша «Зона натхнення. Драматична історія дружби і любові»(2008), який містить
5
рецепцію українських соціально-політичних реалій кінця ХХ – початку ХХІ ст.
Простежуючи життєві долі словацького та німецького студентів Йозефа Балаша
(альтер-его автора), Томаса Анкерманна й української дівчини Олександри
Гриценко, автор характеризує політичні зміни, що відбуваються у Європі й, зокрема,
Україні в період від 1968 – року вторгнення радянських військ у Чехословаччину –
до 2005 року, часів президентства Віктора Ющенка.
Зʼясовано, шо попри, в цілому, неупереджене і доброзичливе ставлення автора
до українців, розуміння складності політичної ситуації в Україні кінця ХХ – початку
ХХІ ст., як і у його попередників – Даніела Крмана та Богуша Носака-Незабудова,
Йозеф Банаш все ще значною мірою перебуває у полоні розповсюджених у Європі
ментальних стереотипів щодо політичної недозрілості і недолугості української
нації, які, на думку автора, заважають їй стати повноцінною і повноправною
часткою нової, обʼєднаної європейської сімʼї.
Проаналізовано історичні етапи становлення української художньої
словакістики, а також ідейно-тематичні та сюжетно-образні аспекти художньої
рецепції Словаччини в прозовій та поетичній творчості українських письменників
ХVІІ – ХХІ століть.
Зʼясовано, що першим українцем, у творчості якого згадано Словаччину, був
визначний діяч епохи Відродження – Юрій Дрогобич, автор трактату під назвою
«Прогностична оцінка поточного 1483 року». Наступний етап українсько-
словацьких художніх взаємин на початку ХVІІ ст. був обумовлений спільними для
історичної долі української та словацької націй подіями війни з Туреччиною країн
антиосманської коаліції. Досліджено, що у ХVІІІ ст. мандрівку Словаччиною
здійснив знаменитий український поет і філософ Г. Сковорода. На жаль,
достовірних документальних джерел, які засвідчували б деталі цієї мандрівки, не
збереглося (або ще не віднайдено), втім, у формі цікавої художньої реінтерпретації її
описує український поет і прозаїк ХХ ст. Л. Мосендз в оповіданні «Мінерва» та
поемі «Канітферштан», в яких особливий наголос зроблено на ймовірному
відвідуванні Г. Сковородою Трнавського університету.
6
У дисертації опрацьовано факти звертання до словацької теми у прозовому
творчому спадку українських письменників ХХ – початку ХХІ ст. Проаналізовано
тематичні ракурси та лейтмотивні образи, за допомогою яких українські
письменники відтворюють ментальний портрет та колорит національної
самобутності представників братського словʼянського народу.
Простежено, що вже з першої половини ХХ ст. кількість звернень українських
письменників до художнього відображення словацьких культурно-історичних та
політичних реалій значно зростає – повість «Зірка» Б. Лепкого, книга спогадів «З
моєї Одіссеї» М. Качалуби, поетичні твори К. Вагилевича та С. Твердохліба.
Систематизовано та охарактеризовано тематичний спектр звертань
українських поетів ХХ – початку ХХІ ст. до культурних та соціально-історичних
реалій життя словацької нації. Досліджено, що надзвичайно розмаїтою й
різноаспектною є тематична палітра поетичних звернень до Словаччини українських
письменників цього періоду. Поетичні враження від перебування на території
Словаччини під час Другої світової війни радянської армії відтворено у поезіях П.
Тичини, О. Гончара, М. Шпака, В. Сосюри, М. Шеремета, бійців УПА – Т. Курпіти,
Марка Боєслава, М. Гай, А. Патрус-Карпатського. До післявоєнних реалій
Словаччини зверталися у своїй поетичній творчості М. Рильський, П. Тичина, Л.
Первомайський. Ю. Тарнавський, Д. Павличко, Р. Лубківський та ін.
Загалом, простежена у дисертації історична динаміка розвитку українсько-
словацьких та словацько-українських літературних взаємин дозволяє стверджувати,
що, попри певні ідеологічні непорозуміння, культурно-історичні стосунки та
літературні взаємозвʼязки двох братніх словʼянських народів у ХХІ ст. будуть
зміцнюватись та поглиблюватись.
Ключові слова: контактологія, міжкультурні взаємини, імагологія,
компаративістика, словакістика, україністика, рецепція, літературний вимір. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ………………………………………………………………….2
ВСТУП ............................................................................................................. 14
РОЗДІЛ 1. СЛОВАЦЬКО-УКРАЇНСЬКІ ЛІТЕРАТУРНІ ЗВʼЯЗКИ:
ПРОБЛЕМИ КОМПАРАТИВНОГО ВИВЧЕННЯ ................................................ 20
1.1. Літературні контакти у світлі культурно-історичних та політичних
чинників .................................................................................................................. 22
1.2. Еволюційні етапи словацької україністики ....................................... 30
1.3. Міжкультурна проблематика в освітленні української
компаративістики .................................................................................................. 45
Висновки до розділу 1 ................................................................................ 59
РОЗДІЛ 2. СЛОВАЦЬКА ХУДОЖНЯ УКРАЇНІКА ................................... 63
2.1. Українці у «Подорожньому щоденнику» Даніела Крмана: імаґологічний
аспект ...................................................................................................................... 63
2.2. Рецепція України в «Листах з невідомої землі» Богуша Носака-
Незабудова ............................................................................................................. 84
2.3. Український дискурс словацької художньої україніки ХІХ – ХХІ ст. 94
Висновки до розділу 2 .............................................................................. 118
РОЗДІЛ 3. ОБРАЗ СЛОВАЧЧИНИ ТА СЛОВАКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ
ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ..................................................................................... 122
3.1. Становлення української художньої словакістики ......................... 122
3.2. Рецепція Словаччини у творчості українських прозаїків ХХ ст. .. 138
3.3. Українська поезія ХХ ст.: репрезентативні форми художньої
словакістики 156
Висновки до розділу 3 .............................................................................. 189
ВИСНОВКИ ................................................................................................... 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 203
|
|
|
